IV.Закріплення знань, умінь та навичок

Проблемне завдання

Прокоментуйте висловлювання відомих людей про М. Рильського. Яке з них найбільше співпадає з вашим уявленням про поета?

«Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський доніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя» . (М. Стельмах).

Була у нього усмішка дитяти —

Блакиті української тепло.

Любов'ю серце зроджене було,

Як пісня — чесне,

як бджола — завзяте.

(Д. Павличко)

«Зміст поезії Рильського вкладається в два слова: солодкий світ». (М. Доленго, літературознавець)

«...Рильський досить витончений і складний поет... І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам народам».

(М. Зеров)

«Рильський — великий майстер форми у широкому розумінні цього слова... Його поезії дохідливі, легко запам'ятовуються, але не своєю пісенністю або простотою, а синтаксичною прозорістю і ритмомелодичною організованістю часто складних масивів, величезною європейського масштабу культурою вірша...» (Л. Булаховський, літературознавець)

Робота із словником

Сонет – це чотирнадцятирядкова віршова форма, яка складається з 2 котренів(чотиривіршів) і 2 терцетів (тривіршів)Ліричний вірш філосойського характеру..

V. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Я думаю, що справжня поезія...

Поезія М. Рильського для мене...

Найбільше мені запам'яталася (сподобалася) поезія (думка) М. Рильського.. тому що...

Урок № 16

Урок № 17

Тема. Василь Стефаник. Новела «Новина»

Мета: розкрити як засобами експресіонізму Василь Стефаник розкриває найважливіші проблеми людства; розкрити трагедію галицького селянства на прикладі родини Гриця Летючого; розвивати вміння вдумливого читання, аналізу деталей; співставляти та аналізувати явища, визначати актуальність звучання проблем твору; розвивати вміння аналізувати події з правової точки зору, вчити шукати правові виходи із ситуації; виховувати вміння співпереживати чужому горю, вчитися на чужих помилках; виховувати особистість, що живе за правовими нормами держави.

Тип уроку: інтегрований урок-дослідження з елементами дискусії

Обладнання: портрет В. Стефаника, ілюстрації до новели «Новина», правові документи: Конвенція ООН про права дитини, Конституція України, Сімейний кодекс України, Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс України.

«Прочитайте, і ви побачите, як стисло,

сильно і страшно пише ця людина»

(Максим Горький)

«Не убий»

(із Біблії)

Хід уроку

І. Організація класу. Повторення вивченого матеріалу

Народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина. У 1880 р. батько віддав його до другого класу початкової школи в Снятині.

Стефаник писав в автобіографії 1926 року – «Я почув велику погорду для мене. Тут зачали мене бити». Ще гостріше відчув на собі, будучи хлопцем, соціальний і національний гніт, коли у 1883 р. вступив до Коломийської польської гімназії.

Навчався у Снятинській міській школі, потім у польських гімназіях у Коломиї та Дрогобичі. Був виключений з Коломийської гімназії через участь у «Покутській трійці» — таємному творчому об'єднанні духовно близьких митців-земляків, до складу якої входили також Лесь Мартович та Марко Черемшина. По закінченні Дрогобицької гімназії вступив до медичного факультету Краківського Університету (1892). У Кракові Стефаник на довгі роки заприязнився з польським лікарем і культурним діячем В. Морачевським. Приятелювання з ним, а також дружні стосунки з плеядою письменників «Молодої Польщі» (зокрема з С. Пшибишевським), В. Орканом та інші відкрили Стефанику, за його власним висловом, «дорогу в світ». Багато працюючи над своєю загальною освітою і, знайомлячись з сучасною йому західно-європейською літературою, Стефаник поступово втрачав зацікавлення медициною і зрештою у 1900 покинув університет.

У 1903 р. Стефаник познайомився з рядом діячів української літератури з Росії, у тому числі Михайлом Коцюбинським і Лесею Українкою. У 1904 р. одружився на дочці священика Ользі Гаморак (дружина померла в лютому 1914 р.), мав трьох синів (Семена, Кирила, Юрія). У 1910 р. Стефанику перейшов батьківський спадок у рідному селі, куди він переїхав і де прожив до кінця життя.

