4. Гуам – стан, нові аспекти і перспективи розвитку

Особливу роль у подальшому розвитку відносин України з країнами регіону відіграє ГУАМ, на перетворення якого на потужну регіональну організацію, наповнення його діяльності реальним економічним змістом у спосіб формування дієвої зони вільної торгівлі, започаткування спільних транспортних та енергетичних проектів, зокрема щодо розбудови Євро-Азіатського транспортного коридору, співробітництво в галузі видобутку й транспортування нафти на європейський ринок, спрямовані зусилля нашої країни.

Одним з провідних напрямів діяльності ГУАМ має стати розробка регіональних та трансрегіональних проектів, в яких Україна взяла б на себе роль лідера. Квітневий (2005 р.) Кишинівський саміт глав держав країн ГУАМ надав поштовх процесу розробки економічного проекту “Придунайський енерготранспортний міст” з розвитку енергетичного та транспортного потенціалу українського Придунав’я.

Сьогодні необхідно прискорити розробку відповідної Міждержавної програми,

передбачивши можливості її розширення за рахунок включення проектів з розвитку транспортно-комунікаційної та енергетичної інфраструктур Кримського півострова.

Невирішені конфлікти на пострадянському просторі, можливість їх поширення

створюють нестабільну атмосферу в регіоні, що є предметом занепокоєння світового співтовариства. Тому останнім часом активізувалося обговорення проблеми формування системи колективної безпеки у Чорноморському регіоні, що не в останню чергу пов’язано з нафтогазовими та транспортними проектами. Реалізація таких проектів потребує формування субрегіональних структур безпеки, які б утворили спільну платформу для співробітництва у цій сфері з максимальним урахуванням інтересів усіх держав регіону.

Країни-члени ГУАМ демонструють спільність поглядів щодо шляхів вирішення міжнародних проблем, цілей розвитку, а також визнають доцільність об’єднання зусиль для протистояння спільним загрозам, таким як тероризм, сепаратизм, організована злочинність тощо. У цьому контексті ГУАМ може стати важливим компонентом нової архітектури європейської і трансатлантичної безпеки.

Реалізація такої ролі можлива, зокрема, через підписання низки угод у воєннополітичній сфері між європейськими і євроатлантичними структурами безпеки та країнами ГУАМ. Усі учасники регіонального об’єднання ГУАМ зацікавлені у збереженні балансу і стабільності в регіоні, який розташований у зоні інтересів ЄС, НАТО і РФ.

Структури ГУАМ можуть бути залучені до врегулювання заморожених конфліктів на пострадянському просторі, що потребуватиме синхронізації зусиль партнерів у формуванні єдиних підходів до їх вирішення. Показово, що українські ініціативи щодо Придністровського врегулювання були вперше проголошені саме на Кишинівському квітневому (2005 р.) саміті ГУАМ.

У загальному контексті зовнішньої політики України ГУАМ слід розглядати як пріоритетну стратегію, що розширює можливості політичного та економічного маневру держави на європейському та євразійському напрямках. ГУАМ зміцнює позиції Києва в проектах спорудження південно-східної системи енергетичних та транспортних коридорів, забезпечує вихід України на виробничі, товарні й сировинні ринки Центральної Азії й Далекого Сходу та, що особливо важливо, дає можливість розв’язати стратегічну задачу диверсифікації шляхів, агентів і джерел енергозабезпечення національної економіки.

ГУАМ є привабливою організацією для Європейських Співтовариств. Свідченням цього є проведення щорічних європейських міжнародних конференцій, де різнобічно обговорюються проблеми розвитку та можливості співпраці ГУАМ та ЄС. Практичний інтерес ЄС до ГУАМ виявляється в участі представників Єврокомісії в останньому засіданні Комітету національних координаторів (КНК) ГУАМ, яке відбулося у березні 2004 р. у Баку за участі представників Світового Банку, ОБСЄ, ООН, програми ТРАСЕКА. Найбільшу зацікавленість серед європейських суб’єктів демонструють Польща і Німеччина.

Очевидно, що європейські інтереси полягають, передусім, у потребі диверсифікації власного енергозабезпечення, а також у забезпеченні стабільності й безпеки у регіоні. Для сучасного ЄС розвиток євразійських комунікацій і співробітництва є вагомим стратегічним напрямом (хоча й не до кінця рельєфно означеним) зовнішньої політики, забезпечення перспектив геополітичного розвитку Європи в цілому і становлення її як світової сили.

Попри внутрішню політичну кон’юнктуру, зміни у характері відносинах зі США, Росією чи Китаєм ГУАМ об’єктивно постає стратегічно важливим сегментом європейської геополітики, економіки і безпеки. Розуміючи конкурентну природу відносин ГУАМ-Росія, в Європі схильні сприймати ГУАМ як потенційного союзника, на якого можна розраховувати у власній геополітиці. Однак виявляти відверто таке ставлення Європа вважає передчасним. Тому Україна має зосередитися на розвитку відносин в ГУАМ та ОЧЕС, що мали б суттєво збільшити аргументи Києва у відносинах з ЄС.

Особливої уваги ГУАМ приділяють США, з якими укладено окрему угоду – Рамкову програму зі сприяння торгівлі й транспорту, забезпеченні прикордонного і митного контролю, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, нелегальним поширенням наркотичних речовин й озброєнь. Протягом 2001-2004 рр. США виділили для країн ГУАМ близько 2 млрд дол. На початку 2003 р. у Баку за участі представників США відбулася велика міжнародна конференція ГУАМ, що надала нового поштовху розв’язанню проблем стабільності й безпеки у регіоні, ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф, боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом; у квітні 2003 р. було проведено наступну тематично схожу конференцію, а у липні 2003 р. – відповідні спільні навчання. За фінансової підтримки США почав свою роботу Центр правозастосування ГУАМ, що об’єднує поліцейські, прикордонні й митні структури держав-учасниць. Наприкінці 2003 р. за активної підтримки США ГУАМ набув статусу спостерігача при ООН. Сьогодні успішно реалізується вже згадана Рамкова програма, вивчаються інші, перспективні з проектної точки зору, можливі напрями взаємодії.

Реструктуризація систем євразійських комунікацій і нафтогазового забезпечення Європи та США актуалізує проблему політичної стабілізації, створення сприятливої кон’юнктури, оздоровлення і піднесення економіки регіону, інсталювання відповідної системи безпеки. Така перспектива вимагає формування спільної стратегії розвитку ГУАМ, де комунікаційно-енергетичні питання мають органічно поєднуватися із завданнями забезпечення безпеки комунікацій. Країни-партнери України по ГУАМ об’єктивно стоять перед необхідністю якнайшвидшого врегулювання конфліктів, створення міжрегіональної зони стабільності й безпеки та забезпечення умов для сталого розвитку економічної співпраці.

Розглядаючи перспективи ГУАМ, слід також зупинитися на розвитку Балто-Чорноморського співробітництва (БЧС). Відомо, що політико-економічне співробітництво по осі Північ–Південь геополітично стабілізує Європу в цілому. У цьому контексті серед відповідних актуальних європейських ідей БЧС видається перспективним. Проте ситуація може докорінно змінитися внаслідок набуття повноправного членства Болгарією і Румунією в НАТО, а Туреччиною - в ЄС. Не виключено, що це може призвести до формування нового з’єднувального центру чи навіть нової дуги між Північчю і Півднем, що проходитиме західніше України – через країни Балтії, Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію і Болгарію.