Модуль і. Теоретико-методологічні засади курсу “Політична етнологія” Тема 1. Предмет і методологія етнополітичного аналізу.

Актуальність етнополітичних досліджень у сучасному суспільстві. Предметне поле і завдання політичної етнології. Об’єкти і суб’єкти політичної етнології. Структура курсу. Місце політичної етнології в системі суспільних наук. Їх взаємозв’язок і взаємовплив. Суміжні дисципліни. Етнічна історія. Етносоціологія, етнопсихологія, етнодемографія, етногеографія, націологія тощо. Їх роль у поглибленні етнологічних досліджень. Структура курсу.

Різні підходи до назви наукової дисципліни (етнополітика, політична етнологія). Дисципліни “двійники”: етнографія, етнологія, культурна антропологія, політична антропологія тощо. Функції політичної етнології.

Основні категорії та поняття. Загальнонаукові та спеціальні терміни. Поняття етносу. Розробка теорії етносу В. Козловим, В. Генінгом, С. Арутюновим та М. Чебоксаровим, Ю. Бромлеєм, Л. Гумільовим в радянській етнографії в 60-80 рр. ХХ ст. Еволюція поглядів на етнос у працях українських етнологів А. Пономарьова, О. Нельги, В.Балушка. Етнос і субетнос, етнічні групи, етнофор. Етнос і нація. Сучасні концепції нації ( Е. Сміт, Р. Шпорлюк, Г. Касьянов) Етнічність як базова категорія (В. Ісаєв, С. Олзак, Б. Андерсон, А. Пономарьов.) Основні проблеми та завдання науки.

Методика і методологія етнополітичних досліджень. Методи політології:

• системний;

• структурно-функціональний;

• порівняльний;

• біхевіористський.

Методи політико-етнологічного аналізу. Еtic-методологія – зосередження на дослідженні соціально-економічних, політичних, культурних наслідків прояву «етнічного» в структурі суспільства (позиція поза системою, порівняння культур, постановка гіпотез, структурні дослідження) та метод політико-етнологічного аналізу суспільних процесів, явищ, подій, вчинків тощо.

Методи дослідження (якісні, кількісні та змішані):

Якісні:

• кейс-стаді;

• глибинне інтерв’ю;

• психобіографічний підхід;

• психосемантичний аналіз;

• якісні техніки.

Кількісні:

• статистичні;

• опитування (перепис);

• анкетування;

• експертне опитування тощо.

Змішані:

• експеримент;

• спостереження тощо.

Методологічні вимоги до організації польових досліджень з політичної етнології. Принципи та правила організації наукового дослідження. Види польових досліджень в етнології. Якісна парадигма польових досліджень. Структура та основні етапи збору матеріалів. Підготовка дослідження (розробка програми). Розробка програми (стратегії) польового дослідження. Що таке програма чи стратегія дослідження? Структура та логіка побудови програми. Компоненти дослідницької стратегії: формулювання проблеми та визначення об’єкта та предмета дослідження; визначення цілей і завдань дослідження; інтерпретація основних понять; висування та побудова робочих гіпотез; складання календарного плану дослідження.

Критерії відбору місця проведення польового дослідження. Формування дослідницької групи. Етап збору первинної інформації. Транскрибування. Етап обробки та інтерпретації даних. Етап складання наукового звіту.

Якісні методи польового дослідження. Теоретичні витоки якісних методів. Гуманістична, розуміюча, інтерпретативна парадигми. Метод емпатії. Макс Вебер, Пол Томпсон, Дж. Мід, А. Шюц. Дослідження окремої спільності або окремого випадку (кейс-стаді). Етнографічний опис і його різновиди. Методи історичного дослідження (метод «усної історії»). Метод історії життя (життєпису). Біографічна оповідь як предмет аналізу колективного досвіду «проживання» певної політичної ситуації. Побудова типологій на основі порівняльного аналізу біографічних матеріалів усної історії. Історія родини як метод вивчення малої спільності. Етичні аспекти якісного дослідження.

Актуальна проблематика усно історичних досліджень. Усна історія Голодомору 1932-1933 рр., Голокосту, Другої світової війни і життя українців на окупованих територіях. Тоталітаризм і структури пам’яті. Створення «усних архівів» про розкуркулювання і колективізацію, сталінські репресії в Україні, про життя українців у різні періоди радянської історії. Аналіз історико-політичного контексту. Залучення додаткових джерел інформації: мемуарів, щоденників, листів, офіційних історичних, правових джерел. Політичні, етнічні, соціальні проблеми в усній історії. Обробка та аналіз джерел усної історії. Методи інтерпретації усної інформації. Валідність отриманих результатів дослідження. Адекватність спогадів, можливості пам’яті.

Вимоги до складання наукового звіту. Можливості використання джерел усної історії у науковій діяльності. Проблеми зберігання та оприлюднення джерел усної історії. Написання наукової роботи (курсової, кваліфікаційної тощо).