Аудиторські процедури

63. Для розгляду тверджень, обговорюваних вище, аудитор може виконати такі процедури:

а) перевірку;

б) спостереження;

в) запит і підтвердження;

г) обчислення;

г) аналітичні процедури.

⁷ МСА 500 «Аудиторські докази» вилучено в грудні 2004 p., коли набрав чинності переглянутий МСА 500 «Аудиторські докази».

У контексті аудиту фінансової звітності банку перевірка, запит і підтвердження, обчислення й аналітичні процедури потребують особливої уваги. Вони обговорюються у наступних параграфах.

Перевірка

63. Об'єктом перевірки є записи, документи або матеріальні активи. Аудитор перевіряє їх для того, щоб:

• упевнитися у фізичному існуванні суттєвих активів в обігу, які утримує банк;

• отримати необхідне розуміння умови угод (включаючи основні угоди про взаємну компенсацію зобов'язань з однаковими строками), які є значними окремо чи в сукупності, для того щоб:

о оцінити позовну силу зобов'язань;

о оцінити прийнятність застосованого до них облікового підходу.

• Приклади ділянок, де перевірку застосовують як аудиторську процедуру:

• цінні папери;

• угоди про надання позик;

• застави;

• угоди, що передбачають фінансові зобов'язання, наприклад: о угоди про продаж із наступним викупом активів;

• гарантії.

76. Виконуючи процедури перевірки, аудитор приділяє особливу увагу можливості того, що деякі з активів, утримуваних банком, можуть утримуватися за дорученням третіх сторін, а не для власної вигоди банку. Аудитор розглядає, чи існують адекватні заходи внутрішнього контролю для відповідного відокремлення таких активів від активів, які є власністю банку. У разі утримання таких активів аудитор розглядає наслідки для фінансової звітності. Як зазначено у параграфі 58, аудитор приділяє увагу існуванню активів третіх сторін лише тією мірою, якою невиконання банком своїх зобов'язань може призвести до суттєвого викривлення фінансової звітності.

Запит і підтвердження

76. Запит складається з пошуку інформації в обізнаних осіб у межах суб'єкта господарювання або поза його межами. Підтвердження складається з відповіді на запит підтвердити інформацію, що міститься в облікових записах. Аудитор запитує і підтверджує інформацію для того, щоб:

• отримати докази функціонування заходів внутрішнього контролю;

• отримати докази визнання клієнтами й контрагентами банку су^ умов певних операцій;

• отримати інформацію, яка недоступна безпосередньо з облікову записів банку.

Банк має значні суми монетарних активів, зобов'язань і позабалансових зобов'язань. Зовнішнє підтвердження може бути ефективним методо^ визначення наявності й повноти сум активів і зобов'язань, інформацію про які розкривають у фінансовій звітності. При визначенні характеру та обсягу процедур підтвердження, які виконуватимуться, аудитор бере д₀ уваги процедури зовнішнього підтвердження, проведені підрозділом внутрішнього аудиту. МСА 505 «Зовнішні підтвердження» дає рекомендації з процесу зовнішнього підтвердження.