- •1.1. Початок Першої світової війни. Воєнні дії в 1914 р. На українських землях.
- •1.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941 — 1944 рр. Голокост.
- •2.1. Вплив Першої світової війни на формування українського національного руху в Галичині й Наддніпрянській Україні.
- •2.2. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р.
- •3.1. Українські землі в 1915—1917 рр.
- •3.2. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України.
- •4.1. Початок Української революції, утворення Центральної Ради. М. Грушевський, в. Винниченко.
- •4.2. Освіта, наука та культура України в 70-х—80-х pp. XX ст.
- •5.1. 1 Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •5.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно демократичного руху в Україні.
- •6.1. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •6.2. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •7.1. Війна радянської Роси проти унр (кінець 1917 — початок 1918 рр.). Проголошення незалежності унр.
- •7.2. Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
- •8.1. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •8.2.Проголошення державної незалежності України.
- •9.1. Радянсько-польська війна і Україна.
- •9.2. Опозиційний рух в Україні (1965—1985 рр.).
- •10.1. Політика радянського уряду в Україні в 1919—1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •10.2. Конституційні традиції в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р. Та її" історичне значення.
- •11.1. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Є. Петрушевич. Злука унр і зунр.
- •11.2. Політична ситуація в Україні в 1985—1991 рр.
- •12.1. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С.Петлюра
- •12.2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни*.
- •13.1. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1920 рр.
- •13.2. Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».
- •Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •Державотворчі процеси в Україні у 1991—2005 рр.
- •17.1 Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •3. Польський уряд буде уповноважено запровадити цивільну адміністрацію в Східній Галичині».
- •17.2 Україна на початку XXI століття.
- •18.1 Культура і духовне життя України в 1917—1920 рр.
- •18.2 Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
- •19.1 Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •19.2 Культура України в роки Великої Вітчизняної війни.
- •20.1 Голодомори 1921—1923 рр., 1932—1933 рр., 1946—1947 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •20.2 Повсякденне життя українців у 1964— 1985 рр.
- •21.2 Возз’єднання ЗахідноїУкраїни з урср. Радянізація західних областей України в 1939—1941 pp.
- •22 Вересня 1939 р. У Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад, який приймали комбриг с. Кривошеїн і генерал X. Ґудеріан.
- •22.1 Розвиток культури в 30-ті рр.
- •22.2 Головні кроки України на шляху до європейської інтеграції.
- •23.2 Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні.
- •24.1 Входження усрр до складу срср.
- •24.2 Розширення Європейського Союзу та нато. Місце України в цьому процесі.
17.1 Українське питання на Паризькій мирній конференції.
Уклавши перемир’я з Німеччиною восени 1918 р., країни Антанти почали активно готуватися до проведення мирної конференції.
Паризька мирна конференція відкрилася 18 січня 1919 р, Мета конференції — підбиття підсумків Першої світової війни та повоєнний устрій світу.
Провідні позиції на конференції зайняли країни Антанти. Уперше в історії дипломатії переможені, держави не брали участі в переговорах. Українська Народна Республіка належала до держав, які не були ворожими до Антанти, але в той же час не були визнані нею як незалежні.
Українська делегація на цій конфеернції ставила перед собою такі цілі:
домогтися визнання незалежності УНР;
посісти гідне місце в системі післявоєнних міжнародних відносин;
одержати допомогу й підтримку від країн Антанти в боротьбі з більшовиками.
Українську об’єднану делегацію очолював Г. Сидоренко. До складу делегації входили представники від-Західної області УНР, проте вони діяли як окремі дипломатичні представництва.
Із самого початку роботи конференції делегація УНР опинилася в складній ситуації. Уклавши в 1918 р. у Брест-Литовську договір із Німеччиною, УНР вважалася союзницею Німеччини і не повинна була брати участь в конференції. Ускладнювала становище непримирима позиція Франції щодо визначення української державності: уряд УНР розцінювався як просоціалі- стичний, а Франція була зацікавлена у відродженні єдиної й неподільної Росії та «Великої Польщі» за рахунок українських земель.
Представники російської та польської делегацій розпочали антиукраїнську кампанію. У результаті було розпочато вивчення питання про припинення українсько-польської війни 1918—1919 рр. і опрацювання умов перемир’я. Уряд УНР прийняв запропновані умови, але польська сторона їх відхилила.
Проти анекції українських земель Польщею різко виступила англійська делегація, яка мала найбільш виважений підхід до вирішення українського питання.
Додаткова інформація
З Постанови Вищої Ради світової конференції (1919):
«1. ...Польський уряд уповноважений окупувати своїми військовими силами
Східну Галичину аж до річки Збруч. 2. Польському урядові надаються повноваження докласти всіх своїх військових сил... із метою проведення цієї окупації.
3. Польський уряд буде уповноважено запровадити цивільну адміністрацію в Східній Галичині».
За таких умов делегація Директорії УНР не могла визначитися зі своїми подальшими діями.
На Паризькій мирній конференції остаточно переміг французький варіант вирішення українського питання. Франція була зацікавлена в існуванні в Східній Європі міцної Польської держави, як противаги Німеччині, тому поставила вимогу негайно припинити війну ЗУНР із Польщею та встановити лінію кордону, за якою Львів і Дрогобицький район переходили під владу Польщі. Для боротьби з більшовиками, зокрема в Україні, надавалася допомога Польщі, Румунії та білогвардійським військам Денікіна.
Утрата Директорією УНР влади над більшістю земель України в 1919 р. зруйнувала надії на визнання незалежності УНР країнами Антанти й одержання від них допомоги.
Висновок. У ході Паризької мирної конференції країни Антанти не підтримали Директорію УНР і вороже поставилися до ідеї незалежності України. Рішення Паризької мирної конференції сприяли поділу українських земель між радянською Росією, Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною.4
Дата: 18 січня 1919 р.
Поняття, терміни, назви: Антанта, «українське питання», «французький варіант».