2.1. Розрахунок видимої ширини проїзної частини в екстремальній точці.

Видиму ширину проїзної частини в екстремальній точці визначають розрахунком за формулою.

(3)

В_α – видима ширина проїзної частини, град;

В_п.ч. – ширина проїзної частини дороги в екстремальній точці, м;

S_e – відстань від спостерігача до екстремальної точки,м.

Радіус кривизни ведучої лінії перспективи R_α визначають розрахунком. Для заокруглення тільки з кругової кривої без перехідних кривих

(4)

Н – висота очей спостерігача над поверхнею кривої в плані, м;

R_пл – радіус кривої в плані, м.

Для заокруглення з перехідної кривої

(5)

2. Хвилястість поздовжнього профілю.

Хвилястість поздовжнього профілю, яка виникає при неблагополучному поєднанні увігнутих і випуклих вертикальних кривих, характеризується відношенням видимих розмірів стріли прогину ведучої лінії до відстані між вершинами прогину. Математичною характеристикою візуальної плавності прогину являється кут при вершині прогину ψ, утворений дотичними в точках перегину лінії (рис. 1,2,3)

(6)

f – видима стріла прогину;

l – видима довжина прогину.

Видимі розміри f і l і, тому, візуальна плавність хвилястого поздовжнього профіля залежить від висоти очей водія Н над ділянкою прогину, відстані від спостерігача до стріли прогину і кривизни траси в плані.

Для ділянки дороги прямої в плані або на кривій в плані з кутом повороту до 8˚

(7)

f – стріла прогину в поздовжньому профілі,м (див. рис.2);

L – відстань від водія до початку прогину,м (для доріг I категорії 1500 м, для інших категорій 1000 м);

l – довжина прогину, м (див. мал.13);

Н – висота очей водія над хордою прогина, м.

Для траси, прямолінійної в плані,

(8)

h – висота очей водія над проїзною частиною дороги, м (h=1,2 м);

l₁ - відстань від водія до вершини перегину в поздовжньому профілі, м;

і₁ і і₂ – поздовжні ухили, в долях одиниці;

С_см – зміщення водія відносно ведучої лінії, м (С_см=1,5 м).

Якщо між водієм і прогином перегинів в поздовжньому профілі немає,

Рис. 1 Визначення стріли прогину в поздовжньому профілі на прямій в плані або при куті повороту траси не більше 8˚а, б – поєднання одної увігнутої і двох випуклих вертикальних кривих; в – поєднання увігнутої вертикальної кривої з випуклою кривою і прямою

Рис.2. Розрахункова схема до визначення розрахунку величини Ψ за формулою (10) при куті повороту траси більше 8˚: ω – кут повороту траси

Рис.3 Схема до визначення видимого кута при вершині прогину в поздовжньому профілі: Н – висота очей водія над стрілою прогина; f – стріла прогину; l₁ – відстань до вершини прогину.

Умова візуальної плавності дороги на ділянці з прогином в поздовжньому профілі

Якщо ця умова не виконується, рекомендується збільшити радіуси вертикальних кривих, які утворюють прогин, або кут повороту траси в плані.

Якщо в плані траси є поворот на кут більше 8˚ або траса являється клотоїдною, видиму довжину прогину визначають згідно рис.1, а Ψ за формулою

(9)

f – стріла прогину, що визначається по поздовжньому профілю,м;

l – довжина прогину, м, що визначається по поздовжньому профілю як відстань між точками дотику прямих до верхніх точок прогину (по мал.12)

Для криволінійної траси величину кута рекомендується знаходити в такій послідовності: визначають хорду ЕG по мал.12, яка з’єднує в плані крайні точки прогину Е і G; знайти кут γ між хордою і променем, направленим з точки G в початок прогину Е; якщо цей кут менше 3˚, рахують, що прогин лежить на прямій в плані і Ψ розраховують по формулі (8), якщо кут γ більше 3˚, знаходять ОА=tgγL; знайти стрілу прогину f згідно мал.12 і кут Ψ за формулою (10).

Умова візуальної плавності дороги на ділянці з прогином в поздовжньому профілі

Якщо ця умова не виконується, рекомендується збільшити радіуси вертикальних кривих, які утворюють прогин, або кут повороту траси в плані.

Якщо буде видно, що Ψ>0,045, рекомендується збільшити довжину ЕС за рахунок збільшення радіуса вертикальних кривих і зменшення f.

Орієнтовно можна прийняти, що для забезпечення візуальної плавності дороги довжину прогину потрібно збільшити або стрілу прогину зменшити в К раз, де