1.2. Задачи викладання дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Програма курсу передбачає знайомство з основами хімії на рівні концепцій, закономірностями розвитку наукового пізнання, деякими методологічними проблемами хімії і її перспективами. Обзорні лекції допомагають студентам систематизувати знання, оволодіти сучасною науковою картиною світу, орієнтуватися в питаннях, що розглядаються. Студенти мають навчитися характеризувати принципи організації сучасного наукового знання: системність, самоорганізацію, еволюціонізм та історичність. Важливе значення має організація самостійної роботи студентів.

Задачи викладання курсу “Основи хімії”:

• ознайомлення студентів з основами хімії, як системою знань, що склалася історично;

• уявлення про об”єкти дослідження хімії і історії хімії;

• відтворення фактичної історичної картини послідовних історичних подій;

• розкриття закономірностей, що управляють формуванням і розвитком системи хімічних знань в різні епохи, встановити причини і передумови великих відкриттів, напрямків досліджень;

• виховання критичного ставлення до ідей, теорій і методів дослідження сучасних вчених-хіміків з правильною оцінкою реальних досягнень хімічної науки сьогодні;

• розвиток самостійного наукового мислення, уявлення про науку як живого джерела гіпотез і теорій, що належать творцям і корифеям хімічної науки;

• формування наукової картини світу

• філософська інтерпретація хімічних і фізико-хімічних процесів, хімічних, фізичних і біологічних властивостей речовин на основі законів діалектики;

• глибоке розуміння логіки історичного розвитку хімічних наук шляхом їх диференціації і інтеграції.

Студент повинен знати:

• закономірності та логіку розвитку науки;

• основні етапи розвитку хімії;

• концептуальні системи в хімії ( за В.І.Кузнєцовим);

• найважливіші традиційні та нові матеріали;

• етичні норми наукового пізнання.

Студент повинен вміти:

• характеризувати взаємний вплив філософії та науки;

• пояснювати суперечливий характер сучасної хімії;

• аналізувати роль хімії у вирішенні глобальних проблем людства;

• характеризувати перспективні матеріали та технології (біотехнологія, мікротехнологія, нанотехнологія).

2. Зміст навчальної дисціплини і структура курсу.

2.1. Програма курсу.

1. Вступ.

Місце хімії в системі наук. Наука, закономірності та логіка її розвитку. Характерні риси науки Взаємозв’язок філософії та природознавства як одна з найважливіших підстав їх розвитку. Моделі розвитку науки.

Походження хімії та її еволюція. Хімія та цівілізація.

2. Основні етапи розвитку хімії.

Вступ. Історія хімії, як наука. Об’єкт вивчення історії хімії. Задачі історії хімії. Хімія і цивілізація, хімія і виробництво. Роль і місце хімії в системі природознавчих наук. Значення хімії для вирішення екологічних проблем.

Виникнення хімії. Періодизація історії хімії: предалхімічний, алхімічний, об’єднання хімії – ятрохімія, пневматична хімія, теорія флогістона, антифлогістична система, період кількісних законів, сучасний період.

Хімічні знання в предалхімічний період. Теоретичні уявлення древніх про природу: давньогрецька атомістика, вчення про елементи. Натурфілософія проти міфології. Давньогрецький атомізм. Уявлення про елементи в грецькій натурфілософії. Геометричний метод філософії Платона. Уявлення Аристотеля про природу першоматерії і форму “тіл”.

Алхімічний період. Греко-єгипетська алхімія. Арабська алхімія. (Джабир ібн Хайан, Абу- ар - Рази, Авіценна, Авероєс). Західна алхімія (Альберт Великий, Фома Аквинський, Р. Бэкон, Василий Валентин, Р. Луллiй). Алхімічна символіка. Основні підсумки західної алхімії. Алхімія як феномен середньовічної культури.

Період об’єднання хімії. Основні особливості цього періоду. Ятрохімія та її результати. Хімія та медицина. Парацельс і його школа.

Атомістика епохи Відродження ( Никола д' Отрекур, Микола Кузанский, Джордано Бруно ).

Початки технічної хімії в XVI і XVII століттях. Хіміки – техніки. Атомістика і метафізика епохи відродження.

Пневматична хімія. Основні особливості. Роберт Бойль. Експериментальна хімія і атомістика XVII століття.

Теорія флогістону – перша хімічна теорія. Основні особливості. Послідовники теорії флогістону (англійська, шведська, французька, італійська, італійська школи, Ломоносов М.В. та його праці).

Антифлогістична система Лавуазьє і хімія в XVIІI столітті. Боротьба проти теорії флогістону. А.Л.Лавуазьє і “революція в хімії”.

Атомістика XVIIІ століття “Нова система хімічної філософії” Дж. Дальтона. Атомістика Й.Я. Берцелiуса. Розвиток уявлень про атоми і молекули.

Нова школа. Створення хімічної номенклатури. Перша хімічна класифікація.

Розвиток експериментальної хімії в XVIІI столітті. Відкриття та перші спроби класифікації хімічних елементів до середини ХІХ століття. Динаміка відкриття хімічних елементів протягом періоду 1735-1863 рр. Внесок вчених-хіміків різних країн.

Відкриття періодичного закону і періодичної системи Д.І. Менделєєвим. Філософське значення та історична роль вчення про періодичність, перспективи його подальшого розвитку.

Хімія ХІХ ст. - період кількісних законів. Створення атомно-молекулярного вчення. Атомна реформа Канніццаро. Молекулярна теорія Авогадро

Органічна хімія та хімічні теорії. Сінтези органічних речовин (О.М. Бутлеров, Велер, Кольбе, М. Бертло, Шеврель ) як протидія віталізму.

