- •1. Співвідношення публічного та приваьного права
- •3. Предмет цивільно-правового регулювання
- •5. Особисті немайнові відносини
- •6. Цивільно-правовий метод регулювання
- •8. Принципи цивільного права
- •12. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
- •13.Звичаї ділового обороту
- •14. Формами систематизації є кодифікація тa інкорпорація.
- •16. Аналогія
- •17.Тлумачення
- •18. Наука цивільного права
- •19.Функції і завдання науки
- •20. Взаємодія науки з іншими галузями юридичної науки
- •21. Цивільні правовідносини, поняття
- •22. Елементи тва структурні особливості цивільних правовідносин
- •23. Зміст цивільних правовідносин
- •24. Смотри выше
- •26. Дієздатність і правоздатність
- •28. Класифікація цивільних правовідносин
- •30. Одним із найважливіших учасників цивільних правовідносин є фізична особа.
- •36. Обмеження дієздатності
- •37. Визнання громадянина недієздатним
- •40. Юридичні особи
- •41. Поняття і види правосуб’єктності юридичних осіб:
- •42. Органи юридичних осіб, індивідуалізація юридичних осіб:
- •43. Порядок і способи утворення юридичних осіб. Установчі документи юридичної особи:
- •44. Припинення дієздатності юридичної особи (ліквідація, неспроможність(банкрутство), реорганізація) :
- •45. Види юридичних осіб (ст. 81 цк) :
- •46. Господарські товариства як юридичні особи:
- •47. Об’єднання громадян, профспілкові організації, благодійні та релігійні організації:
- •49. Держава та публічно-правові утворення як суб’єкти цивільних правовідносин:
- •53. Класифікація речей та її правове значення:
- •54. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин:
- •55. Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин:
- •56. Послуги та інші дії, результати творчої діяльності, інформація як суб’єкти цивільних правовідносин:
- •58. Поняття і видиправочинів.
- •59. Умовидійсностіправочинів.
- •3. Волевиявленняучасникаправочинумає бути вільним і відповідатийоговнутрішнійволі.
- •1. Правочин є правомірним, якщойогонедійсність прямо не встановлено законом, абоякщовін не визнаний судом недійсним.
- •60. Змістправочину, єдністьволі та волевиявлення.
- •61. Форма правочину. Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
- •Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі
- •Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину
- •Стаття 210. Державна реєстрація правочину
- •62. Недієздатністьправочину та їївиди. Стаття 215. Недійсність правочину
- •63. Нікчемні та оспорюваніправочини.
- •64. Недійсністьчастиниправочину. Стаття 217. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину
- •65. Правовінаслідкинедійсностіправочину. Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
- •2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
- •4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
- •5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
- •66. Визнанняправочинунедійсним та неукладеним.
- •Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними
- •67. Момент, з якогоправочинвважаєтьсянедійсним. Стаття 236. Момент недійсності правочину
- •1.Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
- •2. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
- •68. Поняттяпредставництва, сфера йогозастосування. Стаття 237. Поняття та підстави представництва
- •69. Види представництва.
- •1. Представництво за законом (Стаття 242)
- •2. Комерційне представництво (Стаття 243)
- •3. Представництво за довіреністю (Стаття 244)
- •Стаття 239. Правові наслідки вчинення правочину представником
- •71. Наслідки укладення правочину особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень.
- •72. Довіреність. Форма та строк дії довіреності.
- •Стаття 245. Форма довіреності
- •Стаття 246. Довіреність юридичної особи
- •Стаття 247. Строк довіреності
- •73. Передоручення; припинення довіреності і наслідки припинення довіреності. Стаття 240. Передоручення
- •Стаття 248. Припинення представництва за довіреністю
- •Стаття 249. Скасування довіреності
- •Стаття 250. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю
- •74. Поняття строків в цивільному праві; види строків.
