Тема 4. Внутрішні джерела фінансування підприємства

У науково-практичній літературі можна зустріти дві основних концепції трактування сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування. Перший підхід зорієнтований на фінансові результати, другий - на рух грошових потоків. Це зумовлено тим, що не завжди доходи та витрати підприємства, відображені у звіті про фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) в рамках операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду. Наприклад, величина виручки від реалізації продукції, відображена у звітності, може не збігатися з грошовими надходженнями від реалізації в тому ж періоді. З іншого боку, не всі витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів певного періоду, пов’язані з грошовими видатками.

До внутрішніх джерел фінансування підприємств здебільшого відносять такі:

• чистий прибуток;

• амортизаційні відрахування;

• забезпечення наступних витрат і платежів.

Дискусійним є питання віднесення до внутрішніх джерел фінансування грошових надходжень від інвестиційної діяльності, зокрема, процентів, дивідендів, виручки від реалізації необоротних активів, фінансових інвестицій тощо. Прихильники віднесення зазначених надходжень до зовнішніх фінансових джерел обґрунтовують свою позицію тим, що дезінвестиції та фінансові доходи не є результатом операційної діяльності, а отже, не можуть розглядатися як внутрішнє фінансування.

Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Підкреслимо, що амортизаційні відрахування не належать до самофінансування (як це досить часто можна зустріти у вітчизняній економічній літературі). Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність. Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті.

У світовій економічній літературі, залежно від способу відображення прибутку в звітності, зокрема в балансі, виокремлюють:

а) приховане самофінансування;

б) відкрите самофінансування (тезаврація прибутку).

Приховане фінансування пов’язане з використанням прихованого прибутку. Приховування прибутку здійснюється (у розумінні західних фахівців) у результаті формування прихованих резервів. Оскільки приховані резерви проявляються лише при їх ліквідації, приховане самофінансування здійснюється за рахунок прибутку до оподаткування. Отже, відбувається відстрочка сплати податків і виплати дивідендів.

Приховані резерви - це частина власного капіталу підприємства, яка жодним чином не відображена в його балансі, отже, обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.

Є два способи формування прихованих резервів у балансі:

1) недооцінка активів (передчасне списання окремих активів, застосування прискореної амортизації, незастосування індексації, використання методу ЛІФО при оцінці запасів тощо);

2) переоцінка зобов’язань (наприклад, за статтями "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків" тощо).

Тезаврація прибутку - це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначається також як відкрите самофінансування. Інформація про це наводиться в офіційній звітності.

Фінансування підприємства за рахунок тезаврації прибутку має як переваги, так і недоліки. До основних переваг самофінансування слід віднести такі:

• залучені кошти не потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними;

• відсутність затрат при мобілізації коштів;

• не потрібно надавати кредитне забезпечення;

• підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможність підприємства.

Недоліки самофінансування (тезаврації) у тезовому вигляді можна охарактеризувати таким чином:

• оскільки на реінвестування спрямовується чистий прибуток, попередньо він підлягає оподаткуванню, в результаті чого вартість цього джерела фінансування збільшується;

• обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги до ефективного використання коштів;

• помилковість інвестицій (оскільки рентабельність реінвестицій може бути нижча за середньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталів у цілому).

Загальна сума активів ТзОВ «ГАЛС ЛТД» в 2010 році складала 13219 тис грн., а в 2011 році – 13435 тис грн., що на 216 тис грн. більше. Всі активи підприємства формуються за допомогою власного капіталу, довгострокових і поточних зобов’язань. Вся інформація про активи і пасиви відображена в Балансі підприємства.

Таблиця 4.1.

Динаміка і структура активів ТзОВ «ГАЛС ЛТД»

за 2010-2011 роки

Найменування	2010 рік	2011 рік	Відхилення
Необоротні активи	7556	8742	1186
Оборотні активи	5663	4693	-970
Витрати майбутніх періодів	0	0	0
Необоротні активи та групи вибуття	0	0	0

Аналізуючи структуру активів можна сказати, що як 2010, так і в 2011 році найбільшу частку в активах займають необоротні активи - 57,2 % і 65,1% відповідно. Оборотні активи в 2010 році складають 42,8% загальної суми активів, а в 2011 році - 34,9%. Щодо динаміки, можна сказати, що необоротні активи збільшились на 1186 тис грн., що є позитивним в діяльності так як підприємство значну суму коштів витратило на оновлення основних засобів. Оборотні активи зменшились на 970 тис грн., це явище не можна назвати позитивним чи негативним, можливо підприємство закупляє менше запасів, щоб вони не простоювались на складах, або почало ефективніше їх використовувати.

