Тема 4. Соціальна діагностика

Як називається комплексний процес дослідження соціального явища з метою виявлення, розпізнавання та вивчення причинно-наслідкових звязків та відношень, що характеризують його стан та тенденції подальшого розвитку

1. соціально-педагогічна діагностика

2. соціально-економічна ситуація

3. Соціальна діагностика

4. екологічна проблема

Що не є предметом соціальної діагностики?

1. Зовнішні і внутрішні фактори, що є передумовами виникнення явища

2. Соціальні проблеми,властиві досліджуваному явищу

3. Існуючі ресурси та можливості

4. Соціальна допомога людині у важкій життєвій ситуації

Що не є метою діагностики соціального явища?

1. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків

2. Прогнозування можливих змін та впливу на інші соціальні об’єкти

3. Вироблення рекомендація для прийняття організаційних рішень, направлених на попередження або гальмування виявлених тенденцій, створення умов для вирішення проблем

4. Вплив на проблемне середовище: попередження негативного впливу об’єктивних факторів та соціального оточення

Діагностика соціального обєкта спрямована на (виключіть зайве)

1. Специфіку важкої життєвої ситуації

2. Прогнозування можливих змін та впливу на інші соціальні обєкти

3. Індивідуальні особливості та характер поведінки клієнта

4. Резервні можливості оточення

Соціальна діагностика індивідуальних особливостей клієнта передбачає виявлення (виключіть зайве):

1. Спрямованості особистості як сукупності мотивів

2. Здібностей клієнта

3. Особливостей діяльності та поведінки

4. Професійної придатності

При вивченні специфіки важкої життєвої ситуації клієнта увага звертається на (виключіть зайве):

1. Діючих осіб, що беруть участь у подіях

2. Резервні можливості соціального оточення

3. Переживання та інтерпретацію клієнтом подій, що відбулися

4. Причини виникнення важкої життєвої ситуації

Який метод діагностики засновується на вивченні зовнішніх проявів поведінки людини, за якими можна скласти уявлення про неї?

1. Експеримент

2. Спостереження

3. Бесіда

4. Анкетування

Що не є методом діагностування особистості?

1. Спостереження

2. Тестування

3. Біографічний метод

4. експеримент

У соціальній діагностиці виділяють такі два основні типи інтерв’ю:

1. Усне та письмове

2. Регіонального та федерального рівнів

3. Вільне та формалізоване

4. Вузько проблемне та між проблемне

У відношенні дітей, у яких ще недостатньо розвинені здатності словесного вираження своїх переживань, доцільно застосовувати наступне тестове завдання:

1. тест «Рівень комунікативного контролю у спілкуванні»

2. тест «Комунікативність»

3. Опитувальник агресивності Басса-Дарки

4. Тестова методика «Рисунок сімї»

Тема 5: соціальна профілактика

У чому полягає суть соціальної профілактики згідно закону «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»?

1. це вид соціальної роботи, спрямованої на запобігання складним життєвим обставинам сімей, дітей та молоді, аморальній, протиправній поведінці в сім'ях, серед дітей та молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров'я дітей та молоді і запобігання такому впливу та поширенню соціально небезпечних хвороб серед дітей та молоді

2. це зусилля, спрямовані на превенцію соціальних проблем чи життєвих криз клієнтів, окремих груп або попередження ускладнен­ня вже наявних проблем.

3. це комплекс економічних, політичних, правових, ме­дичних, психолого-педагогічних заходів, спрямованих на попередження, обме­ження, локалізацію негативних явищ у соц..середовищі.

4. соціальна робота, яка спрямована на організацію та впровадження сис­теми заходів щодо попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки, виявлення та за­побігання будь-якому негативному впливу та його наслідків на життя і здоров'я дітей, молоді та сім'ї:

Що не є ознакою соціальної профілактики?

1. Це комплекс економічних, політичних, правових, медичних, психолого-педагогічних заходів

2. Має на меті превенцію соціальних проблем або негативних соціальних процесів на ранніх стадіях або попередження ускладнення наявних проблем

3. Змістом профілактики є створення умов для процесу нормальної соціалізації особистості, своєчасне виявлення та виправлення негативних факторів, що зумовлюють відхилення у психологічному та соціальному розвиту дітей та молоді, в їхній поведінці, стані здоров'я, в організації життєдіяльності та дозвілля

4. Результатом профілактики є відновлення порушених чи страчених індивідом суспільних зв’язків та відносин внаслідок стану здоров'я зі стійкими розладами функцій організму, зміни соціального статусу

Які моделі профілактичної роботи пропонує Всесвітня організація охорони здоров'я?

