- •17. Ділове спілкування підсвідомо здійснюється на певній відстані між людьми, причому виділяються такі види зон спілкування:
- •19. . Мова невербального спілкування — це мова почуттів, а не лише жестів.
- •21. Усне мовлення – це слухове сприймання певної інформації.
- •Основні ознаки:
- •52. До основоположних розділів класичної риторики відносять такі, як: інвенція, диспозиція, елокуція, елоквенція, меморія, акція.
- •53. Логос. У давньогрецькій мові слово logos означало такі дві групи понять:
- •55 Конфуцій (551–479 до н. Е.) – китайський мислитель, у морально-політичній теорії концентрував увагу на вдосконаленні особистості, суспільному житті людей та способах управління.
- •56. 1. Концептуальний закон
56. 1. Концептуальний закон
Цей закон передбачає пошук істини шляхом всебічного аналізу предмета.2. Закон моделювання аудиторії
Він передбачає системне вивчення аудиторії на основі соціально-демографічних, соціально-психологічних та індивідуально-особистісних ознак.3. Стратегічний закон передбачає системну побудову програми впливу на конкретну аудиторію.4. Тактичний закон Він передбачає систему дій по підготовці ефективної реалізації стратегій. До складових цього закону належить аргументація і активізація мислення та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії. 5. Мовленнєвий закон Передбачає вираження думки в дієвій словесній формі (ДСФ).
ДСФ — система комунікативних якостей мовлення 6. Закон ефективної комунікації
Він передбачає систему дій суб’єкта з метою налагодження контакту на всіх етапах комунікації . 7. Системно-аналітичний закон
Він передбачає аналіз якості та ефективності продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності, який здійснюється на всіх етапах мисленнєво-мовленнєвої діяльності.
57. Визначеність – ясність думки, точність міркувань виявляється у законі тотожності, за яким кожна думка в ході певного міркування зберігає одне й те ж визначення змісту, скільки б разів вона не повторювалась. Несуперечливість – виявляється у двох логічних законах:
закон протиріччя – дві протилежні думки про одне й те ж, взяті в один і той же час, в одному й тому ж відношенні, не можуть бути одночасно істинними (часто коренем протиріччя є недомислення або неповне знання предмета).
закон виключеного третього – з двох суперечливих суджень істинним може бути лише одне – третього не дано. Цей закон забезпечує послідовність, принциповість мовлення з елементами обґрунтовування.
Обґрунтовуваність мовлення випливає із закону достатньої підстави, за яким будь-яка правильна думка повинна бути вмотивована іншими, істинність яких доведена практикою. Цей закон застерігає від голослівних тверджень, софістичних доказів, вольових рішень, сліпого копіювання, формує гнучкість розумово-мовленнєвих та комунікативних дій і вчинків.
58. Види й роди ораторського мистецтва поділяються на монологічні і діалогічні форми. Основні форми ораторського монологу, які виділяють більшість сучасних дослідників: соціально-політичне красномовство, парламентське красномовство, академічне, соціально-побутове, судове, лекційно-пропагандистське, дипломатичне, військове, торговельне (рекламне), церковно-богословське красномовство.
Соціально-політичне красномовство вважається найдавнішим родом красномовства, найвидатнішими представниками якого були Цицерон, Сократ та інші оратори античності пізнішого часу Парламентське красномовство. Світовий досвід учить: рівень розвитку політичного монологу свідчить про рівень розвитку демократії в суспільстві. Академічне красномовство - один із найдавніших видів ораторського мистецтва, зокрема у риторичній традиції слов'ян.. . Соціально-побутове красномовство охоплює соціально значущі побутові ситуації. Воно відображає певні суспільні відносини, разом з тим є втіленням давніх звичаїв, народних традицій. Судове красномовство – це один із найдавніших видів ораторського мистецтва, що розвинувся ще в Стародавній Греції. Лекційно-пропагандистське красномовство активно розвивалось у 30–80-ті роки XX ст., але у 90-ті роки у зв’язку з глибокими соціально-політичними зрушеннями переживає певний кризовий період. Дипломатичне красномовство розвивається в тих країнах, які проводять активну державотворчу політику.
Військове красномовство веде своє походження з найдавніших часів. Руські князі та воєводи неодмінно звертались до своїх дружин перед виступом у похід, перед
початком битви. Рекламне красномовство – це один із різновидів соціального красномовства, що активно розвивається в країнах Західної Європи, Америки і тільки починає свій розвиток в Україні.
Церковно-богословське красномовство (гомілетика) також є одним з найдавніших і не тільки в Україні. Воно має давні традиції, свою історію, видатних майстрів слова, таких як Іоанн Златоуст , Василій Великий, Іоанн Богослов та інші
59. Розрізняють такі жанри судових промов:
звинувачувальна (прокурорська) промова;
захисна (адвокатська) промова;
самозахисна промова;
промова громадського звинувачувача ;
промова громадського захисника;
судова промова
Дипломатичне красномовство почало активно розвиватися в Україні після здобуття нею незалежності. Воно включає в себе такі два основні жанри: промова на міжнародній конференції; промова в процесі дипломатичного акту.
Військове красномовство має такі основні жанри: промова-наказ; інструктивна промова;
виступ на військово-політичну тему; промова-заклик.
61.