Соціально-трудові відносини у 2009 році

І. Кількісний та якісний склад найманих працівників

Соціально-трудові відносини охоплюють питання зайнятості населення, заробітної плати, умов праці, соціального страхування, відновлення професійних навичок працівників, колективно-договірного регулювання та відносяться до пріоритетних напрямів державної політики.

За даними вибіркового статистичного спостереження з питань економічної активності населення віком 15-70 років у 2009 році кількість зайнятого населення порівняно з 2008 роком зменшилась на 15,4 тис. осіб або на 2,6% і становила 579,0 тис. осіб. Рівень зайнятості за цей період зменшився з 59,4% до 58,5%, але перевищував середній показник по Україні на 0,8 в.п. Значення даного показника по Хмельницькій області порівняно з сусідніми Вінницькою, Чернівецькою, Рівненською та Тернопільською областями було вище відповідно на 1,6 в.п., 2,0 в.п., 3,0 в.п. та 5,6 в.п.

Кількість безробітних у віці 15–70 років, визначених за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП), у 2009р. порівняно з 2008р. збільшилась на 9,5 тис. осіб або на 18,4% і становила 61,1 тис. осіб. Рівень безробіття зріс на 1,5 в.п. і становив 9,5% населення зазначеного віку, що на 0,7 в.п. більше, ніж в цілому по Україні. Значення цього показника по Хмельницькій області нижче порівняно з сусідніми областями – Вінницькою, Тернопільською та Рівненською відповідно на 1,1 в.п., 1,8 в.п., 3,2 в.п.

У 2009 році на підприємствах, в установах, організаціях області працювало 250,9 тис. найманих працівників¹. Крім того, за зовнішнім сумісництвом та за договорами цивільно-правового характеру на підприємствах було зайнято 11,7 тис. осіб. Із кожних 100 найманих працівників 22 працювало у промисловості, 21 – у закладах освіти, 14 – в установах охорони здоров’я та соціальної допомоги, 9 – у сільському господарстві. Динаміка кількості найманих працівників свідчить про її постійне зменшення. Порівняно з 2008 роком вона зменшилась на 16,6 тис. осіб, або на 6,2%. Аналогічна ситуація простежується у переважній більшості видів економічної діяльності, особливо у будівництві (на 22,8%). Водночас суттєво зросла кількість зайнятих у готельно-ресторанному господарстві на 17,9%.

У зв’язку з тривалим процесом становлення ринкових відносин багато підприємств не мають стабільних трудових колективів, люди шукають більш високих заробітків, кращих умов праці і тому в області залишається досить високий рівень мобільності кадрів. Так, коефіцієнт валового обороту робочої сили (відношення кількості прийнятих та вибулих до середньооблікової кількості працівників) у 2009 році становив 46,2%. А на підприємствах таких видів діяльності, як сільське і рибне господарство, кількість прийнятих та вибулих перевищувала 100%.

Використання робочої сили у 2009р. характеризувалося збільшенням обсягів вимушеної неповної зайнятості. Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації були переведені на скорочений робочий день (тиждень), порівняно з 2008р. збільшилась в 1,5 раза, і становила 43,7 тис. осіб. Більше половини із зазначеної кількості – це працівники промисловості.

Кількість працівників, яким надавались вимушені адміністративні відпустки, збільшилась в 1,4 раза. Найвагоміше збільшення кількості таких працівників відбулося у сфері надання комунальних та індивідуальних послуг, культури та спорту (в 6,3 раза), в освіті (2,8 раза), будівництві (2,5 раза). Такі відпустки були поширені, головним чином, на підприємствах промисловості та будівництва (відповідно 63% та 16% від загальної кількості працівників, які перебували у зазначених відпустках в області).

ІІ. Оплата праці та стан її виплати

Заробітна плата є основним джерелом доходу найманих працівників, основою

––––––––––

¹ Тут і далі дані наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб – підприємців.

формування їхнього добробуту.

Протягом 2009 року зберігалась тенденція підвищення рівня оплати праці, але темпи приросту цього показника порівняно з попередніми роками значно уповільнились. Так, середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за 2009 рік становила 1521 грн., що на 6,4% більше, ніж у 2008 році (у 2008р. до 2007р. – 36,7%).

Погіршення фінансово-економічної ситуації в країні у 2009р. відповідним чином позначилось як на рівні номінальної заробітної плати, так і на її купівельній спроможності. Вперше за останні 5 років реальна заробітна плата зменшилась порівняно з попереднім роком на 8,3%.

Середня заробітна плата по області була на 20,2% нижча середньої по Україні, і водночас перевищувала цей показник серед сусідніх областей – Вінницької та Тернопільської на 0,7% та 7,7% відповідно.

Вищі, ніж в середньому по області зафіксовані темпи приросту номінальної заробітної плати у 2009 році відносно попереднього року на підприємствах рибного господарства (25,7%), сільського господарства (20,9%), у сфері надання комунальних послуг та індивідуальних послуг, культури та спорту (17,0%), а серед промислових видів діяльності – на підприємствах хімічного (17,9%) та целюлозно – паперового (12,7%) виробництв (додаток 5). На регіональному рівні збільшення заробітної плати відбулося в усіх містах та районах, крім м.Хмельницького (знизилась на 0,3%), а найсуттєвіше збільшення – у Славутському (на 26,6%) та Шепетівському (на 17,8%) районах.

Найбільш оплачуваними у 2009 році традиційно залишалися працівники державного управління, фінансових установ, серед промислових підприємств – виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, розмір оплати праці яких перевищив середній показник по області в 1,4–1,8 раза.

Разом з тим заробітна плата працюючих у закладах освіти, культури та спорту, охорони здоров’я залишається нижчою на 3,2%–19,0% за середню по економіці області. Це свідчить про низьку вартість робочої сили у видах діяльності, які забезпечують надання соціально важливих послуг.

Значно нижчою залишається заробітна плата працівників готельно-ресторанного господарства, рибальства та рибництва, підприємств з виробництва текстилю, одягу, хутра та виробів із хутра, в також на підприємствах з оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів. Співвідношення рівня оплати праці в зазначених видах діяльності з середнім по економіці не перевищує 62%.

В області складною залишається ситуація із своєчасною виплатою заробітної плати. Протягом 2009 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 20,0%, або на 3,8 млн.грн. (за 2008 рік відбулося збільшення на 17,2%, або на 2,8 млн.грн.).

Загалом обсяг невиплаченої заробітної плати на 1 січня 2010р. становив 23,0 млн.грн., і дорівнював 1,6% загальної суми боргу в цілому по Україні та 5,1% фонду оплати праці, нарахованого за грудень 2009р., проти 3,8% рік тому. В структурі боргу на 1 січня 2009р. сума заборгованості, яка утворилася на економічно активних підприємствах, становила 52,0%, на підприємствах, щодо яких реалізуються процедуру відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом – 45,5% та 2,5% – на підприємствах економічно неактивних або таких, які призупинили свою діяльність у 2008р. і попередніх роках (додаток 6). На 1 січня 2009р. це співвідношення було відповідно 38,5%, 58,1% та 3,4%.

Основна частка боргу із заробітної плати на початок січня 2010р. не виплачена підприємствами промисловості (58,6%), будівництва (15,3%) та з надання комунальних та індивідуальних послуг (7,7%). При цьому з кожних 100 невиплачених гривень 23 заборгували своїм працівникам підприємства м.Хмельницького, 22 – Полонського району, 19 – м.Шепетівки.