1. Інформаційну, соціально-профілактичну, медико-біологічну модель

2. Моделі залякування, моральних принципів, фактичних знань, афективного навчання, поліпшення здоровя

3. Первинну, вторинну, третинну моделі профілактичної роботи

Встановіть відповідність між підходами до профілактики та їх змістом

Інформаційний Соціально-профілактичний Медико-біологічний

Створення умов для нормальної соціалізації особистості Усунення або пом’якшення першопричин, конкретних соціальних подразників, що згубно діють на свідомість і поведінку людини Інформування населення про нормативні вимоги, які висувають держава та суспільство Запобігання можливим відхиленням від соціальних норм цілеспрямованим лікувально-профілактичними засобами стосовно людей, які страждають на різні аномалії (мають патологію на біологічному, психологічному рівнях) Встановлення причин та факторів проблеми чи негативного соціального явища

Залежно від етапу розвитку проблеми та її впливу на ту чи іншу соціальну групу виділяють такі види профілактики:

1. особистісна, сімейна, соціальна

2. первинна, вторинна, третинна

3. загальна та спеціальна

4. всі відповіді правильні

Встановіть відповідність між назвою моделі профілактичної роботи та її основним змістом

Модель моральних принципів Модель залякування Модель фактичних знань Модель афективного навчання Модель поліпшення здоровя

Повне чи часткове відновлення або компенсація порушеної чи втраченої функції організму людини, можливе уповільнення захворювання Наголошення на небезпеці девіантної поведінки Вплив на психічну сферу особистості, спрямований на подолання в свідомості людини уявлення про безвихідь її становища, відновлення захисних сил організму, формування впевненості та мотивації по подоланню кризової ситуації Надання інформації про здоровий спосіб життя та небезпеку деяких захворювань Корекція особистісних дефіцитів Зосередження уваги на аморальності та неетичності девіантних форм поведінки Заохочення розвитку позитивних звичок

Профілактична робота може здійснюватися на кількох рівнях (виключіть зайве):

1. Особистісному: фор­мування якостей особистості, що сприяють підвищенню рівня особистісної від­повідальності людини - через консультування та тренінгові заняття;

2. сімей­ному: вплив на сім'ю з метою допомоги у прийнятті рішення на користь здоро­вого способу життя

3. груповому: створення групового клімату, завдяки якому члени групи почуваються достатньо упевнено для обміну досвідом розв’язання проблем, розвиток навичок спілкування, усвідомлення власної цінності, відновлення самоповаги.

4. соціальному: актуалізація проблем, пов'язаних з окре­мими негативними явищами в суспільстві, зміна суспільних норм стосовно осіб, які за певних причин стали жертвами асоціальних моделей поведінки.

Соціальна профілактика на макрорівні передбачає застосування таких механізмів (виключіть зайве)

1. Законодавство, яке регулює правові основи соціального захисту населення

2. Державні програми і проекти з попередження негативних явищ у дитячому і молодіжному середовищі

3. Державні програми і проекти з соціальної підтримки окремих категорій громадян

4. Створення закладів, соціальних служб для соціальної роботи з клієнтами групи ризику

Структурними елементами соціальної профілактики є

1. Соціальна робота з дітьми і молоддю із формування просоціальної поведінки, попередження відхилень у поведінці, соціальна робота з дітьми і молоддю груп ризику, соціальна робота з малозабезпеченими сімями і громадянами, самотніми, непрацездатними людьми

2. Дослідження, діагностика, прогноз розвитку проблеми; планування діяльності, організаційна і методична підготовка; вплив на особистість; вплив на проблемне середовище; моніторинг проблеми, аналіз ефективності профілактичних дій

3. Правова освіти, надання консультативної допомоги, створення умов для змістовного проведення дозвілля, соціально-психологічні тренінги, навчання на рівних, соціальний захист і реабілітація дітей з девіантних сімей, сприяння зайнятості населення

Вплив на особистість у процесі соціальної профілактики передбачає (виключіть зайве):

