4. Засоби подолання конфліктних ситуацій.

У кожному окремому випадку причина конфлікту конкретна, але всі конфлікти мають схожу основу: фактичне положення справ знаходиться в протиріччі з очікуванням людей. Коли це так, то можна говорити про два шляхи вирішення конфлікту: або перебудувати реальність під очікування опонентів, або зробити спробу змінити відношення опонентів до існуючого положення справ. Як показує досвід діяти доводиться на обох напрямах.

В подоланні конфлікту важливо уміти задавати собі запитання і відповідати на них. Ось деякі з них:

1. Що спонукало до конфлікту? Яка його мета і мотиви? Коли мотив очевидний, слід сконцентрувати увагу на тому, що знаходиться на передньому плані. Одначе, пам’ятайте, що найголовніше залишається поза нашим зором. У конфлікті не може бути одна причина. Це рідкісне виключення. Аналізувати необхідно приховані мотиви.

2. Яка передісторія конфлікту? Можливо сторони вже стикались раніше?

3. Які емоції переважають?

4. В чому розбіжність конфліктуючих сторін, в цілях чи методах досягнення?

5. Як можна стимулювати конфліктуючі сторони?

Звичайно, пропозиції повинні враховувати інтереси сторін. Спеціалісти в галузі ведення переговорів радять після досягнення компромісу обов’язково скласти документ, де були б зафіксовані обов'язки сторін і означені терміни виконання.

Ці засоби доцільніше застосувати в конструктивних конфліктах. Інші прийоми необхідні в розв’язанні деструктивних конфліктів, в основі яких лежать особисто-емоційні моменти.

При вирішенні конфліктів найбільш психологічно ефек­тивними є такі напрями:

1) досягнення взаєморозуміння — передбачає в основному вплив на розум учасників, коли протиборство вже є оче­видним, а кожна сторона прагне навести аргументи на свій захист, вибірково трактуючи ті чи інші факти. Учас­ників слід спонукати до «стратегії переговорів»: розкласти конфлікт на складові, що дозволить знайти елементи збігу оцінок чи перспективної мети. Спочатку згода досягається лише у найбільш загальних чи навіть зовсім часткових мо­ментах, що не є принциповими та болючими для учас­ників конфлікту, а потім поширюється на інші питання;

2) переведення конфлікту з емоційного на інтелектуальний рівень — виявляється у забороні нетактовних нападок, об­раз, погроз із метою подолання надмірного збудження сторін та регулювання їх взаємовідносин. Це має здійсню­ватися спокійним голосом, без упередженості: підкреслю­ється незначність приводу, через який виник конфлікт, та необхідність його вирішення, робиться спроба переклю­чити увагу учасників на інші аспекти діяльності, не пов'я­зані з предметом загострення стосунків між ними;

3) трансформація мотивів конфронтації (протиборства) у мотиви пошуку згоди — здійснюється за допомогою роз'яснення небажаних наслідків конфлікту для його учасників та оточення (родичів, близьких, колективу тощо), .аморальності боротьби заради задоволення власних егоїс­тичних інтересів. Зміна позиції та пошук згоди не є про­явом слабкості, поразки, це нормальний шлях регулюван­ня взаємостосунків між людьми.

Конкретними засобами вирішення конфлікту можуть бути:

1) вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення;

2) компроміс, що базується на взаємних розумних поступках;

3) поступове згладжування протиріч;

4) відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілку­вання на певний час, повне припинення стосунків між ними.

Література:

1. Завдання до практичних занять та методичні вказівки щодо їх виконання з дисципліни “Психологія діяльності та навчальний менеджмент” для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання / Укл.: Л.В.Музичко, О.С.Бойчук, Л.А.Колісниченко, А.В.Тімакова. – К.: КНЕУ, 1998. – 112с.

2. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2001. – 544с.: ил. – (Серия «Учебник нового века»)

3. Поясок Т.Б. Основи психолого-педагогічної підготовки фахівців фінансово-економічного профілю: Навчальний посібник для студентів і викладачів фінансово-економічних вищих навчальних закладів / За ред. доктора педагогічних наук, професора С.О.Сисоєвої – к.: ПП “ЕКМО”, 2003. – 288с.

4. Психология. Учебник для экономических вузов/ Под общ. ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000.- 672с.:ил.- (Серия “Учебник нового века”).