- •Предмет історії держави і права України та методи її вивчення
- •Періодизація курсу історії держави і права України
- •Джерела історії держави і права
- •Рабовласницькі держави на території України
- •Зародження класового суспільства та становлення військової демократії
- •Виникнення державності у східних слов’ян. Антська держава
- •Формування державності у східних слов’ян. Виникнення України-Русі
- •Суспільний устрій Київської Русі
- •Державний лад Київської Русі
- •Основні джерела права
- •«Руська правда» – видатна пам’ятка давньоукраїнського права:
- •Суд і судочинство княжої доби
- •Особливості суспільного і державного устрою Галицько-Волинського князівства
- •Джерела та основні риси права
- •Формування Литовсько-Руської держави
- •Державний лад, суспільний устрій та правовий статус України в складі Великого Князівства Литовського
- •Литовські статути – видатні пам’ятки українського права
- •Кримінальне право та процес за Литовськими Статутами
- •Люблінська (1569 р.) і Берестейська (1596 р.) унії та їх наслідки для української державності
- •Суспільний лад і державний устрій українських земель за часів Речі Посполитої
- •Джерела та основні риси українського права за часів Речі Посполитої
- •Види злочинів і система покарань за часів Речі Посполитої
- •Магдебурзьке право в українських містах
- •Копні суди
- •Виникнення та розвиток Козацької Республіки
- •Джерела та основні риси права
- •Суд та судочинство
- •Формування української національної держави в ході визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •Українсько-московські договори 1654 р. Та правовий статус України в складі Московії
- •Гадяцькі статті і. Виговського (1658 р.)
- •Андрусівський мир між Польщею та Московією (1667 р.). Поділ України
- •Суспільний устрій та державний лад української гетьманської республіки. Виникнення та правовий статус реєстрового козацтва
- •Конституція п. Орлика
- •Ліквідація автономії України. Малоросійські колегії
- •Джерела та основні риси права української гетьманської держави
- •Кодифікація права в Україні у хviii ст.
- •Ліквідація гетьманства і Запорізької Січі
- •Політико-правовий статус Галичини, Північної Буковини та Закарпаття у хіх р. Систематизація права в Україні в першій половині хіх ст.
- •Валуєвський циркуляр та Емський указ як реакція царату на державницькі домагання українського суспільства
- •Реформи в Росії у другій половині хіх ст. Та їх наслідки для України
- •Селянська реформа 1861 року в Росії та її особливості в Україні
- •Розвиток суспільно-політичної думки та поширення державницьких ідей на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Українська Національна Рада в боротьбі за українську державність
- •Українське питання в роки Першої світової війни
- •Історичні передумови виникнення політичних партій і рухів на теренах України
- •Основні українські політичні партії кінця хіх – початку хх століття
- •Українська Центральна Рада та її боротьба за українську державність
- •Утворення та діяльність унр
- •Українська держава гетьманської доби
- •Україна за доби Директорії
- •Берестейська мирна угода (1918 р.) та її значення для України
- •Створення та діяльність зунр. Акт злуки унр та його історичне значення
- •Легітимність проголошення радянської влади в Україні
- •Україна в складі срср: правові засади входження та наслідки
- •Перша радянська конституція в Україні
- •Політичні репресії в Україні та їх наслідки
Кодифікація права в Україні у хviii ст.
Кодифікація права. Величезна кількість діючих норм права вносила різнобій в діяльність правозастосовчих органів. Українська старшинсько-шляхетська верхівка, намагаючись зберегти діючу систему права, в той же час прагнула до її упорядкування. Ідея кодифікації знайшла підтримку царського уряду, який плекав надію, що проведення кодифікації спрацює на зближення правової системи України і Російської імперії. Крім того, через кодифікацію українська панівна верхівка намагалася зрівнятися в правах з російським дворянством.
Перша кодифікаційна комісія була створена 22 серпня 1728 року за царським указом: “Решительньїе пункти гетьману Даниилу Апостолу”. У 1734 році комісія підготувала збірник “Права, за якими судиться малоросійський народ”. Цариця Анна наказала перекласти цей збірник на російську мову. Комісії було надано законодавчого характеру і доручено підготувати проект Зводу нових законів для України. У 1743 році комісія закінчує роботу над Зводом “Права, за якими судиться малоросійський народ”. Спочатку проект Зводу затримав генерал-губернатор Бібіков, потім критичні зауваження робить Сенат. Тільки у 1756 році проект було повернуто гетьманові Розумовському на доопрацювання. Після внесення деяких змін та доповнень до Зводу у 1759 році він виноситься на затвердження Комісії з представників генеральної та полкової старшини. Але значна частина Комісії була проти прийняття нового Зводу і вимагала збереження дії Статуту 1588 року. У 1763 році після завершення судової реформи гетьман збирає для прийняття Зводу Раду з генеральної та полкової старшини. Але й на цей раз Звід не затверджується.
