Практичне заняття № 3

Тема: Документна лексикологія

Мета: з’ясувати лексико-стилістичні особливості службових документів, специфіку функціонування термінів у документально-інформаційній сфері.

Завдання: навчити студентів практично застосовувати знання щодо використання лексико-стилістичних норм у процесі створення текстів службових документів.

Теоретичні питання:

1. Стилістична диференціація української лексики.

2. Терміни та їх місце в діловому мовленні.

3. Способи творення та особливості використання документознавчої термінології.

4. Багатозначні слова і контекст.

5. Особливості використання омонімів, антонімів, паронімів у діловому мовленні.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте стилістично нейтральну і стилістично забарвлену лексику сучасної української мови.

2. Які джерела виникнення і походження документознавчої термінології?

3. Що таке термін? Назвіть терміни вашого фаху.

4. Які ознаки властиві терміну?

5. Як утворюються нові терміни?

6. Як ви розумієте поняття «книжні слова»?

7. У яких випадках не рекомендується вживати іншомовні слова в ділових паперах?

8. Чи є професіоналізми відхиленням від літературної мови?

9. З яких мов найбільше запозичені терміни науки, культури, мистецтва?

Завдання додому:

1. Складіть текст-доручення, використовуючи слова-терміни.

2. Доберіть вісім прикладів словосполучень (речень), щоб у кожному з них іменник мова мав інше значення.

Література:

1. Брусенская Л.А. Учебный словарь лингвистических терминов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2005. – 251 с.

2. Комова М.В. Документознавча термінологія: Навч. посіб. – Л.: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2003. – 168 с.

3. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник. – К.: Вид. центр «Академія», 1999. – 288 с.

4. Мама рак А.В. Українське документування: мова та стиль: Навч. посіб. – 3-тє вид. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 364 с.

5. Паламар Л.М. Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ. посіб. – 4-те вид. – К.: Либідь, 2000. – 296 с.

6. Панько Т.І., Качан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник. – Л.: Світ, 1994. – 216 с.

Практичне заняття № 4

Тема: Документна орфографія

Мета: поглибити знання студентів про орфографічні норми сучасної української мови, з’ясувати правила скорочень та позначення цифрової інформації в текстах службових документів.

Завдання: навчити студентів використовувати нормативні мовні засоби відповідно до жанру документа, його теми, мети, правильно оформляти тексти службових документів.

Теоретичні питання:

1. Вживання великої літери.

2. Правила скорочень у текстах документів.

3. Позначення цифрової інформації в документах.

4. Позначення голосних у російських та в інших слов’янських власних назвах.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Сформулюйте основний принцип вживання великої літери у власних назвах посад, звань, установ, організацій.

2. Поясніть, які можливі відступи від загальноприйнятих норм написання великої та малої літери у текстах документів.

3. Означте основні правила вживання великої літери у складноскорочених словах.

4. Поясніть необхідність уживання в ділових паперах скорочених найменувань. Якому типу скорочень надається перевага у текстах службових документів – буквеному чи буквено-цифровому?

5. Якими правилами необхідно керуватися при написанні порядкових числівників у текстах документів?

6. Як скорочуються іменники зі значенням числа?

7. Сформулюйте правила написання російських прізвищ українською мовою.

8. Від чого залежить різне написання прізвищ Королів і Корольов, Пономарів і Пономарьов?

9. Чому треба дотримуватись єдиних правописних правил передавання іншомовних, зокрема слов’янських, власних назв українською мовою?

Завдання додому:

1. Напишіть автобіографію, дотримуючись правил орфографії та норм оформлення цього документа.

2. Напишіть витяг з протоколу загальних зборів студентів інституту, використовуючи прізвища слов’янського походження.

Література:

1. ГоловащукС. Українське літературне слововживання. – К., 1995.

2. 13ерб ен А.Н. Сучасне діловодство. – К.: Либідь, 2001.

3. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: Професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2006.

4. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: 13ерб ен, 2001.

5. Коломієць М.П., Молодова Л.В. Словник іншомовних слів. – К.: Освіта, 1998. – 190 с.

6. 13ерб енс В.О. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал». – 2005.

7. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь. – 2001.

8. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення: Підручник. – К.: МАУП, 1998. – 248 с.

9. Російсько-український словник-довідник «Порадник ділової людини» // Укл.: О.М.Коренга, Ю.С.Котиков, Н.О.Куземська та ін. – К.: Основи, 1995. – 320 с.

10. 13ерб енська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2004.