Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ экзамен.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
238.23 Кб
Скачать
  1. Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції.

Термін "конституція" (від латинського constitutio - "встановлення") має багатовікову історію, але ідея конституції як основного закону держави, який закріплює основи його організації та правове становище людини і громадянина, виникла тільки в новий час, в епоху боротьби проти феодалізму. Ідеологи цієї боротьби розглядали конституцію як основний закон в системі чинного законодавства, покликаний, насамперед, обмежити владу держави і забезпечити захист прав і свобод людини і громадянина.

В науці конституційного права поняття конституція має два значення: розрізняють формальну конституцію і матеріальну. Конституція в матеріальному значенні являє собою писаний акт, сукупність актів або конституційних звичаїв, які, перш за все, проголошують і гарантують права і свободи людини і громадянина, а також визначають основи суспільного ладу, форму правління і територіального устрою, основи організації центральних і місцевих органів влади , їх компетенцію і взаємовідносини, державну символіку і столицю. Проте в матеріальному значенні термін "конституція" вживається рідко. Набагато частіше ми говоримо про конституцію у формальному значенні, тобто про закон або групі законів, які мають вищу юридичну силу щодо всіх інших законів. Конституція в цьому значенні - це закон законів. Вона не може бути змінена шляхом прийняття звичайного закону, і навпаки, внесення поправок до конституції вимагає відповідної зміни тих законів і підзаконних актів, які були раніше прийняті на основі Конституції, але перестали тепер їй відповідати. Матеріальне і формальне розуміння конституції знаходяться в певному співвідношенні.

В науці конституційного права поняття конституція має ще два значення, розрізняють також юридичну та фактичну конституції. Юридична конституція, в матеріальному або формальному значенні, - це завжди певна система правових норм, які регулюють зазначений вище коло суспільних відносин. Фактична конституція - це реально існуючий суспільний устрій (конституційний), основу якого складають ті об'єктивні відносини, які визначають найбільш суттєві економічні, політичні, соціальні та інші характеристики суспільства.

Важливим для розкриття поняття та змісту конституції є питання про її сутність. Сутність конституції - це її внутрішня основа, значення, найбільш важливі якості і властивості, які визначають всі структурні та функціональні характеристики Основного Закону суспільства та держави.

Функції конституції – це основні напрями її впливу на суспільні відносини . Юридична функція пов’язана з тим, що Конституція є основним джерелом права, вона має найвищу юридичну силу, є базою чинного законодавства і визначає всю систему правового регулювання в суспільстві.

Політична функція полягає в тому, що конституція встановлює основи організації публічної влади, визначає основні принципи політичної діяльності, функціонування інститутів політичної системи суспільства.

Установча функція полягає в тому, що Конституція встановлює основні політико-правові інститути держави і суспільства, визначає основи правового статусу громадян, систему органів державної влади і місцевого самоврядування тощо.

Ідеологічна функція виявляє себе в тому, що Конституція закріплює основоположні цінності, виконує важливу роль стосовно державних і самоврядних інституцій, громадян і посадових осіб, орієнтує їх на виконання законів, шанування закріпленних у ній цінностей.