- •Перелік практичних занять
- •Методичні вказівки до практичних занять
- •Практичне заняття № 1 Визначення транспортних умов перевезення різних видів вантажів
- •Практичне заняття № 2 Вибір оптимального варіанту укладання вантажів у транспортну тару
- •Порядок виконання:
- •Практичне заняття № 3 Пакетування тарно-штучних вантажів
- •Порядок виконання:
- •Практичне завдання №4
- •Порядок виконання:
- •Практичне заняття № 5 Перевірка габаритності навантаження та стійкості рухомого складу
- •Порядок виконання:
- •Практичне заняття № 6 Розрахунок сил, що діють на вантаж під час руху
- •Порядок виконання:
- •Практичне заняття №7 Вибір та розрахунок кріплень вантажів
- •Порядок виконання:
- •Практичне заняття № 8 Перевірка стійкості вантажу на рухомому складі
- •Порядок виконання:
- •Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •Контрольні питання
- •Перелік посилань
Практичне заняття № 5 Перевірка габаритності навантаження та стійкості рухомого складу
Мета заняття: навчитися визначати габаритність навантаження та стійкість рухомого складу від перевертання.
Вихідні дані для практичного заняття № 5 взяти з таблиць 4.1-4.3.
Порядок виконання:
Габаритність навантаження вантажів, розташованих на відкритому рухомому складі, перевіряють порівнянням значень горизонтальної відстані від вісі колії до найбільш виступаючих точок вантажів та відстані від вісі колії до контуру габариту навантаження [3]. Якщо при порівнянні буде таке, що відстань, яку вимірюють, не більша за відстань від вісі колії до контуру габариту навантаження, тоді навантаження є габаритним. У противному випадку навантаження не є габаритним і треба визначити його негабаритність.
Для визначення стійкості рухомого складу треба розрахувати висоту загального ЦВ (Нцв) за формулами з [2],[3], [5] та суму площин навітряної поверхні всіх вантажів та транспортного засобу.
Висота загального ЦВ вагону з вантажем :
(5.1)
де - висота ЦВ одиниці вантажу над рівнем верха голівок рейок(РГР), мм;
- вага тари вагону, кН;
- висота ЦВ порожнього вагону, мм.
Таблиця 5.1 – Характеристики вагонів
Тип вагону |
Поверхня вагону, на яку діє вітер, м2 |
Висота центру поверхні вагону, на яку діє вітер, від РГР, м |
Висота площини полу від РГР, м |
Висота ЦВ порожнього вагону від РГР, м |
4 – вісні полувагони зварної конструкції з дерев`яною обшивкою |
37 |
2,1 |
1,390 |
1,13 |
4 – вісні платформи: з металевими бортами |
13 |
1,1 |
1,300 |
0,8 |
З прокатних профілів |
13 |
1,1 |
1,270 |
0,8 |
Цільно-зварена |
13 |
1,1 |
1,272 |
0,8 |
При розрахунку навітряної поверхні вагону з вантажем треба враховувати не тільки навітряну поверхню вантажів, а и навітряну поверхню вагону з таблиці 5.1
Якщо ЦВ вагону знаходиться на відстані більш ніж 2300мм від рівня головки рейок або навітряна поверхня вагону перевищує 50м2, тоді треба розраховувати поперечну стійкість вагону. В інших випадках стійкість гарантована.
При розрахунку стійкості автотранспортного засобу з вантажем ураховується поперечна стійкість при криволінійному русі на поперечному ухилі. При цьому треба виходити із найбільш несприятливого сполучення прикладених сил.
При проведенні попередніх розрахунків поперечних ухил дороги, згідно [7], приймають 6% (кут перекидання =3о).
Схема при розрахунках на стійкість наведена на рисунку 5.1.
Загальна вага системи
де
Qп
– вага причепу,
Qв
– вага вантажу,
Висоту центру ваги системи визначаємо за формулою
(5.2)
де hпцв, hвцв, hп, Н – висота центра ваги причепа, вантажу, підставок під вантаж та навантажувальна висота.
Висоту центра навітряної поверхні визначаємо за формулою
(5.3)
де Sпб,Sвб – площа бокової навітряної поверхні вантажу та транспортного засобу, м2.
Максимально припустима швидкість руху, з якою можна вести
Рисунок 5.1 – Розрахункова схема сил
автотранспортний засіб без поперечного ковзання, визначаємо за формулою
(5.4)
де - коефіцієнт зчеплення з поверхню дороги (таблиця 5.2);
R – радіус повороту, м;
- поперечний ухил дороги (6%о);
W – повітряний тиск (W = 0.5S кН/м2)
Таблиця 5.2 – Коефіцієнт зчеплення шин з покриттям дороги
Покриття дороги |
Коефіцієнт зчеплення |
|||
шини високо тиску |
шини низького тиску |
|||
сухе дорога |
мокра дорога |
суха дорога |
мокра дорога |
|
цементобетон |
0.75 |
0.60 |
0.82 |
0.60 |
асфальтобетон |
0.65 |
0.60 |
0.70 |
0.55 |
щебінь, гравій |
0.65 |
0.40 |
0.60 |
0.40 |
земляне полотно |
0.55 |
0.35 |
0.55 |
0.35 |
укатаний сніг |
0.30 |
0.10 |
0.35 |
0.10 |
пісок по льоду |
0.40 |
0.30 |
0.60 |
0.40 |
Поперечну стійкість вагону визначають за формулами з [2], [З]. Поперечна стійкість вагону забезпечується, якщо :
(5.5)
де Рц+Рв додаткове вертикальне навантаження на колесо від дії центробіжних сил та сил вітру, кН;
Рс - статичне навантаження від колеса на рейку, кН.
Статичне навантаження, коли ЦВ вантажу знаходиться у вертикальній площині., яка проходить крізь поперечну вісь вагону, дорівнює :
(5.6)
де - кількість колес вагону.
Якщо ЦВ вантажу має поперечне зміщення (Ь) від вертикальної площини, в якій знаходиться повздовжня вісь вагону, статичне навантаження знаходиться за формулою :
(5.7)
де Ь - поперечне зміщення ЦВ вантажу від вертикальної площини, в якій розташована повздовжня вісь вагону, м (не більш, ніж 0.1 м) ;
S = 0.79 м - пів відстані між кругами катання колесної пари.
Якщо ЦВ вантажу має зміщення у повздовжньому напрямку від вертикальної площини, в якій розташована поперечна вісь вагону, то спочатку знаходиться менше навантаження на візок вагону, а потім статичне навантаження за формулою :
(5.8)
або при поперечному зміщенні ЦВ вантажу (Ь) :
(5.9)
де - кількість колес візка вагону;
менше навантаження від вантажу на візок вагону, кН.
Додаткове вертикальне навантаження:
(5.10)
де рівнодіюча вітрового навантаження на частини вантажу, які виступають за мережі кузова вагону, кН(для платформ захищеність вантажу бортами можна не враховувати);
h - висота прикладення рівнодіючого вітрового навантаження над рівнем голівок рейок, м;
р - момент, кН*м, який враховує впливання вітру на кузов та візки завантажених вагонів та поперечне зміщення ЦВ вантажу за рахунок деформації ресор. Значення моменту дорівнюють для напіввагонів: 4-вісного - 5.61 кН*м, 6-вісного - 8.36 кН*м; для платформ : 2-вісноі - 2.22 кН*м, 4-вісноі - 3.34 кН*м.
Якщо умови щодо поперечної стійкості не виконуються, треба змінити розташування вантажів.