3. Відповідальність працівників за порушення законодавства

про охорону праці

(Закон України „Про охорону праці”, розділ 8, ст.43)

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до:

- дисциплінарної;

- адміністративної;

- матеріальної;

- кримінальної відповідальності згідно із законом.

Кримінальна відповідальність згідно Кримінального Кодексу України (Розділ 10. Злочини проти безпеки виробництва; стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці.)

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні і фізичні особи, які використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі 2 % за кожний день прострочення.

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено у місячний строк у судовому порядку. Застосування штрафних санкцій здійснюється відповідно Кодексу України про адміністративні порушення.

Тема 3. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на підприємстві

1. Органи державного управління охороною праці, їх функції, компетенція і повноваження

 

Державне управління охороною праці здійснюють:

 Кабінет Міністрів України;

 Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці - Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (скорочено - Держгірпромнагляд; раніше комітет називався Держкомнаглядохоронпраці);

 Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

 Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

 

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці:

 забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

 подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

 спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

 встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

 

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади:

 проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

 розробляють і реалізовують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок;

 здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

 здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

 

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд):

 здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні,

 реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та органами самоврядування;

 здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

 координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Органи місцевого самоврядування:

 затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

 забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об’єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об’єктах.