2.2 Іміджева презентація України: теоретичні засади і реалізація

Імідж країни – це процес створення та поширення за допомогою медіа бренду країни. Часто імідж країни порівнюють з брендом. Бренд - це відома марка, ідентифікуються і позитивно представляє у зовнішньому середовищі той чи інший об'єкт, який завдяки стимулюванню його доброзичливого сприйняття стає авторитетним і популярним.

У представленій роботі бренд необхідно розуміти як національну ідею країни, її інтелектуальну власність, тобто комплекс думок, відчуттів, асоціацій та уявлень, які виникають у людини, коли вона бачить, чує назву країни чи купує товар, вироблений у цій країні. Імідж задає суть державі. Відштовхуючісь від іміджу, ми можемо будувати свої взаємини з даною державою. Звідси слідує: чим точніше ми виберемо і побудуємо свій імідж, тим ефективніше буде комунікація. Саме імідж стає основною інформацією про об’єкт , тобто державу.

Імідж являється саме картиною уявлення про державу. Спільнота бачить те, що дана держава вибрала для показу іншим. Картинка зовні рекламує те, що відбувається в середині. Коли держава створює свій імідж вона допомагає вирішити власні задачі та цілі які вона поставила перед собою.

Багато країн приділяють серйозну увагу зміні свого іміджу як для внутрішнього, так і для зовнішнього користування, так як одне невіддільне від іншого. Так, «японські іміджмейкери, які розробили нову культурно-іміджеву політику країни, виходили з того, що будь-яка акція, будь то спільні наукові дослідження, виставка, спектакль або подання особливостей національної кухні, здатні забезпечити в світі позитивний резонанс». [41, С. 66] Сьогодні такі завдання більшою мірою вирішуються за допомогою найбільш дієвих засобів передачі інформації - Інтернету, телебачення, кіно, які майстерно підлаштовуються під настрої, смаки, світосприйняття місцевої аудиторії.

Найбільше проблемою іміджевої презентації цікавляться журналісти, тому що внутрішній імідж, який зараз є в Україні створюють саме вони. Громадськість певною мірою теж зацікавлена у позитивному внутрішньому і зовнішньому іміджу нашої країни, адже коли зовнішній імідж України –негативний, то він суттєво впливає на внутрішній імідж, який у свою чергу відбивається на її громадянах.

Нестабільна політика уряду у питаннях зовнішньої і внутрішньої політики, невиконання взятих на себе зобов’язань, корупція на найвищому рівні, хворий інвестиційний клімат, низький загальний рівень життя, втручання держави в інформаційні процеси та тиск влади на медіа, що породжує скандали – все це призводить до погіршення іміджу України.

Щоб створити позитивний культурний імідж України треба реалізовувати іміджеві стратегії орієнтовані, по-перше, на вирішення внутрішніх проблем, по-друге, на донесення позитивної інформації про Україну, її потенціал, культурні здобутки і цінності.До проблеми створення іміджу України треба підходити всебічно. Не можна формувати культурний імідж України окремо, він формується у комплексі. Перераховані нижче стратегії сприятимуть створенню позитивного культурного іміджу України в очах самих українців і в очах міжнародної спільноти.

1) Консультація з лідерами думок щодо слабких та сильних національних рис країни та порівняти з результатами дослідження;

2) Дослідження сприйняття країни власним населенням та міжнародною спільнотою, використовуючи кількісні та якісні методи дослідження;

3) Формування за кордоном позитивного образу України на основі використання незаперечливих позитивних явищ та процесів, що відбуваються в українському суспільстві;

4) Вироблення єдиного комплексного підходу до впровадження центральними та місцевими органами виконавчої влади інформаційно-пропагандистської діяльності, пов’язаної з підвищенням міжнародного іміджу нашої держави, з урахуванням необхідності підтримання у свідомості української громадськості важливості розуміння дій держави та її керівництва, що спрямовані на забезпечення належного життєвого рівня українського народу;

