- •1.1. Організація централізованого теплопостачання
- •1.2. Джерела теплопостачання
- •1.4. Трубопроводи та обладнання
- •Сальникові компенсатори
- •Захист теплопроводів
- •Безканальне прокладання
- •Надземне прокладення
- •Особливі випадки прокладання теплових мереж.
- •1.6. Теплові пункти
- •7. Які функції виконують теплові пункти.
- •2.2. Експлуатація елементів системи водяного опалення
- •2.2.1. Розширювальний бак
- •2.2.2. Грязьовики
- •2.2.3. Повітрозбірники
- •2.2.4. Крани Маєвського
- •2.2.5. Елеватори
- •2.3. Обігрівальні прилади
- •3.2. Підготовка устаткування для використання тепла
- •3.3. Підготовка житлових будівель до опалювального сезону
- •3.4. Ремонт устаткування систем теплопостачання
- •3.5. Випробування теплових мереж і теплових установок
- •Норми міжремонтного ресурсу і термінів служби устаткування систем теплопостачання
- •3.6. Промивка теплопроводів теплових мереж системи опалення і водонагрівачів.
- •3.7. Заходи з підготовки до опалювального сезону систем теплопостачання
- •4.1. Пуск теплопроводів теплових мереж
- •4.2. Пуск системи опалення житлових будинків
- •5.1. Задачі регулювання
- •5.2. Регулювання джерела теплопостачання
- •5.3. Регулювання теплових мереж
- •5.4. Гідравлічний режим теплових мереж
- •5.5. Регулювання системи опалення житлової будівлі
- •5.6. Застосування відцентрових насосів для регулювання системи опалення
- •7.1. Перелік несправностей і їх усунення
- •7.2. Втрати тиску в теплових мережах і системах опалення
- •7.3. Втрати теплоти
- •7.4. Видалення повітря
- •7.5. Закипання води в системі опалення
- •7.6. Несправності в роботі арматури
- •7.7. Техніка безпеки при ремонті устаткування систем теплопостачання
- •8.1. Експлуатація вентиляторів
- •8.2. Експлуатація калориферних установок
- •8.3. Камери зрошення, пиловловлювачі вентиляційних викидів
- •8.4. Експлуатація фільтрів для очищення повітря в припливних установках
- •8.5. Неавтономні агрегатні кондиціонери
- •8.6. Експлуатація вентиляційних систем, допоміжного устаткування і аераційних пристроїв
- •8.7. Експлуатація новітніх систем вентиляції житлових, громадських і промислових будинків
- •8.8. Застосування сучасних систем створення мікроклімату в приміщеннях
- •9.1. Завдання експлуатації підземних газопроводів
- •9.2. Закупорка газопроводів і способи їх ліквідації
- •9.3. Введення в експлуатацію систем газопостачання
- •9.4. Експлуатація газового устаткування котельні
- •9.5. Профілактичний огляд і ремонт газопроводів
- •9.6. Експлуатація газорегуляторних пунктів (грп)
- •9.7. Приєднання до діючих газопроводів
- •9.8. Огляд устаткування
- •9.9. Експлуатація засобів електрозахисту підземних газопроводів
- •Технічні дані магнієвих анодів
- •Принцип протекторного захисту
- •Підготовка будівельно-монтажних робіт
- •1. Роботам щодо влаштування протекторних установок повинні передувати підготовчі роботи, в склад яких входять:
- •Земляні роботи
- •Монтаж протекторних установок
- •Експлуатація протекторних установок
- •Принцип катодного захисту
- •Монтаж установок катодного захисту
- •Електричне секціонування газопроводів.
- •Електричні перемички
- •9.10. Експлуатація газобалонних установок
- •9.11. Заходів техніки безпеки в системах газопостачання
Безканальне прокладання
Один із шляхів зниження вартості теплової мережі - безканальне прокладання в грунті. У цьому разі, оскільки теплова ізоляція трубопроводів стикається безпосередньо з грунтом, її виконують у вигляді механічно міцної теплогідроізоляційної оболонки, здатної витримати навантаження грунту.
Як теплогідроізоляційні матеріали при безканальному прокладанні використовують бітумоперліт, бітумокерамзит, пінополімербетон, армопінобетон з гідроізоляційним покриттям та інші матеріали. Труби з теплогідроізоляцією укладають безпосередньо на піщану подушку, яка міститься на попередньо вирівняному дні траншеї (рис. 1.12).
