10. Зміст і хар-ка міжнародних стандартів аудиту

Нормативи аудиту формують єдині основні вимоги до якості та надійності аудиту і забезпечення відповідного рівня гарантій щодо рез-тів ауд. перевірки при їх дотриманні. Ауд. стандарти є підставою для вирішення спірних питань, які можуть виникати між аудитором і замовником, та встановлення ступеня відповідальності аудиторів. Вони забезпечують: - високу якість ауд. перевірок; - впровадження в ауд. практиці нових наукових досліджень; - допомагають користувачам зрозуміти процес ауд. перевірки; - створюють громадський імідж професії; - допомагають аудитору вести переговори з клієнтом; - забезпечують зв'язок окремих елементів ауд. процесу. У 70-х роках Комітет міжнародної аудиторської практики розробив і випустив стандарти аудиту в двох серіях: - МСА; - МНА/СР. МСА мали 33 стандарти, розділені на 4 групи: загальні (4), робочі (23), стандарти звітності (4), стандарти супутніх аудиту послуг (2). Сучасні МСА поділені на 10 тематичних груп:1. Вступні примітки. 2. Відповідальність. 3. Планування. 4. Вн. контроль. 5. Ауд. доказ. 6. Викор-ня роботи інших осіб. 7. Ауд.висновки і звіти. 8. Спеціалізовані сфери. 9. Супутні послуги. 10. Положення з міжнародної аудиторської практики. Стандарти перших семи підгруп належать до групи робочих стандартів, а інші стосуються аудиту спеціальних ауд. завдань, супутніх послуг і положень між нар. ауд. практики. МСА застосовуються незалежно від того, чи аудит є незалежним дослідженням фін. інф-ції прибуткового або збиткового п-ва. Не має значення специфіка ор-ції і правової власності п-ва, його розміри. У межах кожної країни МСА зазнають змін відповідно до чинної практики аудиту.

11. Інформац заб-ння (із) аудиту

Під ІЗ аудиту розуміють певним чином упорядковану сукупність інф-ції, яка формується і використовується на різних стадіях процесу аудиту. Основою ІЗ аудиту є екон інф-ція, яка характеризує виробн і фінансово-господарську д-сть суб’єктів контролю.

Найбільш потрібну інф-цію про фін-госп д-сть аудитор отримує з даних БО, внутрішньогосп контролю, фін і статистичної звітності. Важливе місце у формуванні інформаційної бази аудиту займає: законодавча, планово-нормативна та довідкова інф-ція. В аудит контролі використо­вуються матеріали попереднього зовн та внутр аудиту, акти перевірки податк органів, контрольно-ревізійних служб, позабюдж фондів та ін.

Проф. Білуха М.Т. поділяє інформац. забезпечення за професійною комунікацією на робоче, інформаційне пряме, інформаційне непряме, опосередковане. Залежно від пізнавальності інформацію поділяють на нову і релевантну, а виходячи із змісту інформаційного забезпечення, на законодавчу, планово-нормативно-довідкову, договірну, технологічну, організаційно-управлінську, фактографічну. Важливим джерелом інформації для зовнішнього аудиту є аудиторський висновок попередньої перевірки.

12. Історія розвитку аудиту

Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість п-ства (фірми) в особі його власників,д-ви в особі податк адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності. Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринк економіки кожної країни. Розвиткові аудиту сприяло також розмежування ф-цій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми п-ствами почав наймати спец апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фін звітності незалежним аудитором. Аудит є незалежною експертизою фін звітності комерційних п-ств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податк органів і власників. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні п-ств різних форм власності.

Становлення ауд. перевірки у сучасному розумінні цього поняття припадає на поч. ХІХст. І пов’язане з Великою Британією. Тоді почалась швидко розвиватися ринк економіка, що супроводжувалося масовим розоренням людей, які довірливо сприймали рекламу, яка обіцяла великі дивіденди. Тоді у Шотландії було створ групу бухгалтерів які перевіряли всі звіти. У 1862р. у Великій Британії виходить серія законів, згідно з якими п-ства забовяз запрошувати аудиторську перевірку не менше 1разу на рік. Потім ціж закони були запроваджені у Франції-1867р., США-1896р., Німеччині-1931р. У 1976р. було створено Міжнародну Федерацію Бухгалтерів яка здійснювала контроль за аудиторською діяльністю. Обов'язковий аудит в Україні було проведено за 1994, 1995 pp. всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Це певною мірою позитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудиторства в Україні. Однак, починаючи з 1996 p., проведення обов'язкового аудиту було скасовано на більшості суб'єктів господарювання.