18. Основні критерії оцінки банком кредитоспроможності підприємств-позичальників.

Підприємства отримують кредити на умовах терміновості, повернення, цільового характеру, забезпечення, платності.

Кредит надається підприємству на строго визначені цілі. Залежно від цілей розрізняють:

1) кредит для фінансування оборотного капіталу;

2) кредит для фінансування основного капіталу;

3) кредит для фінансування торговельно-посередницьких операцій.

Для оцінки фінансового стану підприємства - юридичної особи враховуються такі об'єктивні показники його діяльності:

* обсяг реалізації;

* прибутки і збитки;

* рентабельність;

* ліквідність;

* грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

* склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості. Ураховуються також інші фактори:

* ефективність управління підприємством;

* ринкова позиція підприємства і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі;

* наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства.

Комерційні банки розробляють показники додаткової оцінки підприємств-позичальників залежно від основного виду діяльності та форм власності.

Для підприємства, що отримує кредит, важливо знати, на які аспекти його діяльності банк звертатиме особливу увагу.

А. Фінансові коефіцієнти

До фінансових коефіцієнтів належать:

* коефіцієнт заборгованості;

* коефіцієнт ліквідності;

* коефіцієнти оборотності;

* коефіцієнти прибутковості.

Коефіцієнт заборгованості показує, наскільки діяльність підприємства фінансується за рахунок позичених коштів. Цей коефіцієнт розраховують діленням загальної заборгованості на власний капітал.

Коефіцієнт ліквідності свідчить про здатність підприємства виконати короткострокові зобов'язання. Розраховують цей коефіцієнт діленням ліквідних активів на короткострокову заборгованість.

Коефіцієнти обіговості свідчать, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи.

Коефіцієнти прибутковості показують загальну ефективність (результативність) діяльності підприємства.

Б. Рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів відображає приплив І відтік коштів підприємства за певний період.

Приплив й відтік коштів можна поділити на три категорії, залежно від видів діяльності підприємства:

- виробнича діяльність;

- інвестиційна діяльність;

- фінансова діяльність.

19. Контроль банку при короткостроковому кредитуванні організацій і підприємств.

Короткострокові — це кредити, що видаються на термін до 1 року. Як правило, вони пов’язані з необхідністю вирішення тимчасових фінансових проблем, що виникають у підприємства в процесі виробництва.

Четвертий етап банківського кредитування включає заходи щодо організації контролю за виконанням умов кредитної угоди. Форми контролю і дії банку у випадку виникнення загрози неповернення кредиту або несплати відсотків визначаються конкретною ситуацією. Однак відшкодування банкові непередбачених втрат або неотриманих прибутків, як правило, можливе тільки після відповідного судового розгляду.

Важливість даного етапу для банку важко переоцінити, тому що він є реалізацією кредитної угоди. Оперативність оцінки ситуації, яка склалася в процесі використання кредиту, і різноманітність форм і методів впливу на позичальника виступають для банку визначальною гарантією зменшення можливого кредитного і процентного ризику.

Банк протягом, всього періоду дії кредитного договору проводить аналіз господарсько-фінансової діяльності позичальника, його фінансового стану, здійснює перевірки стану зберігання наданого банку під заставу-майна. У випадку погіршення фінансово-економічного стану позичальника, фактів використання кредиту не за цільовим призначенням, несвоєчасного повернення раніше-одержаної позики, необумовленого завищення вартості заставленого майна банк має право достроково розірвати кредитний договір, призупинити надання кредиту, достроково стягнути видані позики і відсотки По них за рахунок коштів, що є на рахунку позичальника або за рахунок вартості заставленого позичальником майна банк має проводити незалежні експертизи прибутків заходів, які кредитуються, достовірність наданої йому бухгалтерської та іншої звітності тощо.

У випадках виявлення відхилень у проектах, що кредитуються і заходах, в поданій, звітності або у веденні бухгалтерського обліку банк має право призупинити подальшу видачу, кредиту до усунення позичальником виявлених недоліків.

Якщо позичальник не забезпечує виконання зобов’язань стосовно повернення боргу та відсотків по ньому, згідно з кредитним договором, тоді банк у відповідності до чинного законодавства має право звернутися до арбітражного суду з заявою для порушення справи про визнання банкрутства позичальника.