2. Допустима довжина прямої вставки в поздовжньому профілі, яка не порушує зорову плавність дороги.

Пряма вставка в поздовжньому профілі між двома вертикальними кривими порушує візуальну плавність, якщо ця пряма сприймається як самостійний елемент траси. Це відбувається, якщо видима довжина прямої становить більше 0,1 від видимого найменшого радіуса кривизни ведучої лінії. В якості ведучої лінії приймають праву кромку проїзної частини.

Якщо пряма вставка розміщена між двома увігнутими або випуклими вертикальними кривими різного радіуса допустима довжина прямої визначається кривою меншого радіуса. Якщо з прямою спрягаються криві увігнута і випукла, то визначаючою являється увігнута крива.

Умова плавності

Для траси прямолінійної в плані і кутів повороту менше 8˚ видимий радіус кривизни ведучої лінії в вертикальній площині

(10)

R_в – радіус вертикальної кривої, м;

C – відстань від водія до площини вертикальної кривої або її хорд в плані, м (для траси прямої в плані С=1,5 м);

S₀ - відстань від водія до початку вертикальної кривої, м;

S_e – відстань від водія до екстремальної точки на кривій, м (мал.14);

Для увігнутої вертикальної кривої:

Для випуклої вертикальної кривої:

- висота очей водія над дотичною (в поздовжньому профілі) до початку вертикальної кривої, м

Допустима довжина прямої вставки в поздовжньому профілі, яка не порушує зорову плавність дороги

(11)

- допустима довжина прямої вставки в поздовжньому профілі, м;

- видимий радіус кривизни увігнутої вертикальної кривої, яка визначається за формулою (11);

S₀ – відстань від водія до початку вертикальної кривої, м;

K – довжина вертикальної увігнутої кривої,м;

Н – висота очей водія відносно вставки згідно рис. 1,б.

Рис. 1 Схема до розрахунку відстані від спостерігача до екстремальної точки на вертикальній кривій: Н - висота очей водія над дотичною до початку вертикальної кривої, м; S₀ – відстань до початку вертикальної кривої.

Список рекомендованої літератури

1. Бойчук В.С. Довідник дорожника. - «Урожай» 2002,-557с.

2. ВБН 6.2.3-218-192:2005. Методи проектування та організації дорожнього руху.

3. Гохман В.А., Визгалов В.М., Поляков М.П.Пересечения и примыкания автомобильных дорог: Учеб.пособие для авт.дор.-спец. вузов 2-е издание перераб. и доп.-М.:Высш. шк., 1989.- 319с.

4. ДБН В.2.3.4-2007. Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Мінрегіонбуд України, - К., 2007. – 91с.

5. ДСТУ 2587. Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила користування.

6. ДСТУ 2735-94. Огородження дорожні.

7. ДСТУ Б В.2.3-12-2004. Огородження дорожнє металеве бар’єрного типу. Загальні технічні умови.

8. ДСТУ 2935-94. Безпека дорожнього руху. Терміни та визначення.

9. ДСТУ Б В.2.3-9-2003. Пристрої дорожні напрямні. Загальні технічні умови.

10. Ксеноходов В.И. Таблицы для клотоидного проектирования и розбивки плана и профиля автомобильных дорог: Справочник. - 2-е издание перераб. и доп.-М.: Транспорт, 1981. – 431с.

11. Лобанов. Е.М. и др. Проектирование и изыскания пересечений автомобильных дорог. М.: Транспорт, 1972. – 232с.

15