3.1 Значення промислового маркетингу підприємства в розвитку ринкових економічних відносин в Україні

Проведені в Україні радикальні економічні реформи створюють міцне підґрунтя для використання переважно економічних методів управління промисловим ринком. Успіх економічних реформ нерозривно пов’язаний із поглибленням та вдосконаленням товарно-грошових відносин, у тому числі за рахунок переходу від стихійного маркетингу до розвинутої системи маркетингових взаємовідносин на промисловому ринку.

Удосконалення господарського механізму націлене, у першу чергу, на зміцнення економіки та підвищення міжнародного авторитету країни за допомогою виходу на світовий рівень науки, техніки, технології й організації сучасного виробництва[20, c 67].

Розпочаті в Україні заходи з перебудови роботи всіх господарських комплексів, включаючи й промисловий, створюють у країні принципово нову обстановку, коли в руках керівників різного рівня і, що найважливіше, підприємств-виробників зосереджується вся повнота відповідальності за кінцеві результати виробничо-збутової діяльності господарських одиниць.

У сформованих ринкових умовах особливу увагу доцільно приділяти розвиткові промисловості, яка має для держави стратегічне значення. Необхідно відзначити той факт, що економічний інтерес до відродження промисловості зумовлений внутрішньою потребою України. Розв’язанню актуальних виробничо-економічних завдань, пов’язаних із насиченням внутрішнього промислового ринку, сприяє організація виробництва і збуту продукції на основі принципів і методів маркетингу із чіткою орієнтацією на вимоги ринку й задоволення платоспроможного попиту споживачів. Іншими словами, утілення цих завдань неможливе без орієнтації на використання промислового маркетингу[29].

Промисловий маркетинг можна визначити як діяльність у сфері ринку товарів виробничо-технічного призначення, направлену на просування цих товарів (послуг) від підприємств, які їх виробляють, до тих організацій і фірм, які набувають їх для подальшого використання у виробництві або перепродажу без змін. За А. І. Ковальовим: “Суть промислового маркетингу полягає в створенні для клієнтів споживчої вартості товарів і послуг, які направлені на задоволення потреб організацій і досягнення їхніх цілей”.

Необхідність застосування принципів промислового маркетингу в Україні зумовлена розірванням економічних зв’язків між виробниками й споживачами, взаємини між якими раніше регулювалися централізовано. Сьогодні, коли кожне підприємство-виробник управляється самостійно, проблеми маркетингу набули першорядної ваги. Адже маркетинг у широкому значенні цього слова являє собою діяльність із виявлення потреб людей та їх задоволення найбільш ефективним способом. На макрорівні маркетинг відіграє роль каталізатора економічного розвитку, оскільки він допомагає:

• найбільш ефективно узгодити пропозиції доступних товарів та послуг із існуючими потребами покупців;

• забезпечити вихід нових продуктів та послуг на ринок;

• долучити споживачів до ринкової економіки [3, c.12-13].

Остання функція особливо важлива для країн, які перебувають на етапі формування цивілізованої ринкової економіки. Як на рівні підприємства, так і на рівні країни промисловий маркетинг дозволяє вирішувати щонайменше триєдине завдання:

• по-перше, він може бути використаний як ефективний інструмент визначення стратегії економічного розвитку й напряму структурної перебудови при заданих умовах обмеження природних, трудових і фінансових ресурсів, оскільки дозволяє проаналізувати особливості середовища діяльності та порівняти їх із наявними та потенційними можливостями економічного суб’єкта;

• по-друге, промисловий маркетинг може сприяти трансформації економічної та соціальної системи, допомагаючи контролювати зміни у сфері попиту та пропозиції;

• по-третє, промисловий маркетинг допомагає просуванню основних ідей трансформації, сприяючи їх розвитку та сприйняттю різними верствами та соціальними групами суспільства[33, c 16].

Взаємозв’язок між маркетинговою діяльністю й економічним розвитком має в цілому двосторонню спрямованість, оскільки маркетинг одночасно виступає і як стимул, і як наслідок економічного розвитку. Він може відігравати провідну роль, прискорюючи економічний розвиток, чи наслідувати його з невеликим відривом.

Залежно від особливостей середовища промисловий маркетинг виконує одне із цих завдань або обидва відразу. Якщо економічний розвиток відбувається відносно рівномірно та досить високими темпами, промисловий маркетинг справляє сильний стимулюючий вплив. Якщо ж економічний розвиток проходить спонтанно, маркетинг може відставати від нього, поки не буде досягнутого певного поворотного пункту. В умовах трансформації економіки цей пункт пов’язаний із невідворотністю економічних і політичних реформ, викликаних розвитком ринкової економіки [21, c 31].

Промисловий маркетинг дозволяє визначити шляхи оптимального використання наявних виробничих потужностей для задоволення потреб споживачів. Двома важливими інструментами промислового маркетингу в стимулюванні економічного розвитку є розвиток ринково орієнтованої системи менеджменту та приваблення національних і зарубіжних інвесторів. Така модель була розроблена для опису процесу економічного розвитку та факторів, що впливають на нього, в умовах країн, які розвиваються. Але цю модель можна використати для пояснення багатьох економічних процесів, які відбуваються під час розвитку ринкової економіки.

