31.Оцінка діяльності центрів інвестицій

Найпоширенішим показником, який використовують для оцінки центрів інвестицій, є прибутковість інвестицій.

Прибутковість інвестицій – відношення прибутку до інвестованого капіталу.

Прибуковіссть інвестицій за формулою Дюпона = П/інвестований к-л = П/обсяг продажу*продаж/інвестований к-л

Плата за к-л = інвестований к-л * мін норма прибутку.

Залишковий прибуток =факт прибуток – плата за к-л

Економічно дадана вартсіть = чистий операц прибуток – (заг активи – пот зобов)*середньозважену вартість к-лу.

середньозважену вартість к-лу=((вартість позикового к-лу*позиковий к-л)+(вартість власного к-лу*власний к-л))/(позиковий к-л +власн к-л)

32.План рахунків бо активів, зобов’язань, капіталу і госп. Операцій п-ств і орг.-цій в Україні

План рах. – це с-матизов. перелік рах. б/о, який визначає орг.-ю всієї с-ми б/о на п-вах, в орг.-ях з метою одержання інф-ї, необх-ї для управління і контролю. Цей План рах. є обов’язковим для всіх п-в і орг-й Укр., крім банків і бюдж. установ. Рах. в Плані рах. за екон. змістом згруповані у 9 класів. В окремий клас (0) виділено поза бал. рах. Структура Плану рах. зорієнтована на потреби склад. ф/з, тому показники розділів балансу заповн-ся за даними рах-в 7-9 класів. До синт. рах. передбач-ся субрах. Кожному синт. рах. і субрах. Присвоюється назва і код (№), тобто умовне цифрове позначення. У Плані рах. викор. Децимальну (десяткову) с-му кодування рах-в. Це значить, що макс. к-ть синт. рах. у Плані рах. не більше 99, а субрах. – не більше 9. Коди синт. рах. двозначні, субрах-ам присвоєні коди в межах відпов. синт. рах. Код кожного субрах. склад. з № синт. рах. і порядков. № самого субрах. При цьому 1-ша цифра означає № класу, 2 - № синт. рах., 3 - № субрах. Для забезпеч. правильного викор. рах. при відображ. госп. оп-й МінФіном Укр. розробл. і затвердж. Інстр-ю щодо його застосув. В ній наведена хар-ка екон. змісту, признач. і структури рах., типова кореспонд-я рах., а також вказівки щодо орг-ї аналіт. обліку.

33.Поведінка і ф-ція витрат

Поведінка витрат – це характер реакції витрат на зміни у д-сті п-ства. Ці зміни в складі і в обсязі витрат відбуваються під впливом визначених подій, які відбуваються в процесі госп д-сті.

Ф-ція витрат – це матем опис взаємозв’язку між витратами та їх факторами.

У спрощеному вигляді ф-ція витрат описується таким чином: у=а+вх., де у – сукупні витрати, а – заг постійні витрати; в – зміннні витрати на од д-сті; х – значення фактора витрат.

Методи побудови ф-ції:

1)метод аналізу облік даних (розподіл витрат на пост і змінні щодо відповідного чинника здійснюються за даними БО)

2)метод найнижчої-найвищої точки (базується на припущені, що змінні витрати – це різниця між заг витратами при найвищому і найвищому рівні д-сті)

3)метод кореляції (візуального пристосування): графічний підхід до визначенян ф-ції, коли аналітик візуально проводить лінію, беручи до уваги всі точки витрат.

4)інженерний (на кожну статтю витрат виходячи з технолог потреб встановлюються нормативи на викор-ня ресурсів в натур виразі, а витрати визначаються шляхом множення нормативу на ціну

5)метод найменших квадратів (показники витрат розрах так, щоб квадрат відстаней від усіх точок, що надають значення витрат до теоретичної лінії регресії був мінімальним.