Основні напрями моніторингу

• соціально-демографічні і міграційні процеси;

• ринок робочої сили, зайнятість та безробіття населення;

• соціально-трудові процеси на підприємствах, в установах та організаціях;

• умови та охорона праці; -доходи і рівень життя населення.

Інформаційна база моніторингу

• матеріали державної централізованої та галузевої статистич­ної звітності;

• дані базових підприємств, не охоплені державною статис­тикою;

• дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, груп на­селення, домогосподарств;

• дані спеціальних соціологічних опитувань населення, трудо­вих колективів та експертів;

• результати досліджень науково-дослідних організацій, задіяних у систему моніторингу.

На державному та регіональному рівнях система показників моніторингу повинна характеризувати:

• міграційні та соціально-демографічні процеси;

• структуру зайнятості, тенденції руху робочої сили, стан сис­теми підготовки і перепідготовки кадрів;

• проблеми і тенденції безробіття;

• зміни обсягів виробництва продукції;

• доходи й рівень життя населення.

На рівні підприємства аналізуються такі показники:

• загальноекономічний стан підприємства (обсяги виробництва, реалізації, витрат тощо);

• рух кадрів, їх підготовка і перепідготовка, втрати робочого часу;

• умови та охорона праці;

• оплата праці та форми участі підприємств у соціальній під­тримці своїх працівників;

• стан трудових відносин на підприємстві.

Збір і первинна обробка інформації у процесі ведення моніторин­гу здійснюється територіальними органами державної статистики, міністерствами і відомствами, які беруть участь у моніторингу, відповідними службами зацікавлених органів виконавчої влади ре­гіонів України. Інформація надходить до банку даних автоматизо­ваної інформаційної системи Державного комітету статистики і Міністерства праці та соціальної політики. Узагальнення даних моніторингу, їх аналіз і підготовка пропозицій з вирішення соціально-трудових проблем здійснюється Міністерством праці та Державним комітетом статистики України із залученням наукових організацій, підвідомчих органам виконавчої влади, які беруть участь у моніто­рингу, відповідних науково-дослідних інститутів Національної ака­демії наук України, галузевих міністерств і відомств.

За результатами моніторингу готуються щоквартальні та щоріч­ні доповіді, які подаються Президентові та Уряду України. Загаль­ні доповіді містять аналітичну інформацію, дані про заходи для запобігання конфліктних і кризових явищ у соціально-трудовій сфері, пропозиції з питань, вирішення яких перебуває в компетен­ції державних органів управління.

12.2. Соціологічні дослідження у трудовій сфері

В умовах загострення багатьох проблем у соціально-трудовій сфері виникає необхідність проведення соціологічних досліджень для визначення цих проблем. Під соціологічним дослідженням розуміють аналіз явищ і процесів соціально-трудової сфери з ме­тою вивчення закономірностей їхнього розвитку, залежностей і взаємозв’язків між ними для розроблення та обґрунтування пропо­зицій із вдосконалення соціально-трудових відносин.

Соціологічні дослідження залежно від різних класифікаційних ознак поділяються на декілька видів (табл.12.1).

Таблиця 12.1. Класифікація соціологічних досліджень

Класифікаційна ознака	Види соціологічних досліджень
Мета дослідження	Конкретні — спрямовані на розв’язання конкретних проблем у соціально-трудовій сфері. Теоретичні — спрямовані на виявлення загальних соціальних закономірностей, розробку ме­тодології досліджень тощо.
Періодичність проведення	Разові — аналізують стан об’єкта на певний момент. Періодичне — передбачає вивчення об’єкта в розвитку.
Об’єкт дослідження	Кагортне — різновид періодичного дослідження, коли вивчається один і той же об’єкт через певні періоди часу. Панельне — різновид періодичного дослідження, коли повторне дослідження проводиться за тією ж вибіркою, але конкретні особи, які потрапляють до вибірок, можуть бути іншими.
Повнота дослідження генеральної сукупності	Суцільне — коли вивчається вся генеральна сукупність, усі одиниці, що входять до її складу. Вибіркове — коли вивчається лише частин генеральної сукупності — вибірка.