112. Педагогіка як наука. Основні категорії педагогіки: виховання, навчання, розвиток, освіта, соціалізація. Зв'язок педагогіки з іншими науками.

Педагогіка – це фундаментальна суспільна наука, яка вивчає закономірності здійснення навчально-виховної діяльності, а також функціонування системи освіти.

Предметом педагогіки як науки є навчання, виховання і освіта.

Об'єктом педагогічної науки не є освіта, наука, виховання як такі, не є людина (бо людину як таку ніхто не має право змінювати, пристосовувати, адаптовувати до своїх уподобань). Об'єктом педагогіки є особистість людини.

Суб'єктами педагогічної діяльності (в суспільних науках – це те, що приймає участь у процесі, а не лише відчувають його вплив) вважаються ті, хто виконує педагогічні функції у суспільстві, і з другого боку ті, хто здобувають певні знання в системі освіти

Структура педагогічних наук

1) Загальна педагогіка – наука, яка вивчає основні закономірності здійснення навчально-виховної діяльності і функціонування освіти.

2) Вікова педагогіка – це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності з урахуванням вікових особливостей людини. Тут можна також навести також таку науку, як андрагогіка – педагогіка дорослих.

3) Історія педагогіки – наука, що вивчає минуле педагогіки і відбирає той досвід, що може бути використаний в наш час.

4) Порівняльна педагогіка – вивчає особливості здійснення педагогічної діяльності в різних країнах з метою визначення позитивного педагогічного досвіду для вітчизняної системи освіти.

5) Дидактика – це теорія навчання.

6) Теорія виховання .

7) Соціальна педагогіка.

8) Спеціальна педагогіка.

Основні напрямки педагогіки:

1) йорданівська педагогіка. Виникла на межі 19-20 ст. в Кракові (названа на честь польського педагога Йордана). Це система патріотичного і фізичного виховання. Важливим постулатом йорданівської педагогіки є те, що для того, щоб людина могла виконувати свої суспільні обов'язки. вона повинна знаходитися в умовах, дуже близьких до спартанських, бути завжди готовим до боротьби.

2) система Марії Монтесорі. Ця система здебільше торкається дошкільного виховання. Початком формування цієї системи можна назвати 1907 рік, коли у Римі було створено "Будинок дитини", де М.Монтесорі почала здійснювати свою діяльність. Суть: максимальне використання в педагогічній діяльності принципу природо відповідності. Дитина повинна сама визначати напрямки свого розвитку, а викладач і вчитель повинен лише допомагати в цьому. Навчально-виховна діяльність здійснюється на основі реалізації творчих завдань, які дитина реалізує самостійно. Це мінімальне нав'язування педагогом своїх поглядів і установок.

3) вальдорфська педагогіка (або педагогіка циклічного розвитку). Пов'язана вона з ім'ям видатного німецького педагога Рудольфа Штайнера, який розробив її основні засади. Оформилася ця система в 1919 році, коли власник тютюнової компанії Вальдорф Асторіа замовив Штайнеру опрацювання авторської моделі навчального закладу, який мав бути відкритий при компанії Вальдорфа.

Суть цієї системи полягає в тому, що навчання і виховання здійснюється за циклічним принципом. На думку Штайнера, розвиток людини поділяється на цикли: фізичний цикл, емоційний цикл і інтелектуальний. Послідовність зміни цих циклів – 7 років.

4) антипедагогіка. Це напрямок альтернативної педагогік, який виник в 70-ті роки в ФРН. Одним з творців був Мендель. Це вкрай революційний напрямок. Її називають також педагогікою імпульсів, оскільки педагог не має права на вплив на дитину, а педагогічний процес будується на підставі імпульсів.

Виховання - це цілеспрямоване формування особистості на основі формування наступних понять і якостей: певне ставлення до предметів, явищ навколишнього світу; світогляд; поведінка як прояв відносин та сформованого світогляду.

Розвиток - це послідовний процес внутрішнього зміни фізичних і духовних сил людини. Можна виділити кілька видів розвитку: фізичне, психічне, духовне і соціальне.

освіта - це процес і результат засвоєння людиною досвіду поколінь у вигляді системи знань, умінь і навичок. освіта - це організована система зовнішніх умов, що створюється в суспільстві для розвитку людини.

Навчання - це безпосередня передача знань, умінь і навичок при взаємодії педагога і учня. Процес навчання включає в себе дві частини: викладання, коли здійснюється передача знань, умінь і навичок, і вчення, коли відбувається осмислення отриманої інформації.

Соціалізація - комплексний процес засвоєння індивідом певних соціальних ролей і/або інтеграція до певної соціальної групи. Соціалізація виступає одним із основоположних соціальних процесів, що забезпечує існування людини в середині суспільства. Соціалізація являє собою процес входження людини в суспільство, включення її в соціальні зв'язки та інтеграції її з метою встановлення її соціальності.

При здійсненні всіх категорій люди вступають між собою в певні відносини, які називаються виховними відносинами.

Виховні відносини - це відносини між людьми, спрямовані на розвиток людини за допомогою виховання, освіти та навчання.