1. моніторинг проблеми, аналіз ефективності профілактичних дій

2. виявлення і корекція негативних особистісних якостей, які знижують адаптивні можливості людини: попередження негативного розвитку, нейтралізація і корекція прояву негативних ознак особистості

3. розвиток якостей, які підвищують адаптивні можливості особистості, розвиток якостей, необхідних для подолання проблеми

4. формування адекватного уявлення про проблему і ставлення до них – формування свідомого ставлення до проблеми та її причин (знань, поглядів, переконань, установок)

Вплив на проблемне середовище у процесі соціальної профілактики передбачає (виключіть зайве):

1. попередження негативного впливу об’єктивних факторів (природні, матеріальні, економічні) – подолання, нейтралізація, попередження, компенсація наслідків;

2. попередження негативного впливу соціального оточення (інших осіб) – розповсюдження негативних цінностей, взірців поведінки, захист від шкідливої дії інших людей;

3. встановлення причин та факторів проблеми чи негативного соціального явища;

4. підвищення ресурсів середовищі – пошук альтернативного способу життя, можливостей повноцінного задоволення потреб індивідів

Встановіть відповідність між видом профілактики та її об’єктом, метою та змістом

Вид профілактики	Обєкт	Мета	Зміст
Первинна Вторинна Третинна	Особи, які постраждали від проблеми Всі особи Особи, які відчули на собі вплив проблеми	Попередження загострення проблеми та її наслідків. Обмеження поширення окремих негативних явищ Попередження рецидивів проблеми. Відновлення особистісного та соціального статусу людини Попередження виникнення проблеми. Формування неприйняття і відмови від певних стандартів поведінки та негативних звичок	Створення умов для повернення в сімю, освітній заклад, трудових колектив, до суспільно-корисної діяльності Надання інформації про наслідки асоціальних дій, роз’яснення правових норм, популяризація переваг здорового способу життя, формування навичок культурного проведення дозвілля, створення умов для самореалізації Корекція особистісних недоліків, вплив на оточення, соціальна підтримка та допомога

Соціально-педагогічна робота з особами групи ризику складає сутність

1. Первинної профілактики

2. Вторинної профілактики

3. Третинної профілактики

Яка з видів роботи відноситься до вторинної профілактики

1. Дії з метою профілактики, помякшення, полегшення, коригування умов, що сприяють фізичним або емоційним порушенням, виникненню соціоекономічних проблем

2. Вивчення умов та факторів, що зумовлюють схильність до девіантної поведінки

3. Реабілітація хворих

4. Здійснення індивідуального виховного профілактичного впливу на особу з девіантною поведінкою

Профілактика девіантної поведінки – це:

1. Попередження вживання хімічних речовин, які здійснюють вплив на психіку та поведінку

2. Система заходів спрямованих на усунення причин і умов, що викликають девіантну поведінку

3. Припинення та запобігання делінквентній, адитивній такриінальній поведінці

Яка мета профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі (зокрема адитивної поведінки):

1. Абсолютна відмова від уживання психоактивних речовин

2. Дотримання здорового способу життя

3. Поширення профілактичної інформації

Встановіть відповідність між моделями та змістом діяльності в межах тої чи іншої моделі профілактики девіантної поведінки (що пропонуються ВООЗ)

Модель моральних принципів Модель залякування Модель фактичних знань (когнітивна) Модель афективного навчання Модель поліпшення здоровя

докладання зусиль до поліпшення способів передання та отримання інформації про здоровий спосіб життя і небезпеку деяких захворювань акцентує, що наприклад, використання психоактивних речовин або неконтрольована сексуальна активність є аморальними і неетичними; ґрунтується на твердженні, що населення можна змусити не робити аморальних, небезпечних вчинків, якщо інформаційні кампанії наголошуватимуть на небезпеці такої поведінки застосування підходів, навчальних методик, які більше фокусуються на корекції деяких особистісних дефіцитів, ніж на проблемі власне захворювання, вживання наркотиків або сексуальних перверзій непрямий підхід до заохочення розвитку позитивних звичок

Встановіть відповідність між назвою та характеристикою програм профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі

Модель залякування Модель аморальної поведінки Пізнавальна модель Програми соціально-психологічної компетентності Програми факторів ризику та захисту Програми навчання життєвим навичкам Програми на основі підходу альтернативної діяльності Програми за методом «рівний-рівному»

