- •1. Лінгвістичні та психологічні засади методики навчання іноземної мови
- •2. Зміст і цілі навчання іноземної мови загальноосвітній школі.
- •3. Принципи методики навчання іноземної мови.
- •4. Еволюція методів навчання іноземних мов від перекладних до прямих методів.
- •6. Засоби навчання іноземної мови, їх класифікація та методика використання технічних засобів навчання.
- •5. Сучасний етап розвитку методів навчання іноземних мов.
- •7. Планування у методичній роботы вчителя іноземної мови. Календарні, тематичні, поурочні плани.
- •8. Зміст і методика навчання фонетики. Формування артикуляційних й інтонаційних навичок.
- •9. Позакласна робота з іноземної мови. Завдання, принципи та форми організації.
- •13. Роль читання як засобу навчання та формування техніки читання.
- •10. Зміст та етапи навчання лексики. Система вправ з оволодіння лексичним матеріалом.
- •14. Етапи роботи та система вправ з навчання аудіювання
- •16. Методика навчання різних видів читання
- •17. Етапи навчання писемного мовлення
- •18. Навчання техніки письма
- •20. Функції, види і форми контролю у навчанні іноземної мови. Тестовий контроль
- •27. Використання парної і групової роботи учнів в умовах комунікативного навчання.
- •29. Використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі з іноземної мови.
- •30. Основні положення та механізми практичної реалізації комунікативного підходу у навчанні іноземної мови.
30. Основні положення та механізми практичної реалізації комунікативного підходу у навчанні іноземної мови.
Є. Пассов висуває такі принципи комунікативного підходу:
Практичне користування ІМ є і метою, і шляхом до досягнення цієї мети. Індивідуалізація навчання як головний засіб забезпечення мотивації та активності учнів. Функціональність, що полягає у відборі іншомовного матеріалу, адекватного процесу комунікації. Ситуативність, яка розглядається як засіб мовленнєвої стимуляції і як умова розвитку мовленнєвих навичок; Новизна, яка проявляється в постійній зміні предмета розмови, обставин, завдань тощо.
У контексті комунікативного підходу розроблено значну кількість різноманітних завдань і видів діяльності, які є вважаються ефективними в умовах шкільного навчання ІМ.
Навчальний процес за цим підходом є навчанням учнів комунікації у процесі самої комунікації.
За комунікативного методу пріоритетне значення надається мовленнєвим вправам.
Усі види вправ добираються на автентичному мовленнєвому матеріалі, що є також одним з ключових положень комунікативного методу.
Існують підходи до виконання мовних вправ, згідно з якими граматичні завдання виконуються у парах або групах, а правильну словоформу учні підбирають у процесі комунікації один з одним, обґрунтовуючи свій вибір. Мовленнєвий матеріал повинен бути автентичним, практично важливим і функціональним.
За комунікативного методу особливого значення набуває принцип апроксимації, згідно з яким учні мають право на мовленнєву діяльність з помилками.
Комунікативний підхід зорієнтований на потреби учнів. Одним з ефективних комунікативних прийомів є прийом, який в зарубіжній методиці отримав назву information gap. Цей прийом став основою для складання таких видів завдань як мозаїчне читання (jigsaw reading) та мозаїчне аудіювання (jigsaw listening). Суть цих завдань полягає в тому, що учні отримують різні фрагменти для читання (аудіювання). В подальшому вони мають обмінюватись інформацією, колективно її обговорювати, або на основі прочитаного або почутого виконувати певне завдання.
Використання комунікативної методики характеризується активним застосуванням різноманітних наочних опор, у тому числі технічних засобів навчання. Саме за комунікативного підходу наочність не просто супроводжує пред’явлення нового мовного матеріалу, але виступає, насамперед, опорою для комунікативної діяльності. Засоби наочності ефективно репрезентують мовленнєву ситуацію, в яку закладено мотиви для спілкування.