6. Ознаки платоспром. П-ва.

Під платоспроможністю розуміють постійну щоденну готовність під-ва виконувати фін. зобов’язання. Для підтвердження платоспроможності перевіряють: залишок коштів на рахунку і в касі, поточні фін. інвестиції.

Показниками низької платоспроможності є: заборгованість з оплати праці; недоїмки з платежів до бюджету; непогашені у встановлений термін банк. кредити; непогашені вчасно зоб-ня постачальникам за сировину, матеріали, інші товарно-матеріальні цінності.

Для оцінки поточної платоспроможності під-ва розраховують:

1. коеф. поточної ліквідності (нормативне значення не менше 1,5): К пот. лікв. = ОА / ПЗ

2. коеф. забезпеченості оборотних активів власними ОК (нормативне значення не менше 0,5): К заб. = ВОК / ОА

Для оцінки довготермінової платоспроможності розраховують коеф. фін. рівноваги (фін. лівериджу). Коефіцієнт фінансового лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу до власного капіталу.

Значне зростання частки позикового капіталу є ризиковим. Чим вище значення даного коеф., тим нижчий рівень довготермінової платоспроможності.

Якщо коеф. пот. ліквідності і коеф. забезпечення нижчі за нормативні, але простежується тенденція їхнього зростання ( або, навпаки, відповідають нормативним, але знижуються), то розраховують коеф. відновлення (втрати) платоспроможності: К відн. (втрати) = (К пот. лікв.1+М/Т (К пот. лікв. 1 – К пот. лікв.0)) / 2, де

К пот. лікв. 1 (0) – фактичне значення коеф. пот. лікв. на кінець і початок звітного періоду; М – період відновлення (втрати) платоспроможності; Т – звітний період в місяцях

Як правило, коеф. відновлення платоспроможності розрах. на 6 міс., а коеф. втрати платоспроможності – на 3 міс.

Якщо К відн. більше 1, то під-во має реальну змогу протягом 6 міс. відновити свою платоспроможність, якщо К відн. менше 1, то не має такої можливості.

Розрізняють неплатоспроможність під-ва: поточну, критичну, надкритичну.

Поточна неплатоспроможність х-ся тим, що на даний момент часу через випадковий збіг обставин тимчасово сум наявних коштів недостатньо для погашення поточного боргу.

Ознаки критичної неплатоспроможності виникають, якщо: на поч. і кін. звітного періоду мають місце ознаки поточної неплатоспроможності; К пот. лікв. менше 1,5; К заб. менше 0,5

Надкритична неплатоспроможність виникає тоді, коли за підсумками року К пот. лікв. менше 1 і під-во не отримало прибутку.

Для оцінки поточної платоспроможності складають платіжний календар. Його складають на місяць з розбивкою по тижнях або декадах.

Основними причинами неплатоспроможності під-ва можуть бути: невиконання плану з вир-ва і реалізації продукції; недотримання режиму економії; відволікання коштів в наднормативні запаси сировини, матеріалів, готової продукції; слабкий фін. контроль щодо стягування дебіт. заборг.

7. Методика аналізу кз.

В прцесі аналізу КЗ необхідно вивчити склад, терміни виникнення, наявність, частоту і причини виникнення простроченої КЗ, а також встановити суму виплачених санкцій за прострочення платежів. Крім того детально вивчається склад статті «інші пот зоб-ня» де може відображатись невиправдана заборгованість у зв’язку з порушенням платіжної дисципліни.

Завданнями аналізу КЗ є вивчення і оцінка: складу і структури КЗ; питомої ваги КЗ в сумі поточних зоб-нь; її реальності та правильності оформлення; впливу КЗ на рез. д-сті під-ва; пошуку шляхів прискорення оборотності КЗ.

Розрахунок показників К:

1. оборотність КЗ в днях: Од = (сер. КЗ * Д)/ Зоб-ня,

2. коефіцієнт оборотності КЗ в разах: Коб = Зоб-ня / сер. КЗ

До показників оборотності КЗ крім Обор. в дн. і К обор. відносять також термін сплати рахунків п-ва. Т кз = (КЗ сер. * Дн) / Зоб-ня

Сер термін сплати рахунків постачальникам порівнюється з мин. періодом. Якщо він коротший, то це може означати що п-ва-постачальники надають даному п-ву знижку за швидку оплату або розглядають п-во як ризиковане. Якщо термін довший – це може означати що п-во купує на добрих розрахункових умовах або затягує виплату коштів.