5. Закономірності виникнення травмонебезпечних ситуацій та інших несприятливих умов праці

Кожний небезпечний виробничий фактор незалежно від його виду, рівня та інших властивостей має певну зону своєї дії.

Небезпечна зона – це простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора.

Небезпечна дія – дія оператора, внаслідок якої людина потрапляє до небезпечної зони.

Небезпечні обставини розкривають дії, стан чи ознаки небезпечного фактора і обстановку, при якій він діяв на людину.

Небезпечні умови можуть визначатися недоліками конструкцій машин, технологічного обладнання і процесів, низьким рівнем організації виробництва, недостатнього надійністю виробничого обладнання тощо.

Небезпечна ситуація – реальна загроза травмування, яка виникає при збіганні небезпечних умов з обставинами, у які потрапляє працюючий після допущених небезпечних дій.

 

Небезпечна ситуація може мати конкретніше визначення: „аварійна ситуація”, „травмонебезпечна ситуація”, „критична або катастрофічна ситуація”.

 

Наслідками цих явищ є:

 аварія;

 травма;

 катастрофа.

 

Схема процесу формування та виникнення травмонебезпечних, аварійних та катастрофічних ситуацій

 

Працюючий, допускаючи небезпечну дію (НД), потрапляє у небезпечні обставини (НО), за яких на нього може діяти небезпечний виробничий фактор (НФ) при небезпечній умові (НУ). Так створюється інша подія – надзвичайна ситуація (НС), наслідками якої може бути травма (Т), аварія (А). В результаті аварії виникає інша подія, що має назву критична ситуація (КС) при додаткових небезпечних умовах (НУд) і додаткової небезпечної дії (НДд). Наслідком якої є катастрофа (К).

6. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх нормування

1. Фізичні: рухомі машини, механізми та окремі деталі; вироби заготовки, матеріали; конструкції, що можуть руйнуватися; ґрунти, що обвалюються; запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена або понижена температура матеріалів та поверхонь обладнання, повітря робочої зони; високі рівні шуму, вібрації; підвищена або понижена вологість; підвищений або понижений атмосферний тиск або його різка зміна;рухомість та іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість, понижена контрастність; гострі краї, задирки і шорсткі поверхні заготовок, інструменту, тари тощо.

2. Хімічні: мінеральні добрива, кислоти, луги та інші хімічні реактиви; хімічні кормові добавки; дезінфекційні засоби; лікувальні препарати та інші хімічні речовини.

3. Біологічні: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) та продукти їх життєдіяльності; отруйні комахи, змії, дикі і свійські тварини.

4. Психофізіологічні: фізичні перевантаження; нервово-психічні перевантаження (розумові, монотонність праці, емоційні – стреси).

 

Гранично допустимий рівень виробничого фактора – це дія встановленої тривалості, яка протягом усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилень у стані здоров’я в процесі роботи або віддаленні строки життя сучасного і наступних поколінь.

 

7. Класифікація робіт за напруженістю та умовами праці

 

Напруженість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважно навантаження на центральну нервову систему.

Оцінка важкості фізичної праці проводиться на підставі обліку показників: фізичне динамічне навантаження; маса вантажу, що піднімається та переміщується; стереотипні робочі рухи; робоча поза, нахили корпусу, переміщення у просторі.

 

Категорії робіт:

Легка (категорія 1) – роботи, які виконуються сидячи, стоячи або пов’язанні з переміщенням, але не потребують систематичного напруження або підняттям та переносом важкості; енерговитрати до 172 Вт.

Середня тяжкість (категорія 2а) – роботи, пов’язанні з постійною ходьбою, які виконуються сидячи або стоячи, але не потребують переміщення важкості; енерговитрати 172…232 Вт.

Середня тяжкість (категорія 2б) – роботи, пов’язанні з ходьбою та переміщенням невеликих (до 10 кг) важкостей; енерговитрати 232…293 Вт.

Важкі (категорія 3) – роботи, пов’язанні з систематичним напруженням, зокрема з постійним переміщенням та перенесенням значних (більше 10 кг) важкостей; енерговитрати більше 293 Вт.