Подолання економічної стагнації, характерної для трансформаційного процесу, прямо пов’язане із залученням нової методології менеджменту та інвестицій. Сприйняття та розвиток маркетингової орієнтації допомагає успішно вирішувати більшість проблем відповідного періоду [20, c 15].

Промисловий маркетинг як один із наслідків економічного розвитку суспільства можна проаналізувати на прикладі розвинутих країн. Прогрес виробництва в епоху промислової революції відкрив безліч можливостей для насичення ринку різноманітними товарами та послугами. Рух суспільства від ринку виробника до ринку споживача супроводжувався загостренням проблеми попиту та необхідності ретельного вивчення потреб споживачів. Розвиток маркетингових інститутів та інструментів дозволив оптимізувати використання обмежених ресурсів суспільства для задоволення постійно зростаючих потреб покупців. На певному етапі з’ясувалось, що подальший економічний ріст просто неможливий без активного використання маркетингу.

Аналогічний процес розвитку маркетингу під впливом корінних змін в економічній системі суспільства виникає в процесі формування та розвитку ринкового управління економікою. Еволюція маркетингу в цьому випадку безпосередньо пов’язана із процесом децентралізації й виступає не тільки наслідком, але й вагомим інструментом суспільної трансформації[30, c 18].

Аналіз еволюції маркетингу в процесі трансформації суспільства від централізовано керуючої системи до ринкової економіки показує, що для розвитку промислового маркетингу потрібен ряд об’єктивних передумов, до яких можна віднести:

• наявність ринку споживачів, де пропозиція товарів перевищує попит і споживач може самостійно здійснювати власний вибір;

• наявність розвинутого конкурентного середовища й достатньо низького рівня монополізації економіки;

• регулювання цін на більшість товарів та послуг на рівні підприємства;

• самостійність підприємств у прийнятті рішень щодо питань виробництва й реалізації товарів та послуг;

• наявність добре розвинутої інфраструктури, необхідної для здійснення ефективної маркетингової діяльності[14, c 23].

Однією з найбільших передумов промислового маркетингу є наявність демонополізованого ринку споживача. Головний принцип сформулювати можна таким чином: одиниця бізнесу (тобто підприємство) може покращити результати своєї діяльності лише шляхом задоволення потреб споживача більш досконалими, ніж у фірми-конкурента, методами.

Проте здійсненню ефективної маркетингової діяльності промисловими підприємствами в існуючих економічних умовах перешкоджає ряд факторів, серед яких важливими доцільно вважати такі [3, с. 33]:

• низький рівень конкурентоспроможності більшості промислової продукції, що випускається вітчизняними виробниками;

• повільний перехід цих підприємств на випуск нових видів товарів;

• значне відставання технічного рівня певних промислових товарів від світових виробів-аналогів або навіть їхня ліквідація;

• неузгодженість промислової продукції з міжнародними стандартами й сучасними вимогами до її якості;

• відокремленість від участі в перспективних наукових програмах з випуску новітніх товарів промислового призначення на умовах міжнародної співпраці;

• занепад у державі науково-технічної інфраструктури, нестабільність фінансової та нерозвинутість інформаційної інфраструктури;

• відсутність стабільного законодавства й визначеності умов ведення підприємницької діяльності суб’єктами господарювання тощо.

Сучасне товарне виробництво відрізняється величезною кількістю об’єктів і суб’єктів ринкових трансакцій, складністю взаємозв’язків та взаємозалежностей. Розуміння цієї закономірності, вивчення ринкових потреб та формування відповідної реакції на зміну маркетингового середовища передбачає обробку великих інформаційних потоків та оволодіння сучасними інструментами ринкового аналізу. Інформаційна інфраструктура стає таким же обов’язковим елементом забезпечення розвитку промислового маркетингу, як і банківська, транспортна, розподільча, комунікаційна та інші види інфраструктур. Серед останніх, наприклад, на сучасному етапі розвитку економіки України особливого значення набуває банківська інфраструктура, яка забезпечує рух грошових ресурсів між господарюючими суб’єктами і створює умови для інвестиційної діяльності. Недоліки в розвитку банківської інфраструктури негативно відбиваються на фінансовій діяльності одиниць бізнесу та обмежують можливості розвитку промислового маркетингу[23, c 37].

Доцільно відзначити й той факт, що промисловий маркетинг дає змогу спрогнозувати ситуації запобігання помилкам, не говорячи вже про ефективні методи організації збуту продукції, які можуть забезпечити підприємству сталі позиції на ринку. Промислова сфера особлива, оскільки залежить від сезонності виробництва, зовнішньоекономічних зв’язків, участі держави в розвитку промислового комплексу, а тому потребує особливого підходу, який надає саме промисловий маркетинг. Невміння здійснювати ретельний аналіз ринку і якісне маркетингове планування часто призводить до створення неефективної стратегії щодо нового виду продукції чи освоєння ринку. Тому розуміння специфіки промислового маркетингу має особливе значення в практичному використанні традиційних маркетингових інструментів і розробці відповідної маркетингової стратегії підприємством [5, с. 32].