1.3 Правове регулювання працевлаштування молоді та діяльність молодіжних центрів праці

 

 

Вихід молоді на ринок праці відбувається, переважно, після закінчення  навчання. Саме на цьому етапі виникає багато проблем щодо реалізації їх трудового потенціалу. Окремі проблеми тим чи іншим шляхом долаються самою молоддю, але деякі проблеми можуть бути вирішені лише за умови державного сприяння. Існують наявні недоліки в сучасному механізмі державного впливу на процеси працевлаштування молоді, яки призводять до високого рівня безробіття серед молодого населення.

Структурні зрушення, що сьогодні відбуваються у комплексі складних соціально-економічних проблем України, які пов'язані з трансформацією економіки в ринкову, призводять до істотних негативних змін на ринку праці, у тому числі появи значних обсягів безробіття, соціальної незахищеності окремих категорій населення, зокрема молоді.

Проблеми молоді на ринку праці спричинені певними особливостями соціального стану і трудової поведінки:

досить високим освітнім рівнем;

низькою адаптованістю та вразливістю щодо навколишнього економічного й соціального середовища;

підвищеними вимогами щодо працевлаштування (престижу, заробітку), до змісту, характеру і умов праці;

високою професійною і територіальною мобільністю, що зумовлена неусталеністю та слабкістю економічних і соціальних зв'язків молодої людини [23].

Вже не перший рік Міністерство України з питань сім’ї, молоді та спорту розвиває мережу молодіжних центрів праці, яких у країні діє 132, з них 20 обласних, 62 районних, 25 міських, 25 – у вищих навчальних закладах.

В перспективі в кожному населеному пункті юнаки і дівчата повинні мати свій молодіжний центр. Це повинні бути не просто концертні зали чи об’єднання гуртків, а установи, де розміщуються осередки молодіжних організацій, де можна провести фестиваль, концерт, семінар чи конференцію, попрацювати в Інтернеті, організувати молодіжну вечірку.

З метою підтримки молодіжного громадського руху Міністерством відповідно до Закону України “Про державний бюджет України” щорічно передбачаються видатки на державну підтримку молодіжних організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї.

До спеціалізованих молодіжних структур, що сприяють працевлаштуванню молоді, відносяться:

- молодіжні центри праці;

- молодіжні агентства праці;

- молодіжні бізнес-центри;

- молодіжні кадрові агентства;

- молодіжні громадські об’єднання.

Завдання центрів – профорієнтація та працевлаштування молоді, організація молодіжних трудових загонів, проведення семінарів, надання консультацій з питань зайнятості, підприємництва та ін.

Щорічно молодіжними центрами праці надаються послуги понад 100 тис. юнаків і дівчат.

Молодіжний центр праці  - це спеціалізована державна  установа, яка діє на госпрозрахунковій  основі.

Метою діяльності таких центрів є сприяння працевлаштуванню, професійна підготовка та підвищення кваліфікації молоді, організація її зайнятості в поза навчальний час, залучення до підприємницької діяльності. Щоб працювати у цьому напрямі, потрібно активно сприяти створенню відповідних умов, надавати молодим людям послуги, пов'язані передусім з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новими професіями, використовуючи досвід роботи обласного молодіжного центру праці.

Основнi функцiї та напрямки роботи:

1) працевлаштування молоді в Україні за допомогою молодіжної біржі праці, яка пропонує різноманітні послуги щодо постійної, сезонної та тимчасової зайнятості молоді міста, надає правову та психологічну допомогу з проблем працевлаштування;

2) професійна підготовка та перепідготовка незайнятої молоді, яка бажає отримати нову спеціальність або підвищити свою кваліфікацію

3) підтримка підприємницької ініціативи молоді шляхом надання консультацій з бізнес-планування та іншої сервісної підтримки молодих підприємців, організація стажування молодих спеціалістів у діючих структурах малого і середнього бізнесу;

4) міжнародна діяльність, яка здійснюється через різноманітні молодіжні програми обміну, волонтерського руху, навчання та стажування за кордоном, робота за кордоном, організація міжнародних зустрічей, семінарів, тренінгів, конференцій, тощо.[24]

