Становлення та розвиток політичної етнології

Періодизація етнополітичних досліджень: період безсистемного опису етносів; перші систематичні праці з етнополітичної проблематики, поява і розвиток наукових центрів.

Основні установи та організації. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України (м. Київ), інститут народознавства НАН України ім. І. Крип’якевича (м. Львів), інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України ім. І.Ф.Кураса (м. Київ), кафедра етнології та краєзнавства КНУ ім. Т. Шевченка. Основні наукові та вузівські центри з вивчення етнології. Етнологічні товариства та асоціації. Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, Наукове Товариство ім. В. Липинського. Кодекс професійної етики українських антропологів, етнологів і демографів 1992 р., його вплив на розвиток етнологічної науки. Основні наукові періодичні видання та їх специфіка (“Народна творчість та етнографія”, “Народознавчі зошити”, “Етнічна історія народів Європи” та ін.). Основні напрями етнологічної діяльності українських музеїв: етногенеза та етнічна історія, проблеми етногенетичної єдності українців, українські етнічні території, етнографічне районування, субетноси, етнічні процеси тощо. Характеристика експозицій етнографічних музеїв.

Школи та наукові напрями політичної етнології

Основні етнологічні школи і напрями та їх роль у розвитку політичної етнології. Надбання міфологічної школи та її рецидивні прояви в сучасній квазінауці. Еволюціонізм та неоеволюціонізм, дифузіонізм, соціологічна школа, школа історичної етнології, етнопсихологічний напрям етнополітології. Функціоналізм. Структуралізм. Марксизм та неомарксизм. Сучасний стан етнополітичних досліджень в Україні. Українські вчені етнологи та етнополітологи, їх наукові праці та ідеї. І.Курас, А.Пономарьов, Ю.Шаповал, В.Сергійчук, Я.Грицак, Г.Касьянов, Р.Шпорлюк, М.Рябчук, С.Грабовський, О. Нельга, С.Кульчицький, М.Попович.

Теорії нації та націоналізму. Поняття політичної еліти.

Етнополітичні процеси на українських землях за радянської доби. Наявність явищ лінгвокультурної маргіналізації українського суспільства.

Основні концепції нації та співвідношення понять “етнос” – “нація”. Типи сучасних націй.

Націогенеза українців в контексті східноєвропейської історії. Націобудівництво в Україні у світлі теорій Е. Сміта, О. Бочковського, Е. Гелнера, К. Дойча, Р. Шпорлюка, Г. Касьянова.

Етнонаціональний розвиток сучасної України. Необхідність розкриття етнічної самосвідомості як основного компоненту етнічності та ролі національної самосвідомості як чинника загальнонаціональної інтеграції українського суспільства.

Етнічні чинники загальнонаціональної консолідації українського суспільства, формування національної самосвідомості за сучасних умов.

Проблеми національної самоідентифікації та націотворення в сучасній Україні. Концепції примордіалізму, конструктивізму та інструменталізму.

Дискусії між примордіалістами та модерністами щодо шляхів розвитку української нації. Націоконсолідаційні процеси.

Актуальність вирішення проблеми загальнодержавної інтеграції українського суспільства, що забезпечує розв’язання міжетнічних, міжнаціональних проблем та створення передумов для забезпечення єдності самого українства як етнонаціональної цілісності.

Концепції (етно-)націогенези українців. Етнічна та національна ідентичність.

Концепції етногенези українців ( Я. Пастернак, М. Грушевський, К. Гуслистий, П. Толочко, Я. Дашкевич, М. Брайчевський, О. Пріцак та ін.). Універсальна схема етногенези (за Л. Гумільовим). Схема етногенези українців та їхніх слов’янських сусідів Л. Залізняка. Формування української етногенетичної ніші (природно-географічна та соціальна складові). Важливість комплексного дослідження етногенези українців з урахуванням даних різних наукових дисциплін: археології, антропології, палеолінгвістики, історії тощо для адекватного розуміння української національної історії.

Первісні суспільства на території України. Пізньопалеолітичне, мезолітичне та неолітичне населення України. Землероби неоліту України (трипільська культура).найдавніші індоєвропейці України.

Скіфсько-сарматська доба в первісній історії України. Скіфи, сармати, готи, гуни, болгари, авари, хозари, угри. Їх походження та етнографічна характеристика.

Концепції слов’яногенези. Давньослов’янський період на території України (кін. І тис. до н.е. – 1 пол. І-го тис. н.е.). Анти, венеди, склавини. Слов’яни в V-IX століттях в Україні та їх розселення.

Походження українців. Українські племена, їх етнографічна та етнолінгвістична характерисика. Етногенетичні процеси напередодні утворення Києво-руської держави. Етноконсолідаційні процеси на українських землях за часів Київської Русі. Етнокультурна, етнолінгвістична та етнополітична спільність протоукраїнського населення південних земель Русі. “Повість минулих літ” як джерело для реконструкції етнічної свідомості давньоруського населення. Етнічна самосвідомість та етнонім як показники сформованого етносу.

Антинауковість теорії “давньоруської народності”. Києво-Руська і Галицько-Волинська держави в контексті загальноєвропейського розвитку. Козацький період етнічної історії українців. Козацька етнічна самосвідомість.