У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства виступає його ліквідність і платоспроможність. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна в кошти платежу. Чим менше час, необхідний для перетворення окремого виду активів, тим вища його ліквідність. Таким чином, ліквідність підприємства- це його здатність перетворити свої активи в кошти платежу для погашення короткострокових зобов’язань.

Оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов’язань. До них належать:

- коефіцієнт загальної ліквідності (Коефіцієнт покриття); 

- коефіцієнт поточної ліквідності (Коефіцієнт швидкої ліквідності); 

- коефіцієнт абсолютної ліквідності ; 

- чистий оборотний капітал;

Коефіцієнт загальної ліквідності (Коефіцієнт покриття) характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів – оборотних коштів. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів.

Кзл = Оборотні активи/ Поточні зобов’язання;

Кзл ₂₀₁₀ = 5663/8365=0,677

₂₀₁₁ = 4693/6397=0,734

Коефіцієнт поточної ліквідності - показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості.

Кпл= (Оборотні активи – запаси)/поточні зобов’язання;

Кпл ₂₀₁₀ = (5663-936-629-1013-544)/8365=0,304

₂₀₁₁ = (4693-614-121-1890-145)/6397=0,301

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів.

К.а.= Грошові активи/Поточні зобов’язання;

К.а. 2010 = (235+0+0)/8365=0,028

2011 = (2+0+0)/6397=0

Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності.

Чок = поточні активи - поточні пасиви

Чок 2010 = 5663-8365= -2702

2011 = 4693-6397= -1704

Отже, проаналізувавши ліквідність підприємства, можна дати такий висновок: коефіцієнт загальної ліквідності є нижчим за норму(за одиницю), а отже на підприємстві склалась така ситуація, коли воно не може забезпечити свої поточні зобов’язання за рахунок легко реалізованих активів – оборотних коштів, а це є негативним; коефіцієнт поточної ліквідності складає 0, 304 і 0,301, що є нижчим від норми – 0,6, а це означає, що підприємство тільки незначну частину поточних зобов’язань може погасити за рахунок найліквідніших активів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій; значення коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,02 і 0, що є набагато нижчим від норми 0,2…0,3, а отже підприємство не може вчасно погашати свої поточні зобов’язання; чистий оборотний капітал підприємства набув від’ємного значення, а це означає, що у підприємства поточні зобов’язання перевищують оборотні активи, тобто у підприємства спостерігається нестійких фінансовий стан.

Проаналізувавши ліквідність ТзОВ «ГАЛС ЛТД» за 2010-2011 роки можна сказати, що воно є мало ліквідним, воно не може вчасно і за рахунок власних оборотних коштів погашати поточні зобов’язання.

Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об’єднати в три групи, які характеризують:

1) забезпечення підприємства основними засобами;

2) стан основних засобів;

3) ефективність використання основних засобів.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

1. Фондомісткість = Воз / ВР, де Воз – вартість ОЗ(залишкова)

ВР – виручка від реалізації продукції

Фондомісткість 2010 = 7538/22236=0,339

2011 = 8325/27711=0,3

2. Фондоозброєність = Воз/Ч, де Ч - чисельність працівників

Фондоозброєність 2010 = 7538/100=75

2011 = 8325/162=51

3. Кр.в. овз у майні = Воз/валюта балансу

К р.в. овз 2010 = 7538/13219=0,57

2011= 8325/13435=0,6

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах.

К з = знос/Воз

Кз 2010 = 1612/9150=0,18

2011 = 2558/10883=0,24

Коефіцієнт придатності основних засобів обернений до коефіцієнта зносу, показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Кп 2010 = 1 – 0,18 = 0,82

2011 = 1 – 0,24 = 0,76

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Ко = Вартість введених ОЗ/Воз

Ко 2010 = 2935 /7538= 0,4

2011 = 1786/8325= 0,2

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання.

Кв = Вартість ОЗ які вибули/Воз

Кв 2010 = 382/7538 = 0,05

2011 = (53+26)/8325 = 0,009

До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

Фв = ВР/Воз

Фв 2010 = 22237/ 7538 = 2,95

2011 = 27711/ 8325 = 3,33

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність.