Центри відповідно до покладених завдань:

створюютю бази даних про молодь, яка звернулась до центру щодо  працевлаштування, та про наявність  вільних робочих місць для  молоді на підприємствах регіону  та за кордоном;

береуть участь у дослідженні  ринку праці в регіоні;

підбирають місця роботи для молодих громадян, які звернулися з проханням про працевлаштування;

здійснюють пошук місця роботи  для учнівських і студентських  трудових загонів (бригад), молодіжних  трудових об'єднань та сприяє  організації їх діяльності;

надають інформацію з питань отримання освіти або професії, працевлаштування, ситуації на регіональному ринку праці, діяльності молодіжних організацій, центрів науково-технічної та художньої творчості, здійснювання культурно-освітніх заходів;

забезпечують участь у громадських роботах учнівської та студентської молоді у позанавчальний час;

здійснюють міжнародні зв'язки з  метою сприяння навчанню молоді, стажуванню та проходженню практики  за кордоном;

сприяють створенню молодіжних  підприємств шляхом надання юридичних  та інших консультаційних послуг, послуг з відкриття розрахункових  рахунків в установах банків, підготовки засновницьких документів тощо;

організовують професійну підготовку, перепідготовку та підвищення  кваліфікації молоді; проводить  семінари, тренінги, у тому числі  з сучасних методик саморегуляції,  самонавчання та самовдосконалення,  основ підприємництва, інших напрямів  знань, що сприяють розв'язанню проблем працевлаштування та зайнятості молоді;

організовують та здійснюють разом  з навчальними закладами, заінтересованими  установами та організаціями  профорієнтаційні заходи;

організовують консультації для  молоді з економічних, фінансових, юридичних та інших питань;

залучають молодь до участі в  різноманітних фестивалях, культурних  акціях, олімпіадах тощо, які відповідають  меті діяльності центру;

здійснюють заходи, спрямовані на  підтримку вітчизняного товаровиробника;

організовують ярмарки, виставки товарів, вироблених молоддю;

організовують провадження видавничої, інформаційної та іншої діяльності, що відповідає завданням центру  та не суперечить законодавству;

здійснюють посередництво у працевлаштуванні  молоді на роботу за кордоном, за умови отримання відповідної ліцензії.

В ряді регіонів України почали впроваджувати програми підтримки розвитку молодіжних підприємництв. Таким чином, створювати механізм, коли молода людина, прийшовши у визначене місце, в молодіжний центр праці, може отримати необхідний комплекс послуг, починаючи з економічних, юридичних. Тобто, як правильно підготувати бізнес-план, де знайти кошти на його реалізацію і підтримку на розвиток цієї діяльності. Крім того, ми намагались вирішити питання тимчасової і постійної зайнятості, - через молодіжні біржі праці. Фактично, є державний центр зайнятості, який працює не тільки з молоддю, але загалом з безробітними, а є молодіжні центри праці, які зорієнтовані на молодь взагалі і не тільки на безробітну. Наприклад, студентська молодь або старші школярі, які потребують додаткових коштів для якихось кишенькових витрат, для навчання, - тобто існують різні підходи. Відповідно, намагаємось дати можливість молодим людям отримати такі знання.

Істотну підтримку молодь може отримати і від громадських організацій. Вже розпочала діяльність Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Молодіжний центр працевлаштування», яка надає допомогу з працевлаштування, профорієнтації та розвитку молодіжного підприємництва. Тут надаються безплатні консультації всім особам віком до 35 років.

Окремо треба сказати про такий поширений напрям працевлаштування, як забезпечення вторинної зайнятості молоді, що здійснюється молодіжними центрами праці. Саме задля цієї мети, з ініціативи Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, було відновлено діяльність молодіжних трудових загонів та започатковано Всеукраїнську акцію «Молодіжні трудові загони». Тільки протягом 2008 року в Україні організовано діяльність 2173 молодіжних трудових загонів, у яких працювало понад 52 тисячі молодих людей.[25]

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  II.

ПРІОРИТЕТНІ ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ МОЛОДІ