Діференціація та інтеграція природознавчих наук.

Основні особливості розвитку хімії в ХХ столітті. Розвиток уяв про будову матерії. Виникнення та розвиток квантової теорії. Квантова хімія. Дослідження закономірностей перебігу хімічних процесів. Електронна теорія. Стереохімічна теорія.

Фізична хімія. Найважливіші напрямки розвитку фізичної хімії. Теорія розчинів. Радіохімія. Електрохімія.

Термодинаміка, будова речовини, кінетика, вчення про рівновагу, каталіз.

Хімічна термодинаміка. І. Р. Пригожин та розвиток хімічної термодинаміки. “Новий діалог людини із природою”.

Колоїдна хімія. Найважливіші напрямки розвитку колоїдної хімії. Дисперсні системи в природі і техніці. Роль колоїдної хімії в утвердженні атомно-молекулярного вчення.

Неорганічна хімія. Координаційна хімія. Аналітична хімія. Біонеорганічна хімія. Хімія високомолекулярних сполук. Вчення про макромолекули. Розвиток поняття про макромолекули. Використання полімерів в різних галузях науки і техніки.

Хімічний сінтез в ХХ в. ( М.Зінін , А. Нобель, Е. Фішер, У. Карозерс).

Управління хімічними процесами як одна з важливих проблем сучасної хімії. Фотохімічний сінтез, селективний сінтез, біосінтез. Каталіз.

Хімія та хімічна промисловість в Україні. Українські наукові школи хіміків. Південний науковий центр. Одеська хімічна школа. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова.

3. Етика відповідальності в науці і сучасній хімії.

Роль хімії в рішенні глобальних проблем сучасності (екологічної, енергетичної та ін.) Традиційні і нові матеріали. Хімічні технології й економіка. Нові хімічні елементи і нові процеси. Плазмохімія.

Нанохімія. Проблема хемофобії та радіофобії в сучасному суспільстві. Хімія та екологія. Етика відповідальності в науці і сучасній хімії.

4. Концептуальні системи хімічної науки.

Концептуальні системи хімічної науки ( за В.І. Кузнєцовим). Склад, структура та властивості хімічних сполук. Вчення про склад речовини. Рівень структурної хімії. Вчення про хімічні процеси. Еволюційна хімія. Самоорганізація систем.

5. Методологія хімії.

Науковий метод і методологія науки. Методологічні проблеми хімії.Дедукція та індукція в науці. Емпірічний та теоретичний рівні наукового знання.

Методи емпіричного дослідження в хімії.Методи теоретичного дослідження і наукові розумові процедури в хімії. Моделювання в хімії. Диференціація й інтеграція наукового знання, як закономірності розвитку хімії. Структура сучасної хімічної науки.

2.2. Структура курсу

		Всього годин
№	Назва теми	Лек-ції	Семінари
1.	Вступ. Історія хімії, як наука. Об”єкт вивчення історії хімії. Задачі історії хімії. Хімія і цивілізація, хімія і виробництво. Значення хімії для вирішенні глобальних проблем людства. Етика науки. Виникнення хімії. Періодизація історії хімії.	2	2
2.	Хімічні знання в предалхімічний період. Теоретичні уявлення древніх про природу: грецька атомістика, вчення про елементи.	2	2
3.	Алхімічний період. Греко-єгипетьська алхімія. Арабська алхімія. Алхімія раннього і пізнього середньовіччя. Атомістика у середні віки. Західна алхімія та її результати.	2	2
4.	Період об’єднання хімії. Основні особливості періоду. Ятрохімія та її результати. Парацельс і його школа. Технічна хімія Атомістика і метафізика епохи відродження. Пневматична хімія, її основні особливості. Роберт Бойль. Експериментальна хімія і атомістика XVII століття.	2	2
5.	Флогістика. Послідовники теорії флогістону. Антифлогістична система Лавуаз’є і хімія в XVIІI столітті. Нова школа. Створення хімічної номенклатури. Перша хімічна класифікація. Атомістика XVIIІ століття. Експериментальна хімія в XVIІI столітті.	2	2
6.	Відкриття та перші спроби класифікації хімічних елементів до середини ХІХ століття. Відкриття періодичного закону і періодичної системи Д.І. Менделєєвим. Філософське значення та історична роль вчення про періодичність, перспективи його подальшого розвитку.	2	2
7.	Період кількісних законів. Створення атомно-молекулярного вчення. Атомна реформа Канніццаро. Молекулярна теорія Авогадро.	2	2
8.	Органічна хімія та хімічні теорії. Сінтези органічних речовин (О.М. Бутлеров, Велер, Кольбе, М. Бертло, Шеврель ) як протидія віталізму.	2	2
9.	Основні особливості розвитку хімії в ХХ столітті. Розвиток уяв про будову матерії. Хімічний сінтез в ХХ в. ( М.Зінін, А. Нобель, Е. Фішер, У. Карозерс).	2	2
10.	Структура сучасної хімії. Хімія в системі наук. Хімія як система наук..Інтеграція та діференціація наукового знання.	2	2
11.	Методологічні проблеми хімії. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.	2	2
12.	Концептуальні системи в хімії ( за В.І Кузнєцовим)	2	2
13.	Взаємозв’язок філософії та природознавства як одна з найважливіших підстав їх розвитку. Наука, закономірності та логіка її розвитку.	2	2