- •Моделювання економічного ризику
- •8.1. Теоретико-ігрова модель
- •8.1.1. Концепція теорії гри
- •8.1.2. Економічне середовище
- •8.1.3. Функціонал оцінювання
- •8.1.4. Функція ризику
- •8.1.5. Матриця ризику
- •8.1.6. Неперервний випадок
- •8.2. Інформаційна ситуація
- •8.3. Прийняття рішень в умовах ризику
- •8.4. Критерії прийняття рішень
- •8.4.1. Перша інформаційна ситуація (і1)
- •8.4.1.1. Критерій Байєса
- •8.4.1.2. Модальний критерій
- •8.4.1.3. Критерій мінімального сподіваного значення несприятливих відхилень від моди
- •8.4.1.4. Критерій мінімальної дисперсії
- •8.4.1.5. Критерій мінімальної семіваріації
- •8.4.1.6. Критерій мінімального коефіцієнта варіації
- •8.4.1.7. Критерій мінімального коефіцієнта семіваріації
- •8.4.2. Друга інформаційна ситуація (і2)
- •8.4.3. Третя інформаційна ситуація (і3)
- •8.4.3.1. Ряд пріоритетів. Перша формула Фішберна
8.3. Прийняття рішень в умовах ризику
Предметом теорії прийняття рішень в умовах невизначеності та зумовленого нею ризику є дослідження законів перетворення апріорної та апостеріорної інформації про стан об’єкта та ЕС в кількісні складові інформації керування, притаманні різним суб’єктам (органам) керування та різним керованим економічним об’єктам (системам).
Основними поняттями (категоріями) теорії прийняття рішень є: система керування; керований об’єкт; суб’єкт керування та прийняття управлінських рішень; економічне (господарське) середовище; стан об’єкта та середовища; рішення, що приймаються; невизначеність та зумовлений нею ризик; функціонал оцінювання (матриця значень функціоналу оцінювання); ситуація прийняття рішень; інформаційна ситуація; джерело інформації; критерії прийняття рішень тощо.
Для дослідження статистичних моделей прийняття рішень в умовах невизначеності та зумовленого нею ризику виходять із схеми, що передбачає наявність:
ідентифікованого економічного середовища, для якого визначена множина взаємовиключаючих та взаємодоповнюючих станів j , j = 1, ..., n, однак у момент прийняття рішення суб’єктові керування невідомо, у якому стані буде перебувати ЕС;
у суб’єкта керування:
множини взаємовиключаючих рішень хk Х, одне з яких йому необхідно прийняти;
функціонала оцінювання F = {f(хk, j)}, що характеризує «виграш» чи «програш» при виборі рішення хk Х, якщо ЕС перебуває (буде перебувати) у стані j .
Творча складова процесу прийняття рішення в умовах ризику має вирішальне значення і складається з таких основних кроків:
Крок1. Формування множини рішень Х та множини станів ЕС;
Крок2. Визначення та формалізація основних показників ефективності і корисності, що входять у функціонал оцінювання F = {fkj};
Крок3. Визначення ІС, що характеризує стратегію поводження економічного середовища;
Крок4. Вибір критерію прийняття рішення з множини критеріїв, що є характерними для обраної (ідентифікованої) ІС;
Крок5. Прийняття оптимального рішення за обраним критерієм.
Формальна складова процесу прийняття рішення в умовах ризику складається з таких двох кроків:
Крок1. Проведення розрахунків за існуючими алгоритмами показників ефективності, що входять у визначення ФО;
Крок2. Проведення розрахунків щодо знаходження оптимального розв’язку х* Х (чи множини таких розв’язків Х* Х), згідно з обраним критерієм прийняття рішень.
Вибір конкретного рішення хk Х залежить від інформаційної ситуації на множині станів ЕС та обраного критерію прийняття рішень. Про це йдеться далі.
8.4. Критерії прийняття рішень
Під критерієм прийняття рішення розуміють алгоритм, який визначає для кожної ситуації прийняття рішення {Х; ; F} та ІС єдине оптимальне рішення (розв’язок) х* Х або множину таких розв’язків Х* Х.
8.4.1. Перша інформаційна ситуація (і1)
Як вже зазначалося, у випадку, коли відомий (апріорний) розподіл ймовірностей станів ЕС
P = {p1; p2; …; pn}; pj = P( = j); ,
то має місце інформаційна ситуація І1.
Ця ситуація є найбільш розповсюдженою в більшості практичних задач прийняття рішень в умовах ризику. При цьому ефективно використовуються конструктивні методи теорії ймовірностей та математичної статистики.
Розглянемо деякі з основних критеріїв прийняття рішень, що можуть використовуватись у полі цієї інформаційної ситуації.