- •Змістовий модуль 9. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки
- •1. Етапи проведення зовнішньоекономічних операцій та аналіз умов ринку
- •2. Класифікація і характеристика підприємств за формами виходу на зовнішні ринки
- •3. Способи та критерії вибору форм виходу підприємств на зовнішні ринки
- •4. Законодавчо-нормативна база інвестиційної діяльності в Україні
- •5. Аналіз існуючих форм спільного підприємництва
- •6. Порядок створення спільних підприємств
- •7. Методи пошуку потенційних партнерів за кордоном
- •Змістовий модуль 10. Ціноутворення у зовнішньоекономічній діяльності підприємств
- •Особливості цінової політики на зовнішньому ринку
- •Цінова стратегія фірми
- •Сучасні цінові стратегії функціонування на зовнішньому ринку.
- •3. Методика встановлення зовнішньоекономічних цін
- •Змістовий модуль 11. Торговельно-посередницька та орендна діяльність на зовнішньому ринку
- •1. Характеристика посередницьких операцій та класифікація посередників за обсягом повноважень і за місцем, що вони посідають на зовнішніх ринках
- •2. Торгово-посередницькі операції
- •3. Орендні операції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4. Класифікація, характеристика та особливості виконання лізингових операцій
- •Змістовий модуль 12. Компенсаційна торгівля у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Суть зустрічної торгівлі
- •2. Особливості операцій натурального обміну
- •3. Операції, що передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем
- •4. Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва
- •Змістовий модуль 13. Структура і зміст зовнішньоекономічних контрактів
- •1. Суть та економічний зміст міжнародного господарського контракту
- •2. Правове регулювання процедури укладання міжнародних договорів купівлі-продажу
- •3. Види міжнародних господарських контрактів
- •4. Типові контракти в міжнародній торгівлі
- •5. Класифікація умов зовнішньоторговельного контракту
- •6. Структура міжнародних господарських контрактів
- •7. Реєстрація зовнішньоекономічних контрактів
- •Змістовий модуль 14. Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •1. Економічний аналіз у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності
- •3. Методи економічної оцінки виробничо-господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •Змістовий модуль 15. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування
- •1. Класифікація ризиків у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Валютні ризики і способи їх усунення
- •3. Валютні обмовки та їх види
- •4. Хеджування, форвардні операції, угоди «спот»
- •5. Страхування при транспортуванні
3. Операції, що передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем
При здійсненні операцій цього виду гроші використовують як міра вартості, і як засіб платежу. Розрахунок між партнерами здійснюється в грошовій формі за цінами, які можуть змінюватись зі зміною ринкової ситуації. У процесі здійснення угоди платежі за первісним експортом повністю або частково покриваються платежами за зустрічними поставками.
Від бартерної угоди така операція відрізняється трьома аспектами:
у бартерній угоді обмінюють товар на товар, а в компенсаційній – перелік товарів на перелік товарів;
бартерна операція є чітко збалансованою, а в компенсаційній угоді можлива різниця між вартістю взаємних поставок;
зобов’язання по компенсаційній угоді можуть бути передані третій стороні, на відміну від бартерних.
До операцій, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем, належать:
комерційна компенсація;
зустрічні закупки;
авансовані закупки;
угоди типу «офсет»;
угоди типу «світч».
Комерційна компенсація – це операції, при яких партнери обмінюються товарною продукцією, враховуючи їх конкретну грошову вартість, а взаєморозрахунки здійснюються шляхом заліку взаємних вимог. Після закінчення обумовленого періоду підводиться баланс взаєморозрахунків та виводиться неконвертоване сальдо.
Механізм проведення даної операції полягає в наступному. Підприємство країни А направляє своєму контрагенту в країні Б перелік товарів, яких би воно хотіло закупити, – їх кількість і ціну, а також перелік товарів, які воно пропонує для компенсації. Якщо після погодження сторонами умов угоди є різниця між сумами товарів, що будуть поставлені, то воно повинно зберігатися контрагентом-боржником на спеціальному рахунку в банку країни контрагента, який поставить товар на більшу суму. Ця різниця «неконвертоване сальдо» повинна бути витрачена боржником у країні контрагента.
Характерними особливостями даної операції є те, що:
експортер погоджується отримати оплату за поставлений товар частково або повністю у вигляді зустрічних поставок товару імпортера;
кожний партнер виставляє рахунок за свої поставки у грошовій формі;
у деяких операціях комерційної компенсації експортер може передавати свої зобов’язання із зустрічного імпорту третій стороні;
вони не обмежуються тільки взаємообмінними поставками товарів, а й передбачають взаємне задоволення інтересів контрагентів у будь-якій іншій формі.