Безканальне прокладання передбачають переважно для труб діаметром не більш як 400 мм у сухих грунтах, які не осідають, оскільки з грунтах слабких або таких, що осідають, можливі пошкодження оболонки через провисання або прогинання труб.
При безканальному прокладанні на поворотах траси і в місцях установлення гнутих (П-подібних) компенсаторів, щоб уникнути затискання труб у грунті й забезпечити можливі переміщення, влаштовують непрохідні канали.
Рис. 1.12. Схема безканального прокладання теплової мережі.
1 - теплогідроізоляція; 2 - піщана підсипка; 3 - бетонна підготовка; 4 – грунт.
Переваги безканального прокладання теплопроводів - зниження порівняно з прокладанням у непрохідних каналах приблизно на 30% капітальних затрат і більш як у 2 рази трудовитрати, зменшення обсягу земляних робіт і скорочення строків будівництва. До недоліків його відносять ускладнення ремонтних робіт та утруднення переміщення трубопроводів, затиснутих грунтом.
Прокладання в прохідних каналах (тунелях)
За наявності великої кількості труб і в складних умовах прокладання теплопроводів (під проїжджою частиною великих магістралей, площ, на території великих промислових підприємств, при високому рівні стояння грунтових вод), де за умовами експлуатації розкриття вуличних і дорожніх покриттів виключене, застосовують прохідні канали, або колектори (круглого і прямокутного перерізу), заввишки 2,0 м і більше (рис. 1.13).
У прохідних каналах забезпечується вільний доступ обслуговуючого персоналу до теплопроводів для огляду й ліквідації неполадок і аварій.
Крім теплопроводів, у міських і внутрішньоквартальних тунелях допускається (при збігу їхнього напряму) розміщувати й інші інженерні комунікації; водопровід (діаметром до 300 мм), кабелі зв`язку, силові кабелі напругою до 10 кВ, а в міських тунелях - також трубопроводи стисненого повітря тиском до 1,6 МПа та напірну каналізацію.
У внутрішньоквартальних тунелях допускається спільне прокладання водяних теплових мереж діаметром не більш як 250 мм з газопроводами природного газу тиском до 0,005 МПа і діаметром до 150 мм.
Прохідні канали (тунелі) повинні мати освітлення й припливно-витяжну вентиляцію з триразовим повітрообміном, що забезпечує температуру повітря не більш ніж 50°С як у зимовий, так і в літній час. Під час провадження ремонтних робіт температура повітря не повинна перевищувати 33°С. Входи в канали та вентиляційні камери влаштовують через кожні 200...300 м.
Рис. 1.13. Схема прохідного каналу із складальних залізобетонних елементів: 1 - бетонна підготовка; 2 - елемент конструкції; 3 ‑ теплопровід.
Для будівництва прохідних каналів застосовують типові збірні конструкції із залізобетону, що їх розробив інститут "Мосінжпроект" та ін.
Габаритні розміри прохідних каналів установлюють з урахуванням допустимих віддалей між конструкціями теплової ізоляції труб і каналу при ширині проходу не менш як 800 мм за СНиП 2.04.07-86. Вітчизняна промисловість випускає типові прямокутні залізобетонні прохідні канали (колектори) з об’ємних суцільно формованих секцій розмірами (ширина і висота) 1,5 х 1,9; 2,1 х 2,1; 2,5 х 2,5; 3,0 х 3,2 м; інша конструкція, що складається з окремих залізобетонних елементів L - подібної форми, ребристих плит перекриття і плит днища; має розміри 3,6 х 2,1; 3,6 х 2,5; 3,6 х 3,2; 4,2 х 2,5; 4,2 х 3,2 м. Застосовують і інші конструкції колекторів і тунелів.
Переваги прокладання теплопроводів у прохідних каналах - збільшення строку служби, поліпшення умов експлуатації, майже повне виключення необхідності розкривати дорожні покриття вулиць і площ, порушувати пішохідний і транспортний рух. Недолік будівництва прохідних каналів - підвищені капітальні (одноразові) затрати.
Згідно із СНиП 2.04.07-86 прокладання трубопроводів теплових мереж у непрохідних каналах, тунелях та колекторах разом з газопроводами зрідженого газу, киснепроводами, азотопроводами й трубопроводами холоду, трубопроводами з легкозаймистими леткими хімічними їдкими та отруйними речовинами і з побутовою каналізацією не допускається.