5. Проведіть диспут-обговорення на тему: „Хліб житній – батько рідний”. Розкажіть про власні традиції пов’язані з хлібом. Оформіть його у вигляді невеликого тексту.
6. Опишіть картину використовуючи лексику художнього стилю. Проаналізуйте структуру. Окресліть порушену в ній проблематику. Доведіть, що зазначений різновид хліба можна вважати суто українським.
7. Прочитайте текст, визначте тип мовлення і способи зв’язку речень у тексті. Поміркуйте, чи впливає тип мовлення на стиль тексту. Які мовні засоби при цьому використаєте?
Чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, це звичайна повсякденна страва. Адже сьогодні в кожному будинку на столі є хліб та сіль. Його присутність у наших домівках, на думку багатьох, не є показником достатку. Дехто ж з різних міркувань і зовсім відмовився від його споживання. Проте найчастіше ті, хто їдять хліб, навіть не замислюються над тим, який довгий шлях поборов він, щоб потрапити на домашній стіл.
А ось старенька жінка, що загортає куплений буханець у білу серветку й обережно, наче найкоштовнішу річ, кладе його в торбинку. Може, хліб для неї — це болючі спогади про далеку юність? Ту саму юність, коли страшний голодомор, жорстока війна примушували людей усе віддавати за шматочок звичайного житнього хліба. А дехто, не маючи рятівного їстівного шматочка, втрачав людську подобу і вбивав собі подібних, щоб підживитися і не померти страшною голодною смертю. На жаль, і таке траплялося в нашій величній і водночас трагічній історії…
А ось іде замріяний хлопчина, який щойно повернувся з села, де живуть його рідні — славний козацький рід. Юнак пам’ятає, як розповідала матуся, що зустрічали її, молоду й чарівну наречену, з хлібом-сіллю на рушникові, як учили випікати це пшеничне диво, як сама, будучи заміжньою, ходила не раз випікати весільний коровай на щастя, на долю молодятам.
Пригадалося і батьківське слово, що стало заповіддю життя: «Не кидай хліба, він — святий, не кидай слів на вітер!» Хлопець пригадав село — і перед очима звідусіль пшениці, що підступають до самих вікон, колосся до пояса! Тихий сільський куточок. Нічого зайвого, все тільки найнеобхідніше: житло людське й колос…
Так, хліб — усьому голова. Це те найнеобхідніше, що потрібно людині. І хоч кажуть, що не хлібом єдиним живе людина, але без нього не було б ні вчителя, пі поета, ні робітника, ні вченого, ні міністра.
8. Згрупуйте подані прислів’я та приказки за мікротемами: 1)про хліб; 2) про добро; 3) про родину; та поясніть їх значення. Із виділеними складіть текст у публіцистичному стилі. З’ясуйте чи використовуються ці прислів’я та приказки в усіх стилях мовлення. Наведіть самостійно дібрані приклади такого вживання.
Коли хліб, тоді й розум. Добре ім'я краще багатства. Добре треба шукати, а зло саме прийде. Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою. Добро пушить, а лихо сушить. Кого добро нагріє, той дуріє. Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна. Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною. Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений. Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане. Люди — не татари, дадуть хліба і сметани. Мова мовиться, а хліб їсться. Мій татуньо між двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекався. Найсмачніший хліб од свого мозоля.
[Прислів'я, приказки ХЛІБ-СІЛЬ. ДРУЖБА. РОДИНА .КАЛИНА / Упор. М. Номис. – Львів. – 1990. – 150 с.]
9. Розгляньте репродукцію картини Катерини Білокур «Сніданок». Поясніть її назву, попередньо з’ясувавши історію її створення. З’ясуйте яку функцію виконує зображена на картині паляниця. Підберіть поезію суголосну із зазначеною репродукцією.
