13. Класифікація аудит доказів

У МСА № 500 "АД” цей термін трактується, як інф-ція, отримана аудитором для вироблення думок, на яких грунтується підготовка аудит висновку та звіту.

АД класифікуються за такими ознаками:

1)відношення до об'єктів аудиту: прямі, непрямі;

2)стадії аудит процессу:початкової стадії, дослідної стадії, завершальної стадії;

3)джерела отримання доказів: первинні,вторинні

4)форма подання: матеріальні, усні;

5)процедури, внаслідок яких отримані АД: факти контролю; підтвердження; документального контролю; спостереження; опитування; аналітичні

Надійність АД залежить від джерела їх отримання - внутр чи зовн, а також від їх характе­ру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази.

14. Класифікація робочих док-тів аудитора

Ознаки класифікації:

1)стадії процесу ауд перевірки: початкової стадії (підготовчого періоду); дослідної стадії (робочі); завершальної стадії (підсумкові)

2)термін використання: довгострокового використанн, нетривалого використання

3)спосіб і джерела отримання: отримані від п-ства-клієнти; отримані від третіх осіб; складені аудитором

4)за характером інф-ції: нормативно-правового характеру; організаційно-установчого характеру; про структуру п-ства; про д-сть п-ства; про с-му БО і внутр. контролю; аудиторські організаційно-функціональні док-ти; док-ти оцінки с-ми внутр. контролю та аудит ризику; аудит док-ти з перевірки статей і показників фін звітності; док-ти з кореспонденції аудитора; підсумкові документи аудиту

5)за призначенням і використанням споживачами інф-ції: аудитори, власники (керівники)

6)за змістом аудит процедур: оглядові, інформативні, підтверджувальні, розрахункові, аналітичні, док-ти перевірки

7)за ступенем стандартизації: стандартизовані, амортизованої обробки

8)за технікою складання: ручної обробки, довільної форми

9)за формою подання: графічні, табличні, тестові. Комбіновані

10)за часом зберігання: короткотермінового зберігання, довгострокового зберігання.

15. Концепції та постулати аудиту

Концепції аудиту допомагають визначити напрями розвитку його теорії.

Постулати – фундаментальне аксіоматичне твердження, на основі якого визначаються напрями аудиторської діяльності. За допомогою постулатів можна засвоїти стандарти (положення) аудиту.

Різні теоретичні концепції можна умовно розділити на три ка­те­горії:

1)Концепції, які визначають мету і завдання аудиту та його роль в економіці та суспільстві.

2)Концепції, які визначають еволюцію розвитку аудиту.

3)Концепції, які визначають засади для формування стан­дар­тів (нормативів) прак­тики аудиту.

Найвідоміші постулати, покладені в основу роз­витку теорії аудиту, були сформульовані Р.К. Мауцем і Х.А. Шарафом в 1961 році у книзі “Філософія аудиту”.

Це такі постулати:

1. Фінансова звітність і фі­­нансові да­ні мо­жуть бу­ти пе­ревірені.

2. Конфлікт аудитора і ад­мі­ністрації не є не­ми­ну­чим.

3. Фінансова звітність та ін­ша ін­фор­мація, що під­лягає пе­ревір­ці, не міс­тить обу­мов­лених таєм­ною змо­вою або інших не­звич­них пере­кру­чень.

4. Задовільна система вну­т­ріш­ньо­го кон­т­ролю уне­мож­ливлює виник­нен­ня не­від­по­відностей (по­ру­шень пра­вил ро­боти).

5. Постійне дотримання стандартів до­з­во­ляє ма­ти об’єк­тивне враження про фі­нан­со­вий стан і ре­зультати гос­по­дар­ської ді­­яльності.

6. Те, що було спра­вед­ли­вим для під­при­єм­ства в ми­нуло­му, буде спра­­вед­ли­вим і у май­бутньому, як­що немає до­казів проти­леж­ного.

7. Якщо перевірка фінан­со­вої ін­фор­мації викону­єть­ся з метою вислов­лен­­ня неза­ле­ж­ної думки, то ді­яль­ність ау­дитора регла­мен­тується тільки його повнова­жен­ня­ми.

8. Професійний статус не­за­лежного ау­ди­то­ра є аде­к­ват­ним його про­фе­сій­­ним зо­бов’­язанням.