- •1. Порівняйте погляди Платона та Аристотеля на природу та форми держави
- •20. Концепції влади
- •21. Проаналізуйте основні теоретичні підходи до розуміння концепту політики
- •22.Моделі політичних систем
- •Требования:
- •Поддержка
- •23. Проаналізуйте основні теоретичні підходи до розуміння концепту «бюрократія»
- •Глава I. Экономическая теория бюрократии
- •§1. Теория общественного выбора
- •§2. Теория Вильяма Нисканена
- •Глава II. Бюрократия с точки зрения нового институционализма
- •§1. Рыночная модель бюрократического устройства
- •§2. Сетевая модель бюрократического устройства
- •24.Охарактеризуйте суть та значення інституційного підходу у політичній теорії
- •25.Теорія раціонального вибору
- •2. Политический реализм как течение в геополитике
- •3. Традиция идеализма в геополитике
- •2.3. Масові політичні партії та особливості їх
- •1880 Pp. Оскільки перехід від попереднього етапу був поступовим, окре-
- •2) До закінчення Другої світової війни; 3) до сучасних днів. У перший пе-
- •3.1. Концептуальні підходи легітимізації
- •3.3. Американські демократи революційного
- •36. Охарактеризуйте мікрорівень політичного лідерства
- •Микроуровень исследования политического лидера
- •А. Личность политика.
- •4. Интеллектуально-познавательные характеристики.
- •5. Эмоции.
- •Б. Призвание к политической деятельности.
- •В. Стиль руководства
- •Г. Профессиональные навыки, приемы и качества лидера
- •Д. Свобода и ответственность политика.
- •Е. Политический имидж лидера
- •Ж. Руководящая команда политического лидера
- •37. Проаналізуйте стилі політичного лідерства.
- •44. Проаналізуйте методики вимірювання та порівняння інституту президентства
- •45. Проаналізуйте принципи та процедуру порівняння умов демократизація
- •46. Поняття політичних технологій та особливості їх використання у політичному процесі.
- •2. Структура, функції та принципи застосування політичних технологій
- •48. Проаналізуйте політико-технологічний процес
- •49. Розкрийте суть управління політичними ризиками
- •50. Розкрийте місце маркетингу в системі політичного управління
- •1. Тайм-аут:
- •2. Скорочення інтервалів взаємодії:
- •3, Запобігання особистій взаємодії:
46. Поняття політичних технологій та особливості їх використання у політичному процесі.
Реальні політичні процеси у будь-якому суспільстві дуже різноманітні. З одного боку, на них можна дивитися як на прояв специфічної суспільної сфери, що володіє соціальними межами, внутрішніми й зовнішніми взаємозалежностями, набором акторів тощо. З іншого боку, ці владні взаємозв'язки можна уявити як сукупність конкретних проблем, що вимагають вирішення з боку держави та інших політичних суб'єктів, здійснення ними відповідних цілеспрямованих дій, застосування конкретних засобів. Але тоді ситуація змінюється: усі макросоціальні міжгрупові відносини у сфері влади перетворюються у взаємозалежність окремих структур та інститутів, у конкретні вчинки конкретних осіб. Таким чином, міжгрупова конкуренція у сфері влади проявляється як практичні способи і процедури управління, прийняття рішень, урегулювання конфліктів, встановлення комунікацій та інших процесів, що виявляють принципово інший рівень політичних залежностей і зв'язків. Таким чином, вирішення конкретної проблеми означає не стільки розуміння людиною цілей і засобів їхнього досягнення, скільки вироблення конкретних способів їхнього втілення на практиці, тобто застосування певних технологій з метою вирішення тих чи інших завдань.
Під технологічним вирішенням проблеми зазвичай розуміють те, яким чином досягається запланований результат у розрізі конкретної ситуації. Сам же термін ,,технологія” походить від двох древньогрецьких слів: ,,технос” – мистецтво, майстерність і ,,логос” – наука, знання, закон. У широкому значенні під ,,технологією” розуміють сукупність прийомів, способів, методів і засобів організації та впорядкування доцільної практичної діяльності відповідно до мети, специфіки і логіки процесу перетворення й трансформації того чи іншого об’єкта. У свою чергу, політичні технології є сукупністю процедур, прийомів і засобів, що послідовно застосовуються і спрямовані на найбільш оптимальну та ефективну реалізацію цілей і завдань конкретного суб’єкта політики в певний час і у певному місці.
Функціонально політичні технології спрямовані на досягнення цілей відповідно до інтересів, функцій і цілей суб'єктів політичного процесу. При цьому вони не тільки впорядковують засоби досягнення цілей, але й закріплюють черговість дій, вироблення відповідних алгоритмів поведінки суб'єкта. Саме алгоритми виділяють і закріплюють найбільш оптимальні й ефективні способи вирішення того чи іншого завдання, а також дають можливість передавати й тиражувати здобутий досвід. Іншими словами, технологія з’являється тоді, коли в процесі досягнення мети складається і закріплюється певна послідовність операцій, що фіксує черговість застосування прийомів і засобів досягнення конкретних цілей.
Технології не можна змішувати з окремими механізмами, техніками чи прийомами взаємодії. Технології – це і процес застосування технік, спрямованих на досягнення конкретної мети реально діючим суб'єктом, і результат цієї діяльності. Технологія є набором технік, об’єднаних навколо спільної мети і стратегії із врахуванням ситуації. Техніка ж – це конкретний прийом або метод, що призводить до досягнення певного ефекту. Іншими словами технологія – це наповнена певним змістом послідовність, алгоритм застосування прийомів, методів і технік.