Розділ 2. Соціологічне дослідження на тему: «Проблеми молодих сімей та особливості роботи з ними»

1. Вступ

Становище сім’ї як структурної соціальної одиниці, значною мірою відображає в собі загальний стан усього суспільства, всі протиріччя й наслідки процесів, які відбуваються в ньому. За сучасної економічної та політичної ситуації в Україні інституція сім’ї зазнає серйозних матеріальних та морально-психологічних труднощів і випробувань. Зміна чи й втрата певних усталених соціальних цінностей зачіпає безпосередньо і сімейні цінності, зумовлює кризові явища у функціонуванні сім’ї як соціального інституту. Проблеми трансформаційного періоду в українському суспільстві відбилися на соціально-економічному становищі та умовах життя всіх категорій сімей. Особливо вони позначилися на становищі молодих сімей, від становлення й соціального самопочуття яких значною мірою залежить і сьогодення, і майбутнє України. Актуальність проблеми особливо підсилюється тим, що саме в молодих сім’ях найбільше народжується дітей і що саме ці сім’ї найчастіше розпадаються.

Молода сім’я – подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 30 років, або неповна сім’я, в якій мати (батько) віком до 30 років [1, ст. 1]. За даними обстеження Держкомстатом України умов життя домогосподарств, у 2008 р. кількість молодих сімей в Україні становила близько 2,5 млн.

Соціальна робота з молодою сім’єю – це система взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім’ї, спрямована на поліпшення умов її життєдіяльності, розширення її можливостей в реалізації прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку всіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу.

Соціально-економічна криза в Україні, внаслідок якої передусім погіршилися матеріально-побутові основи функціонування сім’ї, водночас спричинила низку психологічних сімейних проблем. Нестабільність суспільного життя породжує невпевненість, тривогу, розгубленість у родинах, провокує вияви роздратування, агресивності або, навпаки, апатію, депресивні стани.

Загальним для всіх суб’єктів соціальної роботи з молодою сім’ю є орієнтація на дотримання прав сім’ї, повагу і толерантність до всіх типів сімей через створення умов для виконання сім’ями своїх функцій, залучення молодих сімей до спільного розв’язання проблем з фахівцями на основі «допомоги для самодопомоги», залучення координації і кооперації ресурсів сім’ї, регіону, держави для задоволення потреб сім’ї і реалізації нею своїх прав, виконання функцій в суспільстві.

З переходом до ринкових відносин молода сім’я з дітьми перетворилася в найменш соціально захищену категорію. Сучасні реалії потребують нових динамічно діючих багатовимірних підходів до вирішення проблем соціального захисту молодої сім’ї. Першочергового значення набувають ті засоби соціального захисту, що стосуються матеріальних умов життя сімей. Саме тому забезпечення необхідного прожиткового рівня молодих сімей, покращення їхніх житлових умов є одним із пріоритетних напрямів молодіжної і всієї соціальної політики суспільства.