Р = (ЧП/Воз)*100%

Р 2010 = 536/7538=7,1%

2011 = 1121/8325=13,5%

Отже, проаналізувавши показники забезпечення, стану і ефективності використання ОЗ можна дати висновок щодо ефективності діяльності підприємства. Показники забезпечення ОЗ: фондомісткість в 2010 році склала 0,339, а в 2011 році – 0,3, тобто вона майже не змінилась; фондоозброєність зменшилась на 24, а коефіцієнт реальної вартості ОЗ не змінився. Щодо показників стану ОЗ, то: коефіцієнт зносу збільшився, а коефіцієнт придатності зменшився, що є негативним для діяльності. Коефіцієнт оновлення і вибуття зменшилися, що є негативним явищем, так як старі ОЗ не списуються і не оновлюються. Ефективність використання ОЗ показує, що фондовіддача і рентабельність зросла на 0,38, що є позитивним явищем для підприємства.

Основною метою діяльності підприємств є отримання прибутку. Прибуток є найважливішою фінансовою категорією, що відображає позитивні фінансові результати господарської діяльності, характеризує ефективність виробництва і свідчить про рівень і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці та рівень собівартості.

Виручка від реалізації продукції у відтворювальному процесі матеріального виробництва відіграє важливу роль як одна з ланок забезпечення нового кругообігу коштів підприємства.

Прибуток підприємства ТзОВ «ГАЛС ЛТД» формується за рахунок операційної діяльності - реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Дохід від реалізації за мінусом витрат на виробництво формує валовий прибуток підприємства. В 2010 році валовий прибуток склав 3261тис.грн., в 2011 році валовий прибуток склав 2960тис.грн.

Сума валового доходу, інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат формує фінансові результати від операційної діяльності. В 2010 році фінансові результати від операційної діяльності склали прибуток у розмірі 1221 тис.грн., а в 2011 році – прибуток на 1992 тис.грн.

Алгебраїчна сума фінансових результатів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності складає фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування.

Фінансові результати від звичайної діяльності в 2010 році становили прибуток у розмірі 535 тис.грн., а в 2011 році становлять 1121 тис.грн у формі прибутку.

Підприємство в 2010 році одержало чистий прибуток у розмірі 643 тис. грн., а в 2011 році − 422 тис. грн.

На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов’язкових платежів. За рахунок частини прибутку виплачуються дивіденди держателям акцій, інша частина знову вкладається в діяльність підприємства. Тезаврація прибутку – це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування операційної та фінансово-інвестиційної діяльності.

Ще одним видом самофінансування крім тезаврації прибутку є забезпечень наступних витрат і платежів.

До основних видів забезпечень, які можуть створюватися на підприємстві, відносять:

1) забезпечення виплат персоналу – резерв на виплату відпусток, витрати на обов’язкові відрахування для забезпечення виплат на оплату відпусток: збори на обов’язкове пенсійне страхування, соціальне страхування, соціальне страхування на випадок безробіття;

2) резерв на додаткове пенсійне страхування: в країнах з розвинутою ринковою економікою цьому джерелу надають особливого значення;

3) резерв на виконання гарантійних зобов’язань – підприємство може сформувати такий резерв з метою рівномірного віднесення на собівартість продукції витрат на гарантійний ремонт;

4) витрати на реструктуризацію – таке забезпечення створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою очікуваних витрат під час реалізації цього плану;

5) виконання зобов’язань за ризиковими (обтяжливими) контрактами.

Отже, основним внутрішнім джерелом фінансування підприємства ТзОВ «ГАЛС ЛТД» є чистий прибуток, який підприємство спрямовує на поповнення власного капіталу і оновлення основних фондів. Щодо структури динаміки і активів, то на підприємстві необоротні активи займають найбільшу часку серед активів як в 2010 так і в 2011 році, і в 2011 році їх сума зросла на 1186 тис грн., але питома часта зменшилась. Проаналізувавши ліквідність підприємства, видно що воно є не ліквідне, тобто, підприємство не в змозі вчасно розраховуватись зі своїми зобов’язання, про це свідчать всі показники, так як вони є нижчими від нормованих значень. Щодо аналізу основних засобів, то можна сказати, що протягом 2010-2011 року йде тенденція до зменшення кількості списаних і обновлюваних ОЗ, що є негативним для підприємства. Проте незважаючи на це, рентабельність ОЗ зросла і в підсумку чистий прибуток підприємства збільшився з 535 до 1121 тис грн.