5) Проведення активної, послідовної, системної інформаційно-роз’яснювальної роботи, зокрема створення сприятливих інформаційних можливостей для подолання об’єктивної інформації про Україну;

6) Сприяння розвиткові в Україні єдиного інформаційного простору та процесу становлення в ньому інформаційного суспільства, забезпечення його відкритості;

7) Пропагування та опушення інформації про здобутки української культури, духовних цінностей нашого народу;

8) Сприяння проведенню культурного обміну, міжнародному туризму;

9) Забезпечення активності співпраці України зі світовими та регіональними міжнародними організаціями.

Серед факторів, що сприяють іміджу України за кордоном, можна визначити:

1) Високий рівень двосторонньої співпраці в політичній сфері;

2) Наявність активного торгівельно-економічного співробітництва, стійких бізнес-інтересів;

3) Реалізація спільних економічних проектів;

4) Гуманітарна допомога;

5) Міжпарламентські зв’язки;

6) Прямі контакти між вищими навчальними закладами, науковими установами, бізнес-структурами;

7) Участь у миротворчих операціях;

8) Активна взаємодія з зарубіжними медіа;

9) Співпраця з українською діаспорою;

10) Проведення культурологічних акцій, участь у фестивалях, конкурсах, спортивних змаганнях;

Іміджеві стратегії та інформаційно-пропагандистські заходи, спрямовані на підвищення міжнародного культурного іміджу України, мають підкріплюватись реальними змінами на краще в усіх сферах, як в культурі, так і в економіці, політичному і суспільному житті нашої країни.

Таким чином має покращитись внутрішній імідж України, що в свою чергу відіб’ється на населенні держави і на світовій громадськості. Ігнорування керівництвом держави даної проблеми може призвести до невиправних наслідків: Україна залишиться ізольованою державою з якою ніхто не стане рахуватися.

На Заході є дуже багато людей, які б хотіли побачити квітучу Україну з її багатим культурним надбанням і потенціалом. Але імідж не зміниться, якщо не провести необхідні заходи. Немає сенсу обманювати Захід, стверджуючи, що причина поганого іміджу України криється в західних медіа, які «вороже ставляться до України».

Аналіз внутрішніх і зовнішніх обставин свідчить про те, що попереду в Україні – тривалий перехідний період, протягом якого її імідж може змінитися в кращу або гіршу сторону. Важливою подією для України стала участь у Евро - 2012 до якої Україна готувалася не один рік, щоб гідно прийняти гостей українських міст. Робота проведена у рамках підготовки до Евро -2012 була значною мірою направлена на створення культурного іміджу України.

Зараз, як ніколи культурні, політичні, економічні та суспільні пріоритети зв'язують минуле, сьогодення і майбутнє нашої країни повинні бать визначені, чітко сформульовані і грамотно піднесені світовій громадськості. «Зокрема і національне, і регіональне телебачення покликане тонко, не викликаючи відторгнення, пропагувати доброчинну місію, ідею країни, регіону, міста, створюючи воспрініаемую широкими масами інформаційну екології.»[41, С.71]. Мова йде про виховання - культурного, політичного, економічного, почуття необхідності стати учасником історичного процесу, виведення своєї країни у світові лідери. Створення позитивного образу держави і всередині, і за її межами - не спонтанна, а довгострокова, системна діяльність, що вимагає концептуального підходу, координації та постійного моніторингу ситуації.

Україна не може залишатися в позаблоковому стані, а події, які відбуваються в середині країни не можуть оминути уваги світової громадськості. І якщо ми є патріотами, то незалежно від того, який у нас політичний устрій, хто у нас при владі, ми повинні турбуватись про те, щоб у світі про українців думали добре.

Отже імідж України на сьогодні є досить неоднозначним. Україні потрібні іміджеві стратегії та інформаційно-пропагандистські заходи, спрямовані на підвищення міжнародного культурного іміджу України.