9.7. Приєднання до діючих газопроводів

Приєднання до газопроводів різних відгалужень, що діють до споживачів газу, відносяться до розділу газонебезпечних робіт. Газове різання і зварка на газопроводах, що діють при врізанні і ремонті, повинні проводитися при тиску газу в межах від (40 до 100 мм.вод.ст. Наявність вказаного тиску повинна перевірятися протягом всього часу виконання робіт. При зниженні тиску нижче 40 мм.вод.ст. і вище 100 мм.вод.ст. різання або зварку необхідно припинити. Для контролю за тиском, в місці виробництва робіт встановлюється манометр. Роботи повинні виконуватися в спеціальних протигазах.

Врізання в газопроводи, що діють, без зниження тиску в них допускається тільки за умови застосування спеціального пристосування, що виключає вихід газу назовні. Врізання може бути виконане різними способами.

Приєднання за допомогою козирка (рис. 9.1) виконується в наступній послідовності:

а) місце приєднання очищається від ізоляції;

б) намічається крейдою і обрізується торець труби 1 разом із сталевою заглушкою;

в) у патрубку 3 вирізується козирок 4, розміри якого повинні забезпечити видалення вирізаного диска 2 (стінки труби) з газопроводу, що діє, на козирку робиться фаска;

г) на поверхні газопроводу 5 намічається крейдою коло діаметром, рівним внутрішньому діаметру приєднуваної труби 6. В центрі цього кола приварюється стрижень 7 діаметром 5-8 мм, завдовжки до 200 мм для видалення вирізуваного шматка труби. Потім по колу газовим різаком вирізується диск; залишається тільки перемичка шириною 5 мм, щоб утримати диск. Врізання проводиться зверху вниз. Газ, що зажеврів при різанні гаситься у міру просування різака, шляхом замазування глиною. У міру висихання місце різкі повторно змащуються розрідженою глиною. Після закінчення вирізки диска полум'я газу, що горить, повинно бути погашено, а місце вирізки охолоджене;

д) встановлюється, прихоплюється і приварюється сполучний патрубок 9 без козирка до газопроводу і до приєднуваної труби;

е) у сполучний патрубок через «вікно», утворене вирізаним козирком, вставляється дерев'яний диск 8 на глиняному ущільненні;

ж) козирок підганяється до сполучного патрубка і до газопроводу;

з) виймається дерев'яний диск кувалдою, з кольорового металу вибивається надрізана стінка труби і витягується назовні за допомогою стрижня. Після цього поволі щільно накладається козирок. Приварюють козирок заздалегідь очистивши фаску, шви очищають від шлаку і перевіряють мильною емульсією на щільність при робочому тиску.

Після цих робіт місце приєднання очищають від забруднень і покривають ізоляцією. Потім встановлюють контрольну трубку і траншею засипають.

Рис. 9.1. Приєднання за допомогою козирка

З'єднання за допомогою розрізної муфти (рис. 9.2) виконують таким чином. Очищають трубу в місцях з'єднань від ізоляції. Заготовлюють муфту з двох половин труби з внутрішнім діаметром на 15- 25 мм більше зовнішнього діаметру труб, що сполучаються. Крейдою намічають лінії на кінцях труб на відстані 10-15 мм від заглушок (для обрізання кінців труб разом із заглушками). До кінців труб, що сполучаються, приварюють наполегливі кільця. На одному з кінців труб, що сполучаються, складають дві половинки муфти і зварюють їх разом. Потім намічені кінці труб разом із заглушками відокремлюють і негайно насовують муфту на іншу трубу. При цьому обидва кінці труб повинні бути перекриті муфтою не менше чим на 100 мм.

Зазори між трубами і муфтами конопатять азбестовим шнуром до припинення виходу газу. Після продування труб газом, кінці муфти нагрівають газовим пальником, і осаджують ударами молотка до щільного прилягання їх до труб, після цього кінці труб зварюють.

Рис. 9.2. З'єднання газопроводів «під газом» за допомогою насувної розрізної муфти

1 - труби, що сполучаються ; 2- насувна муфта; 3 - подовжній зварний шов; 4- сталеві заглушки; 5 - азбестове набивання; 5 - упорні кільця; 7 - місце обтиску муфти; 8 - зварні шви.

Рис. 9.3. Пристосування для приєднання до газопроводів через засувку без зниження тиску газу.

1 - чашкова фреза; 2- порожнистий шпиндель; 3 - механізм хропіння; 4- штанги; 5 - камера; 6 - сальник камери; 7- нажимний гвинт; 8, 9 - рукоятка; 10 - муфта; 11 - патрубок; 12 - засувка; 13 - стопорний болт.

Приєднання до газопроводів середнього і високого тиску без зниження тиску газу (рис. 9.3) проводиться за допомогою спеціального пристосування, із застосуванням засувки або крана. До стінки газопроводу в місці приєднання приварюють муфту діаметром 50 мм і патрубок з фланцем діаметром, рівним приєднуваній трубі. Осі муфти і патрубка повинні співпадати. До патрубка приєднують засувку, яку потім відкривають і в муфту вкручують штангу. На штангу надягають порожнистий шпиндель з чашковою фрезою на кінці і камерою з сальником. Камера має фланець, яким вона кріпиться до засувки. Шляхом обертання порожнистої штанги фрезою вирізують отвір. Вирізану стінку труби, за допомогою штанги піднімають в камеру, а засувку закривають. Пристосування знімають і до засувки приєднують трубу газопроводу. При малому діаметрі приєднуваного газопроводу, замість засувки застосовують кран, а замість чашкової фрези - свердло.