3. Аналіз вп п-ва.

Щоб визначити складові прибутку, його величину та тенденції зміни на кожному п-ві необхідно проводити аналіз форм-ня, р-лу та викор-ня прибутку.

Осн показником, який х-зує ВП п-ва є коеф-т ВП

К ВП = ВП/Обсяг реал-ї - чим вищий, тим краще.

Осн факторами, які впливають на зміну ВП є: обсяги продажу; с-сть реал-ї прод-ї; ціни збуту; класиф-я в-т.

Для більш глибокого аналізу розраховують вплив факторів на величину ВП. Для розрахунку впливу факторів на ВП будують аналіт таблицю, яка містить фактори впливу на ВП: 1. виручка від реал-ї; 2. ПДВ; 3. с-сть реалізованої прод-ї.

1. дВП _ВР = (дВР* ВП0/ВР0)/100%

ВП = ВР* ВП/ВР

2. дВП_ПДВ = (ДВ(%)*ВР1)/100%

3. дВП С-сть = (дС-сть(%)*ВР1)/100%

дВП = дВП _ВР - дВП_ПДВ - дВП С-сть - сукупний вплив факторів.

4. Інтегральний фа за с-мою «Дюпон».

Розрізняють такі с-ми інтегрального аналізу:

- с-ма інтегрального аналізу еф-ті викор-ня активів п-ва за с-мою «Дюпон»;

- с-ма інтегрального аналізу форм-ня прибутку п-ва, яка базується на викор-ні прикладних програм;

- інтегральна с-ма портфельного аналізу (рівень прибутковості портфеля ЦП п-ва пов'язаний з рівнем ризиковості)

Інтегральний фінансовий аналіз, заснований на моделі Дюпона дозволяє отримати найбільш поглиблену багатофакторну оцінку умов форм-ня окремих агрегованих фін. показників:

Рентаб активів: Р А = ЧП/А = ЧП/РП * РП/А

Рентабельність реал-ї: ЧП/РП = ВД/РП – ВВ/РП – (Пд.+Ппр)/РП

Обор-ть активів: РП/А = РП/(НА+ОбА)

Коеф-т рентабельності активів є добутком коеф-тів рентабельності реал-ї та обор-ті активів. дана модель дає змогу виявити резерви підвищення рентабельності активів: прискорення обор-ті активів або зростання рентабельності реал-ї.

5. Суть та осн. Показники ліквідності п-ва.

Під ліквідністю розуміють здатність п-ва виконувати свої фін зоб-ня шляхом перетворення активів у гроші. Ліквідність в широкому розумінні передбачає виконати п-вом всіх взятих на себе зоб-нь. У вузькому – виконання п-вом поточних зоб-нь.

Весь актив балансу п-ва за ступенем ліквідності ділять на такі групи: А1 – високоліквідні активи (грош. кошти та поточні фін. інвестиції); А2 – активи, що швидко реалізуються (векселі одержані, дебіт. заборг. усіх видів); А3 – активи, що повільно реалізуються (готова продукція, вир-чі запаси, незавершене вир-во, товари); А4 – активи, що важко реалізуються (всі необоротні активи)

Пасив балансу за термінами викон зоб-нь можна згрупувати таким чином: П1 – термінові зобов’язання (кредиторська заборг.); П2 – ST зоб-ня (короткості. кредити банків); П3 – LT пасиви (довгострокові зоб-ня); П4 – сталі пасиви (ВК, заб-ня наступних витрат і платежів.

Баланс під-ва вважається ліквідним, якщо: А1 більше П1; А2 більше П2; А3 більше П3; А4 менше П4

До неліквідних активів відносять: спеціальне обладнання і устаткування, призупинені замовлення в незавершеному вир-ві, браковані деталі, напівфабрикати, інші матеріальні цінності.

Основними показниками, що х-ють ліквідність під-ва є:

1. коеф. поточної ліквідності (коеф. покриття): К пот. лікв. = (А1+А2+А3) / (П1+П2) = Об.А / Пот.Зоб-ня

2. коеф. швидкої ліквідності: К шв. лікв. = (А1+А2) / (П1+П2) = (Грош.К+ПотФінІнв-ї+ДЗ) / ПотЗоб-ня Нормативне значення 1

3. коеф. абсолютної ліквідності: К абс. лікв. = А1 / (П1+П2) = (ГрошК+ПотФінІнв-ї) / ПЗ Нормативне значення 0,2-0,3

Коефіцієнти ліквідності можуть х-зувати п-во позитивно, однак це може бути помилково, якщо: в поточних активах значна питома вага припадає на дебіторську заборгованість; значну питому вагу займають неліквідні активи.

Основними факторами підвищення ліквідності під-ва є: максимальні обмеження вкладень капіталу у важко ліквідні активи і недопущення вкладень у неліквідні активи; наявність чистих ліквідних активів у розмірі, достатньому для погашення зобов’язань, терміни сплати яких настали або настають найближчим часом: залучення в господарський обіг коштів на максимально тривалі терміни.