В основі лежить твердження про те, що вживання наркотиків гріховно та аморально Грунтується на постулаті про наркотики як причину різних хвороб та швидкої смерті Акцент робиться на інформуванні потенційних споживачів про дію психоактивних речовин та ризики, з якими пов’язано їх вживання Акцент на формуванні навичок ефективного спілкування, розвитку особистісних якостей, критичного мислення, формування адекватної самооцінки, вміння адаптуватися до різних умов соціального середовища Формування навичок здорового змісту життя, відповідального прийняття рішень: навчання навичкам ефективної взаємодії, регуляції емоцій, вирішення конфліктів, зміцнення зв’язків з членами сімї, вибору друзів та побудови позитивних взаємовідносин з однолітками, прийняття рішень, уміння сказати «ні», протидіяти примусу інших, уникати невиправданого ризику Аналіз факторів ризикованої поведінки та протидіючих ним факторів анти ризику Пропозиція індивіду специфічної позитивної активності, яка викликає сильні відчуття та має на меті подолання різного виду перешкод; комбінація особистісних якостей з позитивною активністю; заохочення участі у всіх видах такої активності; створення груп підтримки молодих людей, які думають про вибір своєї позиції

0. Первинна профілактика девіантної поведінки передбачає.

А) система заходів, спрямованих на корекцію поведінки учня, його перевиховання, переорієнтацію та реабілітацію хворих

Б) діагностування та виявлення залежності підлітків від наркоречовин

В) виховання антинаркогенної спрямованості особистості, морально-психологічної стійкості.

0. Що не входить до змісту первинної профілактики девіантної поведінки

А) система заходів, спрямованих на корекцію поведінки учня, його перевиховання, переорієнтацію та реабілітацію хворих.

Б) діагностування та виявлення залежності підлітків від наркоречовин.

В) виховання антинаркогенної спрямованості особистості, морально-психологічної стійкості.

0. Яка мета третинної профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі

1. Попередження виникнення проблеми

2. Попередження загострення проблеми, мотивація людини до зміни поведінки

3. Зменшення ризику відновлення негативних моделей поведінки

4. Навчання умінню сказати «ні», протидіяти примусу інших,уникати невиправданого ризику

0. Який вид профілактики негативних явищу у молодіжному середовищі засновується на здійсненні індивідуальної та групової соціально-педагогічної з дітьми та молоддю груп ризику та їхніми ба­тьками; вияв дітей з груп ризику девіантної поведінки та проведення превентивних психологічних та педагогічних заходів?

1. Первинна

2. Вторинна

3. Третинна

4. спеціальна

0. Соціально-педагогічна робота з особами групи ризику складає сутність

А) первинної профілактики

Б) вторинної профілактики

В) третинної профілактики

0. Яка з видів роботи відноситься до вторинної профілактики

А) дії з метою профілактики, помякшення, полегшення, коригування умов, що сприяють фізичним або емоційним порушенням, виникненню соціоекономічних проблем

Б) вивчення умов та факторів, що зумовлюють схильність до девіантної поведінки

В) реабілітація хворих

Г) здійснення індивідуального виховного профілактичного впливу на особу з девіантною поведінкою

0. Здоровий спосіб життя – це

1. Відмова від шкідливих звичок, удосконалення організму, тренування тіла

2. Це діяльність, активність людей, спрямована на збереження та покращання здоров'я

3. Сукупність цінностей та норм, що виражають ставлення молоді по відношенню до загальноприйнятих цінностей суспільства

0. Що не є складовою здорового способу життя

1. Удосконалення організму, тренування тіла: науково обґрунтоване загартування

2. Гігієнічна поведінка: виконання режиму харчування, навчання, відпочинку, розумне по­єднання розумового і фізичного навантаження, оптимальна та систематична фізична активність, усвідомлене ставлення до профілак­тичних заходів, щеплень, певний рівень санітарно-гігієнічної культури та осві­ченості

3. Не сприйняття шкідливих звичок (паління,вживання алкоголю, наркотичних речовин)

4. Система взаємодії субєктів освітнього процесу. Спрямована на створення адекватних умов та педагогічних засобів для формування, збереження та укріплення здоровя учнів