Рекомендації до розв'язання задачі №2:

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - показник сукупного обсягу діяльності суб'єктів господарювання, який визначає загальну ринкову вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за рік.

Валовий внутрішній продукт, на відміну від валового випуску, не включає виробниче (проміжне) споживання.

Валовий внутрішній продукт застосовується для визначення рівня і темпів економічного розвитку, продуктивності суспільної праці, рівня життя населення тощо.

На основі показника ВВП розраховується цілий ряд інших макропоказників, що входять до складу системи національних рахунків країни та являються важливими індикаторами стану товарного ринку.

Зокрема, взаємозв'язок між валовим внутрішнім продуктом (ВВП) та валовим національним доходом (Y) полягає у наступному: валовий національний дохід відрізняється від валового внутрішнього продукту на величину сальдо первинних доходів, що їх виплачено чи одержано резидентами інших країн:

Y = ВВП ± S_пд, млрд. умовних одиниць

де S_пд - сальдо первинних доходів, млрд. умовних одиниць.

Сальдо первинних доходів (S_пд) складає:

S_пд = D_отр – D_спл, млрд. умовних одиниць

де D_отр - доходи, які отримали резиденти країни з-за кордону за їх участь у виробництві ВВП інших країн, млрд. умовних одиниць;

D_спл - доходи, сплачені країною резидентам інших країн за їх участь у виробництві ВВП даної країни, млрд. умовних одиниць.

Оскільки сальдо первинних доходів може бути додатним (тобто позитивним) або від'ємним, то валовий внутрішній продукт (ВВП) може перевищувати валовий національний дохід (Y) або, навпаки, бути меншим, ніж валовий національний дохід.

Ситуація, коли ВВП перевищує валовий національний дохід, виникає, якщо сальдо первинних доходів є від'ємним. Це характерно для країн, що розвиваються, оскільки ці країни вимушені сплачувати доходи (дивіденди тощо) розвинутим країнам.

І навпаки, для розвинутих країн характерним є додатне (тобто позитивне) сальдо первинних доходів, отже у такому разі валовий національний дохід перевищує валовий внутрішній продукт.

Аналіз динаміки ВВП та інших макроекономічних показників у цілому та в розрізі їх складових дозволяє зробити висновки щодо економічного зростання, стагнації або спаду, а також провести аналіз та зробити висновки щодо факторного впливу тих чи інших макроекономічних показників на динаміку ВВП. Під час такого аналізу треба приймати до уваги, що окремі складові ВВП змінюються різними темпами, з різною тенденцією. А це, в свою чергу, зумовлює структурні зрушення в економіці в цілому і, зокрема — у виробничій сфері, яка є фундаментом інфраструктури економічної системи.

Нагадаємо, що будь-яка держава може існувати як суверенна тільки за умов, що вона має розвинену й завершену інфраструктуру своєї економічної системи. А стабільне конкурентоспроможне вітчизняне виробництво є гарантією економічної незалежності держави на світовому ринку, і загалом - гарантією національної безпеки країни (як внутрішньої, так і зовнішньої безпеки).

1. Абсолютний приріст валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року (ΔВВП_t) складає:

ΔВВП_t = BBП_t — BBП_t-1, млрд. умовних одиниць

де ВВП_t - обсяг валового внутрішнього продукту у поточному році, млрд. умовних одиниць;

ΔВВП_t-1 - обсяг валового внутрішнього продукту у попередньому році, млрд. умовних одиниць.

Для того, щоб пояснити вплив зміни державних витрат на кінцевий результат функціонування економіки країни, необхідно використати механізм податкової мультиплікації.

Абсолютний приріст валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року (ΔВВП_t) за рахунок зміни обсягу державних витрат у попередньому періоді розраховується за формулою:

ΔВВП_t = ΔG_e · m_d, млрд. умовних одиниць

де ΔG_e - зміна обсягу державних витрат країни у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць;

m_d - мультиплікатор державних витрат.

Мультиплікатор державних витрат (m_d) розраховується за формулою:

де mpc - гранична схильність до споживання;

t — гранична ставка оподаткування;

m* - гранична схильність до імпортування.

Гранична схильність до споживання (mpc) розраховується за формулою:

де ΔC — зміна обсягу кінцевих споживчих витрат домашніх господарств у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць;

ΔY - зміна обсягу валового національного доходу країни у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць.

Гранична ставка оподаткування (t) розраховується за формулою:

де ΔT - зміна обсягу податкових надходжень у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць.

Гранична схильність до імпортування (m*) розраховується за формулою:

де ΔIM - зміна обсягу імпорту товарів та послуг, що надходять до країни у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць.

2. Темп зростання обсягу валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року складає:

, млрд. умовних одиниць

де ВВП_t - обсяг валового внутрішнього продукту у поточному році, млрд. умовних одиниць;

ВВП_t-1 — обсяг валового внутрішнього продукту у попередньому році, млрд. умовних одиниць.

3. Темп приросту обсягу валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року складає:

, млрд. умовних одиниць

де ΔВВП_t - абсолютний приріст валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць.

4. Гранична схильність до заощадження (mps) пов'язана із граничною схильністю до споживання (mрc):

mpc + mps = l

Показники граничної схильності до споживання та граничної схильності до заощадження доповнюють один одного до одиниці, отже значення цих показників не можуть перевищувати одиниці (теоретично, числові значення mрc та mps змінюються від нуля до одиниці включно).