Перші літературні спроби Стефаника припадають на роки навчання в гімназії; 1897 в чернівецькій газеті «Праця» надруковано кілька його новел з життя покутського села («Виводили з села», «Лист», «Побожна», «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка», «Сама-саміська»), у 1899, теж у Чернівцях, з'явилася перша збірка прози Стефаника «Синя книжечка». Літературна критика сприйняла ці перші публікації з великим захопленням як твори цілком зрілого і надзвичайно талановитого автора. Подібну високу оцінку дістали й наступні збірки новел Стефаника: «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905).

Уже в перших збірках новел повнотою виявився великий літературний талант Стефаника, не зазнавши в дальшому істотних змін. Більшість цінувальників його творчості називали його, як висловився М. Черемшина, «поетом мужицької розпуки». Справді, Стефаник, досконало знаючи, чим жило покутське село, з великою художньою силою відтворив і нужденне його життя, і прив'язання селянина до землі, якої у важких психічних муках часто доводилося йому позбуватися.

Сила мистецького образу і неповторні своєрідності стилю забезпечили популярність Стефанику, яка непослабно триває й досі. Стефаник мав великий вплив на творчість багатьох українських письменників. Починаючи від його сучасників (М. Черемшини, О. Маковея) до найновіших часів. Особливо помітний він у творчості Ю. Яновського, О. Довженка, пізніше Я. Ступака, почасти Є. Гуцала, В. Шевчука, Ю. Мушкетика й інші.

ІІ. Активізація знань. Етап орієнтації

Познайомившись із новелами В. Стефаника, Іван Франко сказав:

«Василь Стефаник – абсолютний пан форми. В його творах тільки дійсність сумна, але скупана в золоті найчистішої поезії».

- Як ви розумієте вислів Івана Франка?

- Який літературний жанр називається новелою? Які її особливості?

Нове́ла – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів.

Про свої новели В. Стефаник сказав: «Болю правдивого, сердечного багато не в словах, а за ними, геть далеко за ними»

Слово вчителя

Одного разу, у листопаді 1898 року, перебуваючи в гостях у Євгенії та Василя Калитовських, почув звістку, що мов грім, приголомшила всіх: вдівець Михайло втопив у Пруті свою меншу дівчинку, хотів ще втопити й старшу, але – випросилася. Дівчинка прийшла до Калитовських – схудла, змарніла, лише шкіра та кості, та чорні, мов вугіль, стражденні очі.

Слухаючи дівчинку, Стефаник занімів з болю, тулив її до себе, а в очах йому світилися сльози. У цей момент письменник відчув, що мусить сповістити світові, що в його краю є такі «злочинці», мусить зняти з грудей Михайлових той тяжкий намір. Про подію у селі В. Стефаник написав у листі до Вацлава Морачевського, а через деякий час з-під його пера вийшла новела «Новина».

ІІІ. Етап покладання мети

На попередньому уроці ви отримали завдання, які й будуть планом нашого уроку:

- Прочитати новелу «Новина», визначити план сюжетного ланцюжка.

- З’ясувати, в яких творах піднімалась проблема вбивства.(Мистецтвознавці)

- Дати психологічну характеристику, розкрити душевний стан, вмотивованість вчинку Гриця Летючого. (Психологи)

- Визначити художні деталі, через які письменник передає напругу у творі. (Літературознавці)

- Гриць – злочинець чи жертва? Дати правову оцінку дій Гриця Летючого.

Дослідити порушення прав дитини в українському суспільстві кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Юристи)

Сформулюйте мету заняття та власні очікування від уроку.

ІV. Етап проектування

Вчитель літератури

Готуючись до уроку, ви мали можливість обрати для себе певний елемент дослідження. Тому в процесі підготовки до уроку утворилися такі групи: літературознавці, мистецтвознавці, психологи, юристи, дискусійна група.