3. Характеристика етапів підготовки проекту закону.

Підготовка тексту проекту нормативно-правового акта як окрема стадія нормотворчого процесу включає три самостійні стадії:

1. Попередні роботи, що передують складанню тексту проекту (затвердження плану і графіка роботи над проектом; підбір матеріалів, необхідних для розробки проекту: відомості про закордонне законодавство та практику його застосування, про досвід регулювання відповідних питань у закордонних країнах. Нарешті, ознайомлення з науковою літературою, а також із практикою підготовки відповідних проектів в інших органах). Ретельне врахування діючого законодавства, що дозволяє уникнути повторень нормативних приписів у різних актах, неузгодженості і протиріччя.

Готувати проект нормативного акта, після прийняття відповідного рішення, може орган правотворчості, інші суб'єкти законодавчої ініціативи, а також спеціально уповноважені суб'єкти. Відповідно до законодавства України розроблення проектів законів здійснюється за правом, визначеним законом, за дорученням ВРУ, на замовлення на договірній основі, а також у ініціативному порядку. Розроблення закону (його частини) на договірній основі замовляє Президія ВРУ за рахунок кошторису витрат Верховної Ради України. У ініціативному порядку законопроекти мають право розробляти громадяни і юридичні особи. Розроблені ними законопроекти вносяться до ВРУ від імені осіб або органів, які мають право законодавчої ініціативи, чи за їх підтримкою з обов'язковим зазначенням всіх авторів. Парламент може доручити розроблення проекту закону або його частини постійній або тимчасовій спеціальній комісії Парламенту, а також Уряду.

Кращому розумінню проблем, які виникають у процесі нормотворчості та удосконалення законодавства, слугує періодично поновлюваний "Огляд законодавства України та пропозиції щодо його удосконалення", який щорічно готується Міністерством юстиції. "Огляд …" сприяє узгодженій послідовній нормопроектній роботі центральних ОВВ, слугує орієнтиром для нормотворчої діяльності не тільки Міністерства юстиції, але й усієї виконавчої влади в цілому.

Ґрунтуючись на рішенні про підготовку нормативного акта, а також на аналізі чинних по зазначеному питанню норм та існуючої практики їх застосування, розробник проекту – робоча група дійде висновку про те:

• які конкретні цілі повинні переслідуватися прийняттям даного акта;

• один або декілька актів потрібно готувати;

• чи варто розробити проект нового акта або обмежитися пропозиціями про внесення змін чи доповнень у чинні акти;

• які додаткові додатки та інструкції необхідно скласти.

Після вирішення питань стосовно мети, межі дії, юридичної сили та форми майбутнього акта головний розробник - робоча група звичайно переходить до розробки його загальної схеми, яка окреслює основні, принципові положення проекту. Таку схему доцільно погодити з представниками зацікавлених органів для того, щоб виключити можливість істотних прогалин майбутнього правового регулювання та зайвої роботи над текстом норм, внесення яких у проект може виявитися непотрібним.

Загальну схему найбільш великих актів доцільно виносити на затвердження органу, що прийняв рішення про підготовку проекту.