Звід законів “Права, за якими судиться малоросійський народ” складався з ЗО розділів, які поділялися на 531 артикул і 1714 пунктів. До Зводу додавалися абетковий показник та “Степенньїй малороссийского воин-ского звання порядок по гетьманщине”.
Центральною ідеєю Зводу було обгрунтування соборності та самоврядування України. За повнотою та якістю викладу норм права, а також теоретичних правових дефиніцій та за досконалою юридичною термінологією Звід набагато перевищував існуючі на той час в інших країнах кодифікаційні збірники норм права. І хоча цей Звід не був затверджений в якості діючого царським урядом, він був дуже поширений в країні, з нього вивчали українське право і використовували його як підручник-коментар до Статуту 1588 року. У Комісії по кодифікації українського права працювало 49 осіб, серед них чимало видатних правників. Одному із них, Федору Чуйкевичу, у 1750 році було доручено скласти збірник норм права, в якому знайшли б відображення інтереси панівної верстви. У 1758 році Чуйкевич закінчив роботу над збірником “Суд й расправа в правах малороссийских”. У ньому обґрунтовувалася ідея нерушимості прав старшинсько-шляхетської верхівки, необхідність відновлення станових судів і визнання “глибокої” давності як способу набування власності на землю.
Зміцненню привілеїв козацької старшини та української шляхти служила приватна кодифікація В.Кондратьєва, який у 1764 році підготував збірник “Книга Статут і прочия права малороссийские”. Цей збірникши-роко використовувався в судах України як посібник для судей.
У 1766 році починаються кодифікаційні роботи в Російській імперії. Було створено Комісію для розробки нового Уложення, оскільки діючим на той час було Соборне Уложення 1649 року. Від України до складу кодифікаційної комісії ввійшли представники старшинсько-шляхетської верхівки. Депутати одержали наказ добиватися визнання дворянського стану української панівної верстви і розширення їхніх станових прав і переваг. Найбільш повно ці прагнення викладені у збірнику “Екстракт малоросійських прав”, який склав член Генерального суду О. Безбородько у 1767 році. Збірник призначався для Натальїна, обраного депутатом Комісії від Малоросійської колегії.
“Екстракт малоросійських прав” складався з норм державного, адміністративного та процесуального права. Збірник складався із вступу, 17 розділів і додатків копій найважливіших юридичних актів.
Як джерело, цей збірник заслуговує на особливу увагу тому, шо в ньому був зібраний значний юридичний матеріал, починаючи від королівських, князівських і царських договорів, грамот і указів і закінчуючи гетьманськими універсалами, витягами із збірників магдебурзького права, статутів Великого князівства Литовського і судової практики. Всі норми викладені в хронологічному порядку прийняття юридичних актів. Збірник твердо стоїть на позиції збереження автономії права України. Повна власність на землю і неповна на селянина, права й привілеї в обов’язках перед державою — такий зміст розділів про становище панівної верстви.
“Екстракт малоросійських прав” 1767 року цінний тим, що дозволяє просліджувати розвиток окремих інститутів державного, адміністративного, фінансового, цивільного, кримінального і процесуального права протягом майже двох століть. Збірник дає можливість глибше зрозуміти сутність права України з моменту договору 1654 року до запровадження тут кріпосного права та ліквідації української державності.
Кодифікаційні роботи в Російській імперії успіху не мали. Така ж доля чекала і “Екстракт малоросійських прав” О.Безбородька, який після розпуску Комісії було передано до архіву Сенату.
У 1786 році, після введення в Україні загально-імперського адміністративно-територіального поділу, в канцелярії малоросійської експедиції Сенату було розроблено но-вий збірник, в основу якого було покладено “Екстракт малоросійських прав”, “Учреждение об управлений губерниями” 1775 року і ряд інших загальноросійських актів, прийнятих у 1767— 1786 роках. Новий збірник отримав назву “Екстракт из указов, инструк-ций й учрєждений”. До нього входили як норми українського, так і норми загальноросійського законодавства з перевагою останнього. Збірник було затверджено Сенатом і розіслано у присутні місця України для практичного застосування.