- •75. Порядок обчислення строків. Стаття 252. Визначення строку та терміну
- •Стаття 253. Початок перебігу строку
- •Стаття 254. Закінчення строку
- •Стаття 255. Порядок вчинення дій в останній день строку
- •76. Поняття і значення строку позовної давності. Стаття 256. Поняття позовної давності
- •Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •77. Видистроківпозовноїдавності. Стаття 257. Загальна позовна давність
- •Стаття 258. Спеціальна позовна давність
- •Стаття 259. Зміна тривалості позовної давності
- •Стаття 260. Обчислення позовної давності
- •78. Вимоги, на які позовна давність не поширюється. Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •79. Початок перебігу строку позовної давності, зупинення, перерва і поновлення строків позовної давності. Стаття 261. Початок перебігу позовної давності
- •Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності
- •Стаття 266. Застосування позовної давності до додаткових вимог
- •80. Наслідки закінчення строку позовної давності. Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності
- •81. Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права і виконання цивільного обов’язку:
- •82. Способи здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків, принципи та гарантії, межі здійснення:
- •83. Зловживання правом, здійснення цивільного права всупереч з його призначенням:
- •84. Поняття і зміст суб’єктивного права на захист цивільних прав:
- •85. Способи захисту цивільних прав:
- •86. Система державних органів, які здійснюють захист цивільних прав, самозахист цивільних прав:
- •87. Поняття та ознаки особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими:
- •Зміст особистого немайнового права (ст. 271 цк)
- •88. Поняття та ознаки особистих немайнових відносин (об’єкти, суб’єктивний склад, абсолютність):
- •89. Підстави виникнення особистих немайнових прав, критерії класифікації :
- •90. Система особистих немайнових прав в цивільному кодексі України:
- •91. Захист особистих немайнових прав:
- •92. Поняття та види особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи:
- •93. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи:
- •96. Власність як економічна категорія.
- •97. Зміст права власності.
- •98. Право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •99. Форми і види права власності за законодавством України. Право власності Українського народу.
- •100.Підстави виникнення права власності та їх класифікація. Стаття 328. Підстави набуття права власності
- •101.Момент виникнення права властності у набувача майна за договором. Стаття 334. Момент набуття права власності за договором
- •102.Ризик випадкової загибелі або псуванні речі. Стаття 323. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна
- •103.Припинення права властності Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом для суспільних потреб чи примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки культурної спадщини
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •104.Право приватної власності фізичних осіб
- •106. Право державної та комунальної власності Стаття 326. Право державної власності
- •Стаття 327. Право комунальної власності
- •107.Право спільної власності Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •108. Право спільної часткової власності Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •1. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
- •2. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
- •Стаття 398. Виникнення права володіння
- •1. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
- •113.Емфітевзис і суперфіцій
- •Стаття 408. Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- •Стаття 412. Припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- •Право користування чужою земельною ділянкою для забудови(суперфіцій) Стаття 413. Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови
- •Стаття 416. Припинення права користування земельною ділянкою для забудови
- •Стаття 417. Правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою
- •114.Цивільно – правові способи захисту права власності
- •115.Віндикаційний позов
- •116.Негаторний позов.
- •117. Позов про визнання права власності і позов про виключення майна з акту опису.
Стаття 259. Зміна тривалості позовної давності
1. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
2. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Стаття 260. Обчислення позовної давності
1. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
2. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
78. Вимоги, на які позовна давність не поширюється. Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
1. Позовна давність не поширюється:
1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
4) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;
5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".
2. Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
79. Початок перебігу строку позовної давності, зупинення, перерва і поновлення строків позовної давності. Стаття 261. Початок перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
2. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
4. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
6. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
7. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.
Різниця між зупиненням і перериванням полягає у тому, що з моменту переривання позовної давності вона починає спливати знову. А у разу зупинення позовної давності, строк її спливу тимчасово припиняється, а потім відновлюється.
Стаття 263. Зупинення перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності зупиняється:
1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
2. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
3. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.