22. Традиції державотворення на терені Молдови.

Географічне положення території Молдови на шляху між Азією та Європою визначило безліч різноманітних подій. У 1-му тис. до н. е. — 1-му тис. н. е. на території нинішньої Молдови існували союзи племен і держави гетів, скіфів, римлян, готів, гунів тощо. Протягом 101-106 pp. н. е. римляни підкорили Дакію. Відбулася романизація території, поширилася латинська мова. У VII ст. територію завоювали слов'янські племена уличів і тиверців. У X столітті слов'янські племена, що мешкали в Дністровсько-Прутському межиріччі, знаходилися у сфері впливу, а часом і входили до складу Древньоруської держави.

Печеніги, що з'явилися в X столітті в степах Північного Причорномор’я, протягом сторіччя постійно загрожували осілому населенню від Дніпра до Дунаю. У другій половині XI—XII ст. у Дунайсько-дністровські землі перекочували половці (кумани). У середині XIII ст. країна була захоплена монголами.

У середині 1340-х років угорці розгромили золотоординське військо. Землі в басейні річки Молдова (західна частина майбутньої Молдавської держави) опинилися під владою угорських королів. На цій території утворилося Молдавське князівство — первинно як васальне князівство Угорського королівства.

Першим намісником Молдови (близько 1351—1353) був Драгош, волоський воєвода з Марамуреша, з ім'ям якого традиція пов'язує виникнення Молдавської держави. Після Драгоша Молдовою управляли його сини — Сас (1354—1358) і Балк (1359).

У 1359 році, в результаті повстання проти угорського панування, князівство добилося незалежності. Першим правителем самостійного Молдавського князівства став Богдан I (1359—1365). Незабаром після цього у татар було відвойоване межиріччя Лозини і Дністра. Найбільшого розквіту середньовічна Молдавська держава досягла за Стефана.

У 1456 Молдавське князівство потрапило в залежність від Туреччини. Протягом багатьох десятиліть князівство сплачувало щорічну данину -- харажд, а молдавський господар затверджувався султаном.

У 1774 за Кючук-Кайнарджійським мирним договором Молдавія потрапляє під протекторат Росії.

Після російсько-турецької війни 1806--1812 рр. за умов Бухарестського миру, укладеного в 1812, східна половина Молдови -- Бессарабія (територія між річками Прут і Дністер) -- відійшла до Росії, а місцевість, розташована на захід від річки Прут, залишилася в турків. Включення молдавських земель до складу Російської імперії не означало відтворення молдавської державності. Але Бессарабія, де проживали молдавани, одержала особливий правовий статус. Протягом 1818-1828 pp. Бессарабія користувалася певною автономією, а після цього було взято курс на русифікацію.

У 1917 р. Бессарабія була проголошена Молдавською Демократичною Республікою, а пізніше на її територію вступили румунські війська. У відповідь Раднарком Росії розірвав дипломатичні відносини з Румунією, однак Бессарабія залишилася під контролем: Румунії. СРСР не визнав цього, і в 1924 р. був прийнятий Закон про утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки (МАСРР) у складі УРСР. Тоді республіка включала тільки лівобережжя Дністра, а її столицею з 1929 р. став Тирасполь. У серпні 1940 р. Бессарабія ввійшла до складу СРСР і разом із МАСРР утворила союзну республіку.

23 червня 1990 р. Верховна рада МРСР прийняла декларацію про суверенітет республіки. Посаду президента запроваджено 3 вересня 1990 p., ним став Мірча Снєґур. 23 травня 1991 р. було прийнято назву — Республіка Молдова. 27 серпня того ж року Молдова проголосила свою незалежність. Райони, заселені гагаузами (19 серпня 1990 p.), та Придністров'я (2 вересня 1990 р.) оголосили себе окремими республіками, але Молдова з цим не погодилася. Напруженість посилювалася намаганням впливових політичних сил об'єднати Молдову з Румунією. Парламентські вибори в лютому 1994 p., що проходили на багатопартійній основі, виграли ті сили, які стояли за незалежність Молдови (окремо від Румунії). Нова конституція 28 липня 1994 р. надала Придністров'ю та Гагаузьким районам автономію. 15 січня 1997 р. президентом став Петру Лучинський (колишній л¬дер комуністів МРСР у 1989-1991 pp) У 1999 р. Україна в обмін на семикілометрову ділянку автотраси, що належала Молдові, віддала їй кілометрову смугу дунайського берега. В такий спосіб Молдова стала придунайською країною та отримала вихід до моря. У грудні 2000 р. після декількох невдалих спроб парламент все ж таки обрав президента — комуніста Володимира Вороніна (на посаді з 7 квітня 2001 p- 2009 р.). Новим президентом Молдови обрано Миколу Тимофтія у березні 2012 р.