2.1 Вживання та переклад дієприкметників

Одна з проблем перекладу, достатньо суттєва, виникає при перекладі та вживанні дієприкметників, оскільки як у навчальній літературі, так і в технічних текстах вони доволі часто використовуються для відтворення повноти і точності текстів.

Дієприкметник-особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Ця форма дієслова поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметниковими, а саме:

-як і дієслово, називає дію, має доконаний чи недоконаний вид, буває перехідним(пасивний) або неперехідним(активний);

-як і прикметник, називає ознаку предмета, має форму відмінка, роду й числа.

Чим же викликані труднощі при перекладі дієприкметників? У першу чергу тим, що при перекладі, як правило, не звертається увага на стан і час дієприкметника, а через те неправильно передається, формулюється зміст словосполучення або речення.

У сучасній українській мові ознаки дієприкметника подібні ознакам дієслова. Таким чином, дієприкметникам, як і дієсловам, властиві стан (активний і пасивний), вид (доконаний і недоконаний) та час (теперішній і минулий). Отже при перекладі необхідно особливу увагу приділяти характеристикам цих категорій.

Активні дієприкметники у реченні виражають ознаки діючого предмета та виступають у формах теперішнього і минулого часу. Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу перехідних і неперехідних дієслів за допомогою суфіксів -уч-, -юч- та -ач-, -яч-: ріжучий, під’їжджаючий, зростаючий,працюючий. Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфікса -л-: згорілий, прогнилий, змарнілий, накреслений,

При перекладі з російської мови слід пам'ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу маловживані та відтворюються:

а) підрядними означальними реченнями: окружающий – який(що) оточує, движущийся – який (що) рухається, соответствующий – який (що) відповідає;

б) прикметниками: вишестоящий орган – вищий орган, текущий счет – поточний рахунок, волнующее состояние – бентежний стан;

в) іменниками: ведущий специалист – провідний спеціаліст, ісполняющий обязанности – виконавець обов'язків, заведующий отделом – завідувач відділу, начинающий – початківець, говорящий – мовець (промовець).

Сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика: крокуючий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, працюючий двигун.

У сучасній українській мові спостерігається тенденція до уникнення дієприкметникових форм –уч-(-юч-): коригувальний – замість коригуючий, інтегрувальний – замість інтегруючий.

Активні дієприкметники з суфіксом -ш- (-вш-) у ділових паперах не вживаються. Вони замінюються:

а) описовою формою: не допомігший, а той, що допоміг; не закінчивший, а той, що закінчив;

б) дієприкметниками пасивного стану: наболевший вопрос – наболіле питання, нижеподписавшийся – нижчепідписаний.

Пасивні дієприкметники виражають ознаки того предмета, який зазнає дію іншого предмета.

В українській мові майже не вживаються пасивні дієприкметники теперішнього часу. Отже при перекладі дієприкметники, які в російській мові мають суфікси дієприкметників теперішнього часу пасивних дієприкметників -ем-, -ом-, -им-, також передаються як підрядні речення:

Инструменты применяемые рабочими- інструменти, які застосовують робочі.

Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів -т-, -н-, -ен-, -єн-: неоцінений, неподоланий, нескінчений. Але деякі дієприкметники минулого часу, утворені від недоконаних дієслів, мають значення і минулого, і теперішнього часу. Наприклад: вироблювати - вироблюваний, здійснювати - здійснюваний, прояснювати- пояснюваний.

Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу при перекладі на українську мову замінюються:

а) описовими конструкціями: применяемый – який застосовується, употребляемый – вживаний, який вживається;

б) дієприкметниками минулого часу: желаемый – бажаний, предоставляемый – наданий.