Найбільш розповсюджені види компенсаційних угод на комерційній основі є:
- угоди з частковою компенсацією (застосовують за умов, що визначена і погоджена частка експорту повинна компенсуватися закупівлею товарів у країні імпортера, а залишок оплачується грошовими коштами);
- угоди з повною компенсацією (застосовують при узгодженні компенсаційної закупівлі, що рівна або перевищує за вартістю поставку експортера).
Зустрічні закупівлі. Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є зустрічні закупівлі. Це операції, при яких продавець бере зобов’язання зустрічно придбати товари або продукцію у країни покупця. Дана покупка не обов’язково має бути здійснена у самого партнера з даної угоди, вірогідне існування третьої сторони, з якою будуть здійсненні взаєморозрахунки у місцевій валюті. Даний вид операції дозволяє партнерам досить гнучко виконувати власні зобов’язання з урахуванням повної або часткової оплати товарів у грошовій чи товарній формі, заліку фінансових вимог без переказу валютних коштів, досягнення збалансування взаємопоставок.
Угода зустрічної закупівлі може бути оформлена двома або трьома взаємозв’язаними контрактами. Головним виступає первинний контракт купівлі-продажу, підписаний експортером та імпортером. В ньому вказуються всі умови експортної угоди, включаючи умови платежу. З метою фінансового забезпечення зустрічних закупок імпортер може вимагати надання експортером у комплекті з платіжними документами банківської гарантії належного виконання зобов’язань із зустрічних поставок.
Другий – це контракт зустрічної закупівлі (базовий або парасольковий), згідно з яким експортер зобов’язується не пізніше зазначеного строку закупити товари або послуги у імпортера на суму, яка повністю або частково еквівалентна вартості товарів, що експортуються. Імпортер для захисту власних інтересів зазначає в даному контракті перелік товарів зустрічної поставки, їх основні характеристики, ціни тощо.
Інколи, за необхідності, підписують третій контракт-протокол, який пов’язує перший і другий контракти у єдину угоду.
Основна відмінність зустрічних закупівель від комерційної компенсації полягає в тому, що платежі за первісними та зустрічними закупівлями здійснюються незалежно один від одного. Розмір зустрічних зобов’язань може коливатися від 5 до 100% суми експортних контрактів.
Авансовані закупки. Ці операції передбачають укладання основного контракту, за яким приблизно 50% вартості поставленого товару імпортер сплачує грошима, а інші 50% – зустрічною поставкою товарів, яку здійснює авансом попередньо, тобто до основної поставки.
Даний вид операцій дає можливість експортеру спочатку одержати, наприклад, матеріали, комплектуючі вироби (зустрічна поставка), а потім виготовити товар та здійснити експортні поставки.
Контракти на основну та попередню поставки зв’язані між собою таким чином, що закінчення виконання зобов’язань із зустрічної авансової поставки товарів є початком виконання зобов’язань з основної поставки. Експортер та імпортер захищають свої інтереси включенням до основного контракту фінансових банківських гарантій.
Угоди типу «офсет». Суть даної угоди полягає у тому, що експортуючи країна погоджується закупити в країни-імпортера товари в залік експортної поставки. Такі операції здійснюються між країнами при купівлі-продажу дорогих товарів, це свого роду «джентльменські угоди», які не вимагають юридичного оформлення. Угоди типу «офсет» пов’язані з урядовими програмами закупівель військової техніки, літаків та іншого устаткування.
Угоди «офсет» поділяються на прямі та непрямі. Прямий «офсет» пов’язаний безпосередньо з відшкодуванням затрат на придбання експортних товарів країни-постачальника зустрічними поставками країни-імпортера. Непрямий «офсет» передбачає відшкодування частини вартості поставлених виробів зустрічними поставками товарів, не пов’язаних з обороною. Іноді в таких угодах компанія-експортер наймає субпідрядчиків фірм країни-імпортера або використовує компоненти і сировину виробництва місцевих фірм, які в іншому випадку завозилися б із-за кордону.
Угоди типу «світч». Змістом даної угоди є передача експортером своїх зобов’язань із зустрічної закупівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій фірмі. Угоди типу «світч» застосовуються у поєднанні з іншими операціями зустрічної торгівлі, оскільки вони не є самостійною формою. Метою використання даних угод є:
- звільнення експортера від необхідності реалізації непотрібних йому товарів, які передбачаються за зустрічною закупкою;
- збалансування торгівлі між двома країнами, які мають двосторонні клірингові угоди.
Даний вид угод – це суто фінансові реекспортні операції, зміст яких полягає у звільненні компанії від створення власного збутового підрозділу для реалізації товарів, які не відповідають її основному профілю.