Задача №1

Вихідні дані для розв'язання задачі №1:

Валовий внутрішній продукт країни складає ВВП млрд. умовних одиниць.

Обсяг експорту товарів та послуг складає ЕХ млрд. умовних одиниць.

Обсяг імпорту товарів та послуг складає IМ млрд. умовних одиниць.

Обсяг державних трансфертів складає TRF млрд. умовних одиниць.

Обсяг кінцевих споживчих витрат домашніх господарств складає 40% від внутрішніх витрат країни.

Обсяг державних закупівель товарів та послуг складає 20% від внутрішніх витрат країни.

Розрахувати:

1. Обсяг державних витрат (G_e).

2. Обсяг валових інвестицій (І_в).

3. Обсяг національних заощаджень (S_n).

4. Зробити висновок, чи може країна бути кредитором на світовому ринку.

Точність розрахунків має складати 0,1 (тобто результати розрахунків округлити до 0,1). Числові значення вихідних даних для розв'язання задачі №1 наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 - Варіанти вихідних даних для розв'язання задачі № 1.

№ варіанту	Значення показників (по варіантах), млрд. умовних одиниць
	ВВП	ЕХ	IM	TRF
1	300	15	18	20
2	550	38	18	24
3	480	15	12	36
4	320	9	10	24
5	680	49	38	54
6	360	35	32	42
7	780	55	49	54
8	642	45	48	63
9	573	36	44	40
10	950	94	94	282
11	844	56	58	82
12	683	77	64	100
13	562	41	46	98
14	490	86	84	78
15	647	64	72	50
16	856	96	94	130
17	780	78	74	110
18	462	49	51	68
19	944	126	115	180
20	836	65	82	134
21	621	29	25	47
22	598	34	37	69
23	472	16	28	75
24	456	28	36	92
25	260	21	11	15

Розв'язання задачі має містити докладні пояснення до розрахунків (коментарі до розрахункових параметрів, формули розрахунку показників; пояснення аргументів у формулах; одиниці вимірювання показників) та висновки за результатами розрахунків.

Рекомендації до розв'язання задачі №1:

Структура валового внутрішнього продукту (ВВП) за кінцевим використанням (або за сукупними витратами):

ВВП = С+ G + І_в + NX , млрд. умовних одиниць

де ВВП - обсяг валового внутрішнього продукту, млрд. умовних одиниць;

С - обсяг кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, млрд. умовних одиниць;

G - обсяг державних закупівель товарів та послуг, млрд. умовних одиниць;

І_в - обсяг валових інвестицій, млрд. умовних одиниць;

NX - чистий експорт, млрд. умовних одиниць.

Під державними закупівлями (G) слід розуміти сумарні кінцеві витрати секторів загальнодержавного управління та некомерційних організацій (наприклад: витрати на заробітну плату працівників державної сфери; витрати на розвиток підприємств, що перебувають у державній власності; витрати на придбання кінцевої продукції підприємств за державним замовленням; витрати на оплату товарів та послуг, які відносять до суспільних благ тощо). Держава здійснює державні закупівлі за рахунок коштів державного бюджету, а також за рахунок позик на фінансовому ринку.

Слід звернути увагу, що державні закупівлі (G) не збігаються із державними витратами (G_e). Державні витрати складаються із обсягу державних закупівель та обсягу державних трансфертів (TRF). Таким чином, державні витрати (G_e) складають:

G _е = G + TRF , млрд. умовних одиниць

Отже, обсяг трансфертів не враховується у підрахунку обсягу валового внутрішнього продукту (врахування трансфертів у ВВП штучно збільшувало б обсяг ВВП).

Валові інвестиції (І_в) включають чисті інвестиції та інвестиції на заміщення вибуття основних засобів (тобто амортизацію).

Чистий експорт (NX ) країни складає:

NX = ЕХ — IM , млрд. умовних одиниць

де ЕХ - обсяг експорту товарів та послуг, млрд. умовних одиниць;

IМ - обсяг імпорту товарів та послуг, млрд. умовних одиниць.

Внутрішні витрати країни (R_BH) складають:

R_BH = С + G + І_в , млрд. умовних одиниць

Отже, структуру валового внутрішнього продукту (ВВП) за кінцевим використанням (або за сукупними витратами) матиме вигляд:

ВВП = R_BH + NX , млрд. умовних одиниць

де R_BH - внутрішні витрати країни, млрд. умовних одиниць;

NX - чистий експорт, млрд. умовних одиниць.

Національні заощадження країни (S_n) складають:

S_n = ВВП — С — G , млрд. умовних одиниць або

S_n = І_в + NX , млрд. умовних одиниць

Якщо обсяг національних заощаджень перевищує обсяг валових інвестицій (S_n>І_в), то з теоретичної точки зору можна зробити висновок, що країна може використовувати частину своїх національних заощаджень на кредитування закордонних (іноземних) партнерів, тобто може виступати на мировому ринку кредитором.

Якщо обсяг національних заощаджень менше, ніж обсяг валових інвестицій (S_n<І_в), то з теоретичної точки зору можна зробити висновок, що країна має покривати частину валових інвестицій за рахунок іноземних позик, тобто буде виступати на мировому ринку боржником.