28.Мета, суть екологічного аналізу та методи оцінки впливу проекту на навколишнє середовище

Метою екологічного аналізу є встановлення впливу проекту на навколишнє природнє середовище, оцінка всіх вигід і витрат, понесених внаслідок цього впливу, та формування заходів, необхідних для пом’якшення або запобігання шкоди довкіллю під час здійснення проекту.

Для аналітика, який готує екологічний аналіз, головними документами є вимоги до стану навколишнього середовища, визначені нормативною базою. До них належать:

- природоохоронні норми та правила проектування і будівництва, де встановлені величини гранично допустимого впливу на навколишнє середовище;

- заходи по запобіганню забруднення водних об’єктів, атмосферного повітря, землі, надр та боротьба з шумом. (Недостатньо розробленими в України є норми та правила охорони тваринного і рослинного світу, але й вони є діючою базою);

- проектний опис у географічному, екологічному, соціальному та часовому аспектах, які супроводжують проект (наприклад, під’їзні шляхи, електростанції, постачання води, приміщення для зберігання сировини та продукції);

- сучасні та очікувані параметри фізичних, біологічних та соціально-екологічних умов, безпосередньо пов’язаних з проектом.

Залежно від ступеня негативного впливу на навколишнє середовище розрізняють чотири категорії проектів:

категорія А — проекти, що рідко мають негативний вплив на довкілля.

категорія Б — проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, але до яких можна швидко застосувати заходи, спрямовані на пом’якшення цього негативного впливу.

категорія В — проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, які потребують детальної оцінки довкілля.

категорія Г — проекти, спрямовані на навколишнє середовище.

Етапи проведення екологічного аналізу проекту:

1. Аналіз первинних екологічних умов

2. Оцінка потенційного впливу проекту на навк. сер-ще.

3. Проведення екологічного аналізу альтернативних варіантів проекту.

4. Розробка заходів щодо запобігання. Скорочення або компенсації негативного впливу на навк. сер-ще.

5. Екологічна підготовка менеджменту та персоналу

6. Екологічний моніторинг.

Осн. Методами оцінки екологічних наслідків проектів є:

1. Засновані на визначенні ринкової ціни в-ва товарів:

• Метод зміни продуктивності ресурсів

• Метод альтернативної вартості

• Метод втраченого доходу

2. Побудовані на визначенні витрат, пов’язаних з реалізацією проекту:

• Метод ефективності витрат - Метод превентивних витрат

29.Суть, зміст та механізм управління проектом

Управління проектами - процес керівництва та координації людських, матеріальних та фінансових ресурсів протягом життє­вого циклу проекту шляхом застосування сучасних методів та те­хніки управління для досягнення поставленої в проекті мети. Управління проектом передбачає реалізацію цілого комплексу взаємозалежних робіт в інтересах реалізації проекту.

Функціями управління є види цілеспрямованої діяльності щодо проекту, які зумовлені кооперацією і поділом праці серед управлінського персоналу. їх класифікація передбачає розподіл загальної сукупності функцій на дві групи: загальні і конкретні (специфічні) функції.

Кожна конкретна функція управління проектом є компле­ксною за своїм змістом і передбачає планування, організацію, координування, мотивацію та контроль відокремлених об'єктів впливу. До конкретних функцій управління проектом відносять: управління підготовкою техніко-економічного обґрунтування, управління будівництвом, управління персоналом і т. д. їх пов­ний перелік залежить від складності проекту, його спеціалізації, масштабу та ряду інших факторів.

Орієнтація проекту на досягнення висунутої мети потребує відповідної форми побудови процесу управління проектом, а са­ме - цільового управління, яке базується на таких положеннях:

1. логічне обґрунтування декомпозиції головної мети на цілі нижчого рівня;

2. узгодження дерева цілей з системою управління;

3. використання цілей нижчого рівня як вихідної позиції та основи всіх наступних управлінських дій.

Цільове управління проектами має великі потенційні мож­ливості:

• підвищує ефективність управління за допомогою конкре­тизації цілей та завдань для всіх рівнів;

• визначає пріоритет цілей;

• дозволяє оцінити ймовірність досягнення як нижчих, так і вищих цілей, виходячи з наявних ресурсів;

• допомагає обрати ефективні методи контролю і спрощує сам контроль.

Процес розробки стратегії управління проекту, який називається стратегічним плануванням, охоплює кілька етапів.

1. Перед тим, як розпочинати будь-який проект необхідно проаналізувати ситуацію. Такий аналіз, який звичайно називають оцінкою загального стану, має включати:

а) оцінку зовнішнього середовища, в якому буде здійснюватися проект, а також аналіз пов'язаних із цим середовищем сприятливих можливостей та загроз;

б) визначення переваг і недоліків майбутнього проекту.

2. На основі проведеного аналізу здійснюють постановку цілей, тобто визначають що конкретно і коли саме підприємство хоче досягти за допомогою проекту. Процес постановки цілей відбувається в два етапи:

а) формулювання основних напрямів діяльності;

б) постановка конкретних цілей проекту.

3. Оскільки тієї самої мети можна досягти різними способами, то необхідно здійснити вибір способу її досягнення. А це передбачає визначення конкретних завдань. Стратегія за своїм змістом складається з низки завдань, що в сукупності формують спосіб її досягнення. При цьому підприємцеві необхідно розробити кілька варіантів стратегій, оцінити кожний з них та вибрати найкращий.

4. Загальні завдання згодом розділяють на дрібніші складові, що конкретизують та уточнюють напрям діяльності. Таку деталізацію називають складанням плану дій.

При управлінні проектами особливої уваги потребують фактори впливу на інтенсивність конкуренції, а отже, і на успіх проекту. Слід пам'ятати, що конкуренція тим менш передбачувана, чим більше різняться пріоритети конкуруючих підприємств, їх місії, стратегії, проекти та потенціал управління.

Формуючи план управління проектами виділяють стратегічне та оперативне управління. Керівник проекту повинен постійно відслідковувати симптоми неефективного виконання планів проекту та реалізовувати заходи, спрямовані на усунення проблем, що виникають. Успішне стратегічне управління вимагає передбачення низки ситуацій та впровадження запобіжних заходів.

Таким чином, стратегія управління проектами передбачає максимально повний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, що здійснює проект, та формування на цій основі його мети.

Структуризація проекту - невід'ємна частина процесів планування, визначення цілей та формування організаційної структури. Її основними завданнями є:

• перехід від загальної мети проекту до конкретних завдань кожного виконавця;

• поділ проекту на керовані блоки;

• розподіл відповідальностей за різними елементами проекту та їх узгодження з організаційною структурою управління;

• визначення кількості необхідних витрат - часу, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

• створення єдиної бази для планування, складання кошторисів та контролю за ресурсами;

• узгодження показників виконання проекту з системою ведення бухгалтерського обліку;

• формування бази даних для складання сіткових і календарних графіків.

У цілому можна виокремити такі основні групи процесів управління проектами:

1. Процеси ініціації охоплюють підготовку та прийняття рішення про початок проекту або його фази. Роботи, які тут здійснюються, пов'язані з виникненням ідей та розробкою стратегії.

2. Процес планування проекту - відіграє важливу роль в успішній реалізації задумів. Саме ці процеси ототожнюються з структуризацією проекту, складанням сіткових графіків, календарних планів і будуть розглянуті нижче.

3. Процес виконання проекту - основне завдання - виконати план проекту. Цей процес складається з робіт, що передбачалось здійснити для досягнення поставленої мети. Разом з тим, існують допоміжні процеси виконання проекту, такі як розвиток проектної команди, проведення торгів, перевірка якості виконання робіт тощо.

4. Процеси аналізу та координування пов'язані безпосередньо з виявленням відхилень у часі та вартості робіт, аналізом якості робіт, відслідковуванням змін у зовнішньому середовищі, тощо та розробкою і впровадженням необхідних заходів для зменшення розриву між фактичними та плановими показниками виконання проекту.

5. Процеси завершення охоплюють дії закриття контрактів та адміністративного закінчення проекту. Вони вирішують проблеми з поверненням орендованих основних фондів, звільненням персоналу, розрахунками з кредиторами тощо.