8. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, теорії): Романо-германська правова сім’я: країни-учасники, етапи становлення, основні характеристики.

Романо-германська сім'я (тип) — у правовому житті суспільства головним є об'єктивне право, тобто законодавство (країни континентальної Європи — Італія, Франція, Німеччина та ін.).

У ній виділяють такі правові групи:

• група романського права — Франція, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Італія, Іспанія та ін., де головною є національна правова система Франції;

• група німецького права — Австрія, Швейцарія, Німеччина,Турція ., де головною є національна правова система Німеччини.

• група скандинавського права – Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія.

Ознаки права романо-германської сім’ї :

1. Наявність єдиної ієрархічної системи писаного права, домінуюче місце в якій посідають нормативно-правові акти.

2. Наявність конституцій, як законів вищої юридичної сили.

3. Високий рівень систематизації законодавства в кодифікаційних актах.

4. Наявність розгалуженої системи підзаконних нормативно-правових актів.

5. Поділ права на публічне і приватне, а також на галузі та інститути.

6. Визнання звичаїв та правового прецеденту в якості допоміжних (неосновних) джерел права.

7. Домінування в офіційній доктрині права пріоритету забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

9. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, теорії): Правова поведінка: поняття, ознаки, різновиди.

Правова поведінка - соціальне значима поведінка особи (дія чи бездіяльність) свідомо вольового характеру, що врегульована нормами права і спричиняє юридичні наслідки. Ознаки правової поведінки:

1. Суспільна значущість – виражається у здатності чинити вплив на відносини сформовані у суспільстві.

2. Регламентованість правом – полягає в тому, що будь-який прояв правової поведінки завжди передбачений нормами права та певним чином узгоджується з їхніми приписами, дозволами або заборонами.

3. Втілення в конкретних діях або бездіяльності – означає, що правова поведінка можлива тільки у реальній фізичній формі.

4. Свідомо вольовий характер – полягає у тому, що вона є завжди усвідомленою, контрольованою та цілеспрямованою.

5. Здатність обумовлювати юридичні наслідки – означає здатність правової поведінки спричиняти виникнення, зміну та припинення правовідносин, обумовлювати застосування заходів правового впливу(заохочення, примус, переконання) Елементи правового вчинку (суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона) називають складом правової поведінки.

За формою зовнішнього вияву правова поведінка може бути:

- фізичною (діяльність); — усною (вербальною);

-  письмовою (документальною).

Правова поведінка має соціальну та юридичну сторону, що дає можливість виділити її види:

1) правомірна поведінка;

2) правопорушення;

3) зловживання правом;

4) об'єктивно протиправне діяння.

10. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, процесу, теорії): Застосування права як особлива форма його реалізації.

Застосування права — це правова форма діяльності уповно­важених на те органів держави і посадових осіб по реалізації приписів норм матеріального права відносно конкретних жит­тєвих випадків шляхом винесення індивідуально-конкретних рішень.

Ознаки правозастосування:

1.Воно здійснюєься виключно суб’єктами владних повноважень – державні органи, суб’єкти місцевого самоврядування, а також їхні посадові особи.

2. має публічно-владний характер, та в необхідних випадках забезпечується примусово силою держави.

3. Завжди пов’язане з виникненням, зміною та припиненням правовідносин.

4. Завжди реалізується у чітко визначених законом процесуальних формах.

5. Воно має комплексний характер і втілює у собі елементи всіх інших форм реалізації права.

6. Процес застосування норм права завершується прийняттям правозастосовних актів.

Основні стадії правозастосування:

1.Вивчення фактичних обставин справи.

2.Вибір правової норми, яка підлягає застосуванню.

3.Винесення ріення в справі, прийняття правозастосовного акту.

Державно-владне рішення, що є результатом правозастосування, виконує подвійну функцію:

1. Констатацію, тобто визнання певних фактів, встановлення їх правомірного чи протиправного характеру, а також визнання належності права певній особі.

2. Покладання на винного суб'єкта обов'язку чи певного виду юридичної відповідальності.

11. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, теорії): Англосаксонська правова сім’я: країни-учасники, етапи становлення, основні характеристики.