- •1Організація розроблення проектів асутп
- •1.1Основні положення
- •1.2Склад конструкторської документації
- •1.3Єдина система стандартів асу
- •2Розробка проектних документів за структурою і складом функцій асутп
- •2.1Схеми організаційної структури
- •2.2Схеми алгоритмів
- •2.3Функціональні схеми автоматизації
- •2.3.1Зображення функціональних схем автоматизації
- •2.3.2Позиційне позначення засобів виміру й автоматизації
- •2.3.3Приклади виконання схем автоматизації
- •3Проектування систем електроавтоматики
- •3.1Умовні графічні і позиційні позначення елементів принципових схем
- •3.2Виконання принципових електричних схем
- •3.3Принципові електричні схеми автоматизації
- •3.3.1Схеми управління електроприводами виробничих механізмів
- •3.3.2Схеми технологічного захисту
- •3.3.3Схеми управління електроприводами запірних засувок
- •3.3.4Схеми технологічної сигналізації
- •3.3.5Схеми управління з використанням безконтактної апаратури
- •3.3.6Принципова електрична схема системи автоматичного управління живлення
- •3.4Принципові електричні схеми живлення
- •4Проектування постів управління
- •4.1Загальні відомості
- •4.2Організація робочого місця й умов праці оперативного персоналу
- •Фізичні
- •4.3Композиційні рішення постів управління
- •4.3.1Компонування пультів управління (пу)
- •4.3.2Компонування щитів управління
- •4.3.3Планування щитів і пультів
- •4.3.4Типи, розміри й область застосування щитів і пультів
- •4.3.5Розташування приладів і апаратури на щитах і пультах
- •4.4Креслення загальних видів щитів і пультів
- •4.5Монтажні схеми щитів і пультів
- •4.6Проектування зовнішніх проводок
- •5Монтаж трубних проводок
- •5.1 Матеріали і вироби для трубопроводів
- •5.2Монтаж трубних проводок
- •5.3Випробовування трубопроводів
- •6Монтаж електричних ліній
- •6.1Матеріали і вироби для електропроводок
- •6.2Рекомендації щодо прокладання електричних проводок
- •6.3Випробування електропроводок
- •6.4Заземлення і занулення в електроустановках систем управління
- •7Монтаж щитів і пультів
- •7.1Загальні відомості
- •7.2Монтажні роботи в щитах і пультах
- •8Монтаж відбірних пристроїв і позащитових засобів вимірювання і автоматизації
- •8.1Типові креслення
- •8.2Монтаж термоприймачів
- •8.3Монтаж засобів виміру тиску
- •8.4Монтаж засобів виміру витрати
- •Монтаж газоаналізаторів
- •8.5 Монтаж виконавчих механізмів
- •ЛітератуРа
4.3.2Компонування щитів управління
Більшість технічних засобів з контролю за технологічним процесом енергоблоків розміщають на спеціальних вертикальних приладових панелях, що протистоять пульту управління і також розташованих фронтально або півколом.
Комплекс пультів і вертикальних приладових панелей утворює щит управління енергоблоком. На щиті розміщають усі технічні засоби відображення інформації й органи управління, що складаються з контрольно-вимірювальної та відповідальної за пуск апаратури. Безпосередньо перед оперативним персоналом розташовують тільки ті прилади і командні апарати, що необхідні для управління енергоблоком у всіх експлуатаційних режимах і особливо небезпечних ситуаціях. Вони утворюють оперативний контур управління. Всі інші засоби інформації й органи управління, включно з тими, що відповідають за підготовчі операції з пуску або зупинки енергообладнання, утворюють неоперативний контур управління і можуть бути винесені з зони постійної дії.
Таким чином, основна мета компонування вимірювальних приладів і органів управління на пультах і вертикальних приладових панелях оперативного контуру стосовно кількості і порядку полягає в тому, щоб дати можливість оператору одним поглядом охопити індикатори найважливіших технологічних параметрів енергоблоку.
4.3.3Планування щитів і пультів
Найпростіше планування передбачає розміщення панелей щита і пульта по прямій лініїї уздовж однієї зі стін приміщення. Відстань між оператором і щитом залежить від розмірів приладів, розміщуваних на щиті. Значення кута а < 90° обумовлене тим, що допустимий кут огляду в один та інший бік від лінії нормального спостереження (ЛНС) дорівнює 45°. При великих кутах огляду виникає похибка в зчитуванні інформації за рахунок паралакса.
Тому при необхідності збільшення загальної довжини щитів (S>5 м) застосовують більш складні планування П-подібний і трапецієподібний щити. При цьому на крайніх панелях, як правило, розміщують прилади, інформація з який використовується досить рідко. Найдосконалішим плануванням є розміщення панелей щита по дузі кола — багатогранний щит. У цьому випадку помилки від паралакса можуть бути зведені до нуля.
Залежно від призначення посту управління, розмірів приміщення, габаритів засобів відображення інформації і ряду інших причин створюються пости управління з розташованими окремо від щитів пультами і з приставними пультами.
Неоперативний контур щитів управління, як правило, складається з вертикальних панелей шафового типу загальним числом до 100 і більш, що розміщаються з боків або за панелями оперативного контуру.
Компонування щитів управління на заново проектованих ТЕС базується на застосуванні сучасних засобів контролю і управління (багатошкальних приладів із поворотними шкалами, низьковольтної мініатюрної апаратури, розміщеної на секційних пультах управління з осередковими мнемосхемами, екранів електронно-променевих трубок (ЕПТ), розміщених на вертикальних приставках до пультів і т. п. ).
На блокових електростанціях найбільш поширеним є послідовно-агрегатне компонування панелей і пультів, що дозволяє зосередити увагу оператора в об'єднаних БЩУ на енергоблоці, який найбільше цього потребує за умови режимів роботи основного енергообладнання (пуск, зупинка, випробовування і т. п. ).
Загальна площа приміщення, що відводиться для здвоєних БЩУ, залежить від потужності енергоблоків і знаходиться в межах від 450 (для блоків одиничної потужності 300 МВт) до 720 м2 (для блоків 800 МВт).