16. Особливості дослідження культури ф. Тромпенаарсом.
Велику популярність одержали дослідження голландського вченого Фонса Тромпенаарса (Fons Trompenaars). Теоретично він ґрунтувався на ціннісних орієнтаціях і орієнтаціях на відносини, описаних відомим соціологом Талкотом Парсонсом (Talcot Parsons). Практичною базою послужило десятилітнє дослідження, результати якого були опубліковані в 1994 році. Серед менеджерів з 28 країн було поширено понад 15 тис. анкет.
Ф. Тромпенаарс виділив 5 культурних показників, які можуть розглядатися як аналоги індексів Г. Хофстеде. Ф. Тромпенаарс також приділив спеціальну увагу установкам стосовно часу і навколишнього середовища. Дослідження Ф. Тромпенаарса також дали багато інформації про те, як треба будувати бізнес у різних країнах.
Універсалізм – спеціалізація.
Відносно цього аспекту виділяють культури універсальних і конкретних істин.
Універсалізм – переконання, що ідеї і практики можуть використовуватися де завгодно без усякої модифікації. Спеціалізація є результатом переконання, що обставини диктують те, як ідеї і практики мають бути використані. У культурах з високим індексом універсалізму концентруються більше на формальних правилах, а ніж на відносинах, контракти в сфері бізнесу розглядаються дуже вузько, тому що люди вірять, що «угода є угода».
У культурах, де панує універсальний підхід, традиційною є висока законослухняність. Морально-етичний стандарт цих культур ілюструється відомим афоризмом: «Сократ мені друг, але істина дорожче».
У культурах з низьким значенням універсалізму упор робиться на відносини і довіру, а не на формальні правила. У таких культурах контракти часто змінюються, тому що партнери знають один одного набагато краще, вони часто змінюють спосіб досягнення результату відповідно до обставин.
У культурах конкретних істин традиційним є пошук конкретних причин і моральних виправдань для порушення правил. Класичним для такого підходу є російське прислів'я: «Виключення підтверджує правило».
У своїх ранніх дослідженнях Ф. Тромпенаарс виявив, що США, Австралія, Німеччина, Швеція і Великобританія – країни з високим значенням індексу універсалізму, а Венесуела, країни СНД, Індонезія і Китай – з низьким.
Список ділових культур універсальних істин очолюють Канада, США, Англія й Скандинавські країни. На іншому полюсі перебувають країни Азії й Латинської Америки, Південно-Західна Європа, а також Росія й країни СНД.
У більш пізніх дослідженнях для виявлення даного культурного аспекту перед респондентами була поставлена дилема наступного типу: Ви перебуваєте в автомобілі, яким управляє Ваш близький друг. Він наїжджає на пішохода. Ви знаєте, що машина їхала зі швидкістю не менше 35 миль/годину в тому районі міста, де швидкість обмежена 20 милями/годину. Свідків події не було. Адвокат Вашого друга говорить, що якщо Ви покажете під присягою, що машина їхала зі швидкістю менше 20 миль/годину, то це врятує Вашого друга від серйозних наслідків. Яке право має Ваш друг очікувати, що Ви будете його покривати?
Варіанти відповіді:
у мого друга є право очікувати від мене, що я по дружбі вкажу меншу швидкість;
у мого друга є деякі підстави очікувати, що я по дружбі вкажу більш низьке значення швидкості;
у нього немає права очікувати, що я по дружбі вкажу більш низьке значення швидкості.
Природно, вибір (с) вказує на високе значення універсалізму, а вибір (а) – на низьке. По країнах були отримані наступні значення індексу універсалізму: Канада - 96, США - 95, ФРН - 90, Великобританія - 90, Голландія - 88, Франція - 68, Японія - 67, Сінгапур - 67, Таїланд - 63, Гонконг - 56, Китай - 48, Південна Корея - 26. Як бачимо, розбіжності в поведінці представників різних культур дійсно істотні. Відповідно, представникам культур з низьким значенням індексу універсалізму необхідно при веденні бізнесу з партнерами із країн з «універсалістською» культурою необхідно приготуватися до раціональної, професійної аргументації, а, відповідно, останнім треба врахувати, що особисті знайомства – не зайві витрати часу в культурах, що враховує особливості ситуації.
\