63. Законодавче забезпечення державної підтримки рибництва та рибальства.

Розділ XIV ЗУ Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів стосується державної підтримки рибного господарства і містить ст. 53, яка визначає основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства.

Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають:

формування цінового і кредитного механізму з урахуванням специфіки рибного господарства як галузі з уповільненим обігом капіталу та низькою нормою прибутку;

сприяння будівництву та модернізації суден флоту рибної промисловості, підприємств рибного господарства шляхом включення до планів державного замовлення будівництва суден для флоту рибної промисловості та рибницьких заводів (риборозплідників) з вирощування цінних видів риби для зариблення рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) загальнодержавного значення;

визнання суб'єктів рибогосподарського комплексу, діяльність яких пов'язана з промисловим виловом водних біоресурсів на водних об'єктах загальнодержавного значення, розведенням, вирощуванням та переробкою власної продукції, товаровиробниками сільськогосподарської продукції;

пріоритетне надання в оренду водних об'єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб'єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

З метою створення сприятливих умов для забезпечення розвитку рибного господарства та його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку, що дасть змогу задовольнити потреби населення України у рибній продукції відповідно до науково обґрунтованих норм споживання, постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1245 затверджено Державну цільову економічну програму розвитку рибного господарства на 2012-2016 роки.

64. Особливості юридичної відповідальності на порушення законодавства.

Порушення вимог Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за рибогосподарську діяльність на суднах під Державним Прапором України за межами України встановлюється на підставі міжнародних договорів України. У разі такої діяльності у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав відповідальність встановлюється законодавством цих держав.

Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1192, передбачена відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Порушення вимог зазначеного Тимчасового порядку та відповідних нормативних актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів несуть особи, які винні у:

порушенні порядку надання живих об'єктів рибного господарства в користування;

незаконному вилученні об'єктів водних живих ресурсів із природного середовища;

перевищенні лімітів і порушенні інших вимог використання водних живих ресурсів, передбачених законодавством;

порушенні вимог нормативних актів щодо охорони середовища існування, умов відтворення і шляхів міграцій водних живих ресурсів;

виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування водних живих ресурсів;

незаконному скуповуванні та продажу водних живих ресурсів;

самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації водних живих ресурсів, а також виведенні та використанні генетично змінених водних організмів;

приховуванні та спотворенні інформації про стан і чисельність водних живих ресурсів та їх використання;

невиконанні розпоряджень органів, що забезпечують охорону і державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

порушенні інших вимог, передбачених законодавством з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Незаконно вилучені (виловлені, добуті, зібрані) водні живі ресурси, виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушення підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення вимог цього Тимчасового порядку, правил рибальства та інших нормативних і законодавчих актів з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, здійснюється на підставі обчислених відповідно до затверджених в установленому порядку такс і методик нарахування збитків, а у разі їх відсутності - за фактичними витратами коштів на відтворення водних живих ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства: цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України; водних біоресурсів, що є природним багатством континентального шельфу України; водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, а також анадромних видів риб, що утворюються у